Кава

Вирішила себе порадувати і придбала кавоварку ...

Кілька днів я боялася до неї підійти: вона вселяла якийсь ірраціональний страх, як будь-що незрозуміле, але користуватися-то треба!

Зібрала, увімкнула, налаштувала. Все готово! У коробці знайшла інструкцію товщиною з Війну і Мир. Прочитала і пішла знайомитися з цим роботом Вертером. Це сталося два дні тому.

До цих пір цей робот не дав мені кави! Я не знаю чому. Але розповім що було.

Почну з того, що він весь час розмовляє. Ну, тобто пише мені повідомлення на дисплеї. І йому все не подобається. І в першу чергу я сама. Я тикаю пальцем в потрібну кнопку, він мені пише: "Чекайте". Я чекаю. Проходять хвилини. Я чекаю. Я чекаю, як Едуард Асадов! "Я можу тебе дуже чекати, довго-довго і вірно-вірно ...". Я чекаю, а Вертер вирує нутрощами. Пошурхотить, і пише: "Виберіть свою каву". Обираю "надміцний смак, 2 горнятка". Знову пише "Чекайте" і вирує нутрощами. Я чекаю. "... і ночами можу не спати. Рік, і два, і все життя напевно".

Побурлить і пише: "Рекомендую зменшити кількість кави!"

Я йому чемно кажу: Дякую за турботу, але я хочу саме стільки кави! Дай мені її! "

Вертер погудів ще трохи і написав: "Занадто дрібний помел. Відрегулюйте кавомолку".

Ось знати б ще, де там що регулювати треба. Дістаю кавову Війну і Мир, і на 876 сторінці знаходжу пункт "Регулювання кавомолки". Відрегулювала. Тисну кнопку. Вертер пише: "Залийте воду!"

Гаразд. Залила. І зауваж, я навіть не питаю, куди ти подів всю попередню воду. Я тебе вже навіть питати боюся про щось. Але раз ти всю її випив - то напевно був з бодуна. Залила ще води. Знову прошу кави. Прошу прям вже голосом! ! Вертер подумав, а потім пише: "Сполосніть чашку!"

Тут у мене здали нерви. І я закричала: А чашка-то моя чим тобі не подобається, гадина? Я її мила! Губкою! З Фейрі! З усіх боків! Вона чиста, мамою клянусь! Дай мені каву, будь ласка!

"Сполосніть чашку!"

Бл @ ть! Пішла мити чашку. Заодно роздяглася і помилася сама. Вся цілком! Тому що підозрювала, що зараз мене все одно змусять це зробити. Одягла нову білизну. Ще раз помила чашку. Потім здогадалася, що "Обполощіть чашку" - це, ймовірно, якась функція в машині, і треба її знайти.

Дістала Війну і Мир. На 458 сторінці виявила функцію ополіскування чашки. Натиснула. Вертер подирчав і видав мені порцію окропу в тричі помиту чашку. І знову "Виберіть свою каву".

Не стала його нервувати, вибрала "Капучіно". Там одна велика кнопка з аналогічним написом. І нічого вибирати не треба, і пред'являти довідку від кардіолога. Натискаю на кнопку. Пише "Багато піни, мало кави, багато кави - мало піни". Я сказилася: Так мені хоч з піною, хоч навіть з монтажною, хоч без піни взагалі, але налий мені, будь ласка, хоч що-небудь, іроде!

Вертер побулькав і написав: "Обполощіть чашку!"

Скотина. Я і чашку п'ять разів обполоснула, і сама помилася, і труси у мене нові і з биркою: берегла для особливого випадку і ночі пристрасті і любові, але ти, с@ка, не залишив мені вибору! Що тобі ще треба, погань?

Вертер побуркотів, написав: "Виключення", і погас.

Стою посеред кухні в мереживній білизні, зі стерильною чашкою і нервовим тиком. Кип'ячу воду в чайнику. Буду пити чай. Якщо тільки чайник мені це дозволить ...