Сергій Жадан

Сергій Жадан народився 23 серпня 1974 року у Старобільську, на Луганщині. Як сам зазначав у своїх інтерв'ю, його батьки — звичайні «трударі», які працювали все життя на різних роботах. Сім'я Сергія Жадана не була україномовною, здебільшого послуговувалася суржиком.

Перша школа, де він навчався, була українською, але коли перейшов у старші класи, всі заняття проводилися російською. Великий вплив на формування поета мала його тітка, харківська письменниця Олександра Ковальова. До неї Сергій часто їздив у Харків, де познайомився з місцевим колом письменників і поетів, пов'язаних з українським рухом.

Після закінчення школи Жадан скористався пропозицією своєї тітки і в 1991 році вступив до Харківського педагогічного університету ім. Григорія Сковороди на факультет українсько-німецької філології. З перших років навчання він поринув у вир змін і перебудови початку 90-х, підтримував розквітаючий національний рух у Харкові. Крім того, долучився до андерграундного життя міста, ставши одним із засновників неофутуристського літературного угруповання «Червона Фіра». 

У 1996 році завершив навчання, а потім вступив до аспірантури, де в 2000 році захистив дисертацію на тему «Філософсько-естетичні погляди Михайля Семенка», досліджуючи український футуризм.

Після завершення аспірантури Жадан короткий час викладав у тому ж університеті, але в 2004 році вирішив залишити викладацьку діяльність і повністю присвятити себе літературі та громадським ініціативам.

У березні 1997 року, коли в Україні була створена Асоціація українських письменників (АУП), Сергія Жадана обрали одним із віце-президентів цієї організації, що підтверджувало його вплив у літературному колі.

У 2000 році він почав викладати на кафедрі української та світової літератури Харківського національного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди, де працював до 2004 року. У цей рік вийшов роман Сергія Жадана «Депеш Мод», а також наближалася Помаранчева революція, під час якої він активно виступав проти влади і кандидата Віктора Януковича. Університетське середовище стало неспокійним, і, щоб не нашкодити своїм колегам, він вирішив залишити викладацьку діяльність. З цього часу Жадан остаточно перейшов до творчого «вільного плавання», зосередившись на літературі та активній громадській діяльності.

У 2006 році він отримав премію «Книга року BBC» за його «Капітал», яку після того отримував ще два рази. У цей період він почав активно перекладатися і здобувати ще більшу популярність у країнах Західної Європи.

Упродовж своєї кар'єри Жадан залишався відкритим і демократичним у спілкуванні з читачами та колегами, що зробило його своїм у різних колах. Його громадянська позиція під час політичних подій також привертала увагу. Завжди виступав за демократичні цінності та свободу слова, не боявся долучатися до відстоювання своїх переконань і йти на конфлікт з чинною владою. 

Що стосується його творчого впливу, деякі критики порівнювали Жадана з українським футуристом Михайлем Семенком, особливо в ранніх роботах. Однак Жадан не практикував радикальних експериментів із мовою та формою, його стиль відзначається легкістю, елегантною іронією та емоційною відкритістю.

У своїй літературі він досліджує теми війни, пошуку ідентичності та життя в пострадянському просторі. Соціальна нерівність та життя після розпаду СРСР — постійні мотиви в його творах, які показують реалії суспільства, що все ще відчуває наслідки минулого. У багатьох його творах персонажі шукають своє місце в цьому пострадянському світі, а також відбувається формування національної ідентичності. З початком війни на сході України у 2014 році тема війни стала центральною в його творчості — він показує вплив війни на людей, їхню боротьбу за виживання та людяність.

Окрім власної літературної творчості, Сергій Жадан активно займається перекладацькою діяльністю. Він перекладає поезію з німецької, англійської, білоруської та російської мов. Серед перекладених авторів — такі видатні постаті, як Пауль Целан, Чарльз Буковскі, Андрій Хаданович, Кирило Медведєв і Данило Давидов. Його переклади, як і оригінальні твори, демонструють глибоке розуміння емоційних і соціальних станів людини.

У 2000 році в Харкові виник український рок-колектив «Собаки в космосі», до якого у 2007 році долучився Сергій Жадан. Їхній перший альбом — «Хор монгольських міліціонерів», який складався з пісень на його вірші. А у 2008 році гурт спільно з поетом записав альбом «Спортивний клуб армії», де Сергій Жадан читав свої вірші під акомпанемент музикантів. Ця співпраця переросла в численні гастрольні тури Україною та за її межами. У 2012 році «Собаки в космосі» та Жадан презентували альбом «Зброя пролетаріату», де стиль гурту змінився на більш динамічний, з акцентом на соціальні теми. 

Згодом, у 2014 році, після тривалої співпраці, гурт змінив назву на «Жадан і Собаки». Під новою назвою гурт записав чотири альбоми: «Бийся за неї», «Пси», «Мадонна» та «Радіопромінь». Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році гурт проводив благодійні концерти в Україні та за кордоном, збираючи кошти на підтримку ЗСУ. У 2024 році гурт випустив новий альбом «Злий».

Інший музичний проєкт Сергія Жадана — «Лінія Маннергейма», створений у 2017 році. Окрім Жадана, в ньому взяли участь Олег Каданов і Євген Турчинов. Проєкт поєднує гітарне та електронне звучання з глибоким текстовим змістом, створюючи унікальну атмосферу. Перший концерт «Лінії Маннергейма» відбувся у лютому 2017 року в місті Ізюм на площі Леннона. А вже у лютому 2018 року гурт випустив дебютний мініальбом «Де твоя лінія?». Музику для альбому написали Олег Каданов і Євген Турчинов, а тексти — Сергій Жадан. Після початку повномасштабного вторгнення музиканти активно долучилися до допомоги армії, частина вступила в різні підрозділи ЗСУ.

1. Перший цикл віршів Сергій Жадан написав ще в школі, присвятивши його своїм однокласникам. Коли ця «збірка» потрапила до вчительки, вона порадила йому ретельніше добирати слова та використовувати менше ненормативної лексики.

2. Один із найпопулярніших романів Сергія Жадана — «Ворошиловград». Книгу перекладено на 16 мов, серед яких угорська, німецька, французька, польська, англійська, італійська, латвійська, румунська, нідерландська, словенська та інші.

3. У 1991 році разом із Ростиславом Мельниковим, Андрієм Кокотохою та Ігорем Пилипчуком Жадан заснував поетичну спілку «Червона Фіра». Вони влаштовували яскраві гротескні виступи в Харкові, інколи днюючи та ночуючи в Літературному музеї. Сьогодні в цьому музеї є «жаданівська» кімната.

4. У 2009 році він конфліктував із тодішнім мером Харкова Михайлом Добкіним. Чиновник викреслив поета зі списку на отримання літературної премії ім. Бориса Чичибабіна, пояснюючи це тим, що Сергій Жадан під час Помаранчевої революції спалив книги Євгена Кушнарьова. Багато літераторів не підтримали рішення Добкіна.

5. У вересні 2022 року було скасовано концерт гурту «Жадан і Собаки» в Мілані, оскільки місцеві організатори виступили проти збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

6. З літа 2024 року гурт «Жадан і Собаки» припинив давати концерти за кордоном. В одному зі своїх останніх інтерв'ю він сказав: "Я не хочу вчергове приїжджати й пояснювати, що агресор — це агресор, окупант — це окупант, а українці мають право залишатися живими."