Збереження історичної пам’яті стало складовою консолідації нації та розвитку Української державності, історичної свідомості та культури українського народу, необхідною умовою побудови демократичного суспільства та правової держави. Політика сталінського режиму, спрямована на ліквідацію української ідентичності та створення нової спільноти «радянський народ», призвів до численних жертв радянського тоталітарного режиму. Діяльність Головної редколегії науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією", діючої згідно з постановами Президії Верховної Ради України від 6 квітня 1992 року № 2256-ХII та Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1992 року № 530 та Українського інституту національної пам’яті, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року установою, яка здійснює наукове та аналітичне забезпечення формування державної політики з питань національної пам’яті, досліджує проблеми національної пам’яті українського народу, її впливу на формування громадянського суспільства, української нації, вивчає трагічні події в історії народів України та бере участь у заходах з увічнення пам’яті їх жертв, спрямована на вивчення державного терору радянської доби.  

Мета діяльності: науково-дослідна (аналіз політичних репресій в контексті вивчення механізму функціонування більшовицького режиму в Україні); меморіальна (увічнення пам'яті жертв державного терору радянської доби 1917–1980-х років); громадсько-просвітницька (формування громадської думки щодо об'єктивного висвітлення історії радянського минулого, становлення громадянського суспільства та правової держави). 

Завдання діяльності: дотримання високого наукового рівня підготовки томів.

Відповідаючи на соціальний запит суспільства, Національна академія наук України, Інститут історії України НАН України, Служба безпеки України спільно з Державним комітетом по пресі, Українським історико-просвітницьким товариством «Меморіал» імені В. Стуса, Всеукраїнською Спілкою краєзнавців ініціювали Державну програму науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією".

Багатотомне видання покликане служити відновленню історичної справедливості, ґрунтовному висвітленню трагічних подій в історії України, повернути їй незаслужено забуті імена державних діячів, науковців, митців, робітників і селян, вшанувати тих, хто боровся за свободу і незалежність України.

Водночас Державна програма "Реабілітовані історією" – наукове видання, що збагатило вітчизняну науку новим оригінальним фактичним матеріалом, ввело у науковий обіг і оприлюднило раніше закриті для дослідників документи вищого партійно-радянського керівництва СРСР та УРСР, колишніх спеціальних служб, правоохоронних органів, відкрило широкі можливості для наукового вивчення і узагальнення проблем зародження і функціонування комуністичного режиму в Україні.

Правовим підґрунтям Державної програми "Реабілітовані історією" став Закон України від 17 квітня 1991 року "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні". 

Науково-методичне забезпечення підготовки серії книг "Реабілітовані історією" покладалось на Національну Академію наук України. В Інституті історії України НАН України на відділ регіональних проблем історії України було покладено науково-методичне забезпечення виконання Державної програми "Реабілітовані історією". Співробітники відділу розробили "Методичні рекомендації науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією", в яких визначили методологію наукового дослідження, структурували обласні томи.

Структура кожного обласного тому включає декілька книг. У першій книзі публікується вступна стаття-дослідження, в якій особлива увага звертається на особливості функціонування комуністичного режиму на території області. Нариси про незаслужено забутих та репресованих державних діячів, видатних діячів науки, культури, політиків, робітників, селян дають читачеві можливість уявити масштабність політичної, національної, соціальної і релігійної "чистки" радянського суспільства. Розділ "Мовою документів" дає уявлення про перебіг політичних репресій, взаємодію партійних, радянських, правоохоронних органів і спецслужб у здійсненні державного терору, методи роботи радянських спецслужб, настрої населення.

У книгах подаються також списки репресованих, підготовлені на основі архівно-кримінальних справ. Окремо висвітлюється увічнення пам'яті репресованих громадян. Кількість книг по кожній області залежить від кількості репресованих громадян.

На жаль, економіко-політична криза середини 1990-х років практично загальмувала всю роботу. В обласних редакційних групах залишилися працювати лише ентузіасти – історики та краєзнавці. Неодноразові звернення Головної редколегії до Уряду і Президента України залишалися без належного реагування. Лише у 1997-1998 рр. Головна редколегія зуміла відновити роботу обласних редакційних груп, налагодити продуктивний науковий й творчий процес підготовки томів.

За архівно-кримінальними справами, що зберігаються у Національному архівному фонді України, працівниками обласних науково-редакційних груп виявлено й складено картки на понад 700 тисяч репресованих громадян. Розпочаті дослідження депортацій 1930-1950-х років та виявлення імен депортованих громадян. Створюється електронна Національна база жертв політичних репресій за 17 параметрами, за рахунок спонсорських коштів видано 49 чисел журналу "З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ".

Інформацію та посилання  використано з сайту

 Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією"

Читати також:

 Реабілітовані історією // Вікіпедія - вільна енциклопедія