Психолог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого є оптимізація освітнього середовища з метою створення умов для гармонійного розвитку особистості учнів.
психологічна діагностика: проведення фронтальних (групових) та індивідуальних обстежень учнів за допомогою спеціальних методик.;
корекційна робота: корегування небажаніх особливостей психічного розвитку дитини;
консультування батьків і вчителів: ознайомлення батьків або вчителів з результатами діагностики, дає певний прогноз, попереджає про те, які труднощі можуть у майбутньому виникнути у школяра в навчанні та спілкуванн;
психологічна освіта: ознайомлення вчителів і батьків з основними закономірностями й умовами сприятливого психічного розвитку дитини;
участь у педрадах і батьківських зборах;
психологічна профілактика: це система заходів, спрямованих на охорону психічного здоров’я; попередження неблагополуччя у розвитку людини; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку.
бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного індивідуального розвитку учнів, збереження їх повноцінного психічного здоров`я;
проводить психолого-педагогічну діагностику готовності учнів до навчання та сприяє їх адаптації до нових умов навчально-виховного процесу, допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного розвитку;
розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей учнів;
сприяє вибору учнями професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів до свідомого життя; здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших залежностей і шкідливих звичок серед підлітків;
проводить психологічну діагностику і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки учнів;
формує психологічну культуру учнів, педагогів, батьків або осіб, які їх замінюють, консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально-виховного процесу.
1. Труднощі у навчанні
2. Взаємини у класі
3. Взаємовідносини з батьками
4. Вибір життєвого шляху
5. Самоврядування і саморозвиток
Соціальний педагог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини.
здійснює соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження безпритульності, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;
бере участь у виховній роботі з питань профілактики появи негативних форм поведінки у неповнолітніх, пропаганди здорового способу життя;
допомагає виявленню творчих нахилів, розкриттю здібностей дітей, сприяє участі учнів у суспільно-корисній, волонтерській діяльності;
проводить просвітницьку роботу з батьками або особами, що їх замінюють;
є посередником між школою, сім’єю, державними установами, громадськістю по захисту прав дітей; бере участь в організації їх взаємодії з метою створення умов для нормального розвитку дітей.
прогностична: прогнозування посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації.
консультативна: рекомендації учням, батькам, вчителям, молодіжним об’єднанням з питань розв’язання конфліктів та проблемних ситуацій.
захисна: захист прав дітей, представлення їх інтересів в різноманітних інстанціях
профілактична: запобігання негативним проявам в учнівському середовищі, пропаганда ЗСЖ.
соціально-перетворювальна: соціально-педагогічний захист соціально незахищених категорій дітей, сприяння професійному самовизначенню.
організаційна: координація взаємодії всіх суб’єктів виховання, сприяння участі дітей у науковій, технічній, художній творчості.
формування гуманних відносин між учнями та педагогами;
охорона і захист прав та інтересів дітей;
вивчення особливостей особистості учня, соціальної ситуації розвитку та умов життєдіяльності;
вияв інтересів та потреб, проблем і труднощів дітей та підлітків;
створення атмосфери психологічного комфорту для учнів у навчальній та позанавчальній діяльності;
організація та координація різних видів позанавчальної діяльності дітей і підлітків;
попередження конфліктів в учнівських колективах;
допомога у професійному самовизначенні;
орієнтація учнів на здоровий спосіб життя;
профілактика правопорушень серед неповнолітніх, робота з учнями “групи ризику”;
взаємодія з педагогами, психологами, батьками або опікунами для надання допомоги учням.