Зміст сторінки:

І. Десять кроків, щоб стати кращими батьками

ІІ. Поради батькам першокласника

ІІІ. Поради для батьків п`ятикласників. Допомога в адаптації до нових умов навчання:

IV. Поради батькам дітей з особливими освітніми потребами:

V. Поради батькам: як підтримати дітей у воєнний час:

VI. Поради батькам щодо безпеки дітей в інтернеті:

Порада 1::

Найголовніше, що ви можете подарувати своїй дитині - це ваша увага.

Вислуховуйте її розповіді про школу, ставте уточнюючі питання. І пам'ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи дочки може виявитися подією, що хвилює весь день!

Якщо дитина побачить ваш інтерес до її справ і турбот, вона обов'язково відчує вашу підтримку. Слухаючи її уважно, ви зможете зрозуміти, в чому малюкові потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з вчителькою, що реально відбувається з дитиною після того, як ви прощаєтеся з нею біля дверей школи.

 Порада 2:

Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів спростить дитині період адаптації.

Запитайте будь-якого знайомого першокласника, яка у нього вчителька. У відповідь ви, швидше за все, почуєте, що вона найкраща, найкрасивіша, найдобріша. Для першокласника вчителька стає одним з найголовніших дорослих у житті.

У перші місяці в школі вчителька закриває собою маму і тата. Мудрим вчинком треба підтримати цю «закоханість» дитини і не ревнувати. Налагодьте взаємодію з вчителями вашої дитини, пропонуйте допомогу, проявляйте активність. У класі з активними батьками, як помічено, дружніші і кращі стосунки між дітьми, цікавіше життя, більше свят і подій.

Навіть якщо особисто у вас, як батьків, є якісь питання до вчителів, вам здається, що щось потрібно робити по-іншому, всі суперечки повинні залишитися між дорослими. Інакше дитина буде вимушена розриватися між любов'ю до батьків і авторитетом вчителя.

Дуже шкідливі негативні чи нешанобливі вислови про школу і вчителів «у сімейному колі», це значно ускладнить дитині адаптаційний період, підірве спокій дитини і впевненість в турботі і згоді між важливими для неї дорослими людьми.

 Порада 3:

Ваше спокійне ставлення до шкільних турбот і шкільного життя дуже допоможе дитині.

Побачивши батьків спокійними і впевненими, дитина відчує,  що боятися школи просто не потрібно. 

 Порада 4:

Допоможіть дитині встановити стосунки з однолітками і відчувати себе впевнено.

Особливо ваша допомога знадобиться, якщо дитина не ходила до школи в дитячий садок. В цьому випадку вона не звикла до того, що увага дорослих розподіляється відразу між декількома дітьми. Хваліть дитину за товариськість, радійте вголос її новим шкільним знайомствам. Поговоріть з нею про правила спілкування зі своїми ровесниками, допоможіть стати вашій дитині цікавою іншим. Вчіть її новим іграм, щоб вона могла показати їх друзям. Запросіть однокласників вашої дитини до вас додому - просте чаювання, а маленький господар навчиться приймати гостей.

Не варто «підкуповувати» увагу шкільних товаришів вашої дитини дорогими іграшками та одягом. Так ваша дитина не навчиться бути потрібною іншим. Ваш син чи дочка може зіткнутися із заздрістю однокласників.

Упевнений в собі, товариський малюк адаптується до будь-якої ситуації швидше і спокійніше.

 Порада 5:

Допоможіть дитині звикнути до нового режиму життя.

Дитина звикає до школи не тільки психологічно, але і фізично. Багато дітей в першому класі вперше стикаються з необхідністю вставати в один і той же час зранку.

Впродовж  3-6 годин шкільного дня дитина активно вчиться. У шість-сім років таке навантаження дорівнює напруженому робочому дню дорослої людини.

З початком шкільного навчання різко збільшується навантаження на нервову систему, хребет, зір, слух дитини.

Якщо до цього ви не дотримувалися режиму дня, то постарайтеся м'яко ввести його. Ваша дочка чи син потребує  регулярного  тривалого сну. Допоможіть школяру навчитися засинати в один і той же час.

Не примушуйте дитину  відразу сідати за уроки.

Дитині потрібен час, щоб відпочити. Це корисно і для самого процесу навчання. Мозок використовує час відпочинку, щоб «укласти нові знання на потрібні полички». Дитині, як і нам, після робочого дня потрібно трошки тиші і відпочинку. Потурбуйтесь про здоров'я вашої дитини, оскільки в перші місяці шкільного навчання зміни в режимі дня відчуваються дитиною серйозніше, ніж раніше.

 Порада 6:

Мудре відношення батьків до шкільних успіхів виключить третину можливих неприємностей дитини. Пам'ятайте, що дитину необхідно хвалити і підтримувати. Тоді їй легше буде долати складнощі у навчанні та досягати успіху.

III. Поради для батьків п`ятикласників. Допомога в адаптації до нових умов навчання:

1. Створіть умови для розвитку самостійності в поведінці дитини. У п’ятикласника обов’язково мають бути домашні обов’язки, за виконання яких він несе відповідальність;

2. Не дивлячись на очевидну дорослість, п’ятикласник потребує ненав’язливого контролю з боку батьків, оскільки не завжди може сам орієнтуватись в нових вимогах шкільного життя;

3. Для п’ятикласника вчитель - вже не такий авторитет, як раніше, на адресу вчителів можуть звучати критичні зауваження. Важливо обговорити з дитиною причини її незадоволення, підтримуючи при цьому авторитет вчителя;

4. Пятикласнику вже не цікаве навчання саме по собі, багатьом в школі цікаво бувати, через велику кількість друзів. Важливо, щоб у дитини була можливість обговорити свої шкільні справи, навчання з друзями в сім ї;

5. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, бажано звернутись за консультацією до класного керівника чи шкільного психолога.

IV. Поради батькам дітей з особливими освітніми потребами:

Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.

1. Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім’ї).

2.  Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потебами– це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.

3. Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.

4. У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в школі.

5. Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть незначні.

6. У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору.

7. Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в школі, вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.

8. Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.

9. Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.

10. Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.

11. Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.

VI. Поради батькам щодо безпеки дітей в інтернеті: