Встановіть чіткі межі між роботою та особистим життям, наприклад, уникайте перевірки зошитів і планування занять у неробочий час.
Під час перерв та у вихідні дні займайтеся тим, що приносить вам радість і допомагає відновити сили – читанням, спортом, прогулянками на свіжому повітрі.
Навчіться дихальним вправам, медитації або йозі, щоб зменшити тривожність і навчитися зберігати спокій у стресових ситуаціях.
Влаштовуйте кількахвилинні перерви, щоб розтягнутися, випити води або просто відпочити від екранів. Це допомагає зберігати енергію і ясність думок.
Довіряйте учням відповідальність за певні завдання (наприклад, допомога в організації матеріалів), що зніме частину навантаження з вас.
Встановлюйте досяжні цілі та завдання для себе та учнів, не вимагайте від себе ідеальності в усьому.
Спілкуйтеся з колегами, обмінюйтеся досвідом і підтримкою. Спільні розмови допоможуть знайти рішення для труднощів і полегшать емоційний тиск.
Регулярні фізичні вправи допомагають зняти напругу та покращують загальне самопочуття, що важливо для боротьби з вигоранням.
Навчання новим методикам та пошук інновацій допоможе підтримувати інтерес до роботи, а також знайти ефективні способи роботи з учнями.
Якщо відчуваєте виснаження або труднощі, діліться своїми емоціями з довіреними людьми або звертайтеся за підтримкою до фахівців.
Якщо бачиш підозрілий предмет або річ, яка здається небезпечною, не торкайся її.
Небезпечні речі можуть містити вибухові речовини або інші небезпечні елементи, які можуть активуватися від руху.
Якщо ти знайшов небезпечний предмет, одразу повідом дорослим або зателефонуй у відповідні служби (101 або 102).
Відстань допоможе уникнути травмувань у разі, якщо предмет є вибухонебезпечним.
Деякі пристрої можуть спрацьовувати від електромагнітних хвиль, тому краще відійти на безпечну відстань, перш ніж телефонувати.
Якщо бачиш, що люди наближаються до підозрілого предмета, зупини їх і поясни, що це може бути небезпечно.
Пожежі, спричинені небезпечними речовинами, можуть стати небезпечнішими при контакті з водою або звичайним вогнегасником.
Після того, як помітиш небезпечний предмет, відміть його розташування, щоб полегшити роботу рятувальникам.
Особливо важливо уникати підозрілих місць, таких як закинуті будівлі чи території, де були бойові дії.
У разі небезпеки слухай команди спеціалістів або дорослих, щоб забезпечити свою безпеку.
Дотримання цих правил може врятувати життя та допоможе уникнути неприємностей.
Навіть у складні часи важливо лягати спати та прокидатися приблизно в той самий час, щоб підтримувати нормальний ритм організму.
Зневоднення може негативно впливати на настрій, увагу та загальний стан, тому старайся пити воду протягом дня.
Старайся споживати різноманітні продукти: овочі, фрукти, білки, цільнозернові та корисні жири.
Роби прості вправи, наприклад, розтяжку чи короткі тренування навіть у приміщенні.
Вправи на дихання та розслаблення м'язів можуть допомогти зняти напругу.
Якщо це можливо, обмежуй контакти з негативними новинами, особливо перед сном.
Спілкування з іншими допомагає зменшити стрес та підтримує психологічний комфорт.
Якщо це безпечно, короткі прогулянки на вулиці можуть покращити настрій та загальний стан.
Самомасаж рук, шиї та плечей допоможе зняти фізичне напруження.
Ритуали допомагають зберегти стабільність та відчуття контролю.
Вони можуть підсилити тривожність та впливати на сон.
Це може допомогти зменшити стрес та покращити настрій.
Розминки навіть у приміщенні знімуть м'язову напругу та покращать кровообіг.
Це проста практика, яка допоможе знизити рівень стресу.
Особиста чистота допомагає підтримувати фізичне здоров’я та відчуття безпеки.
Навіть у малих просторах можна робити вправи для рук, шиї та ніг.
Це допоможе зняти напругу в м’язах та покращити емоційний стан.
Спостерігай за тим, як ти реагуєш на події, і намагайся підтримувати емоційний баланс.
Довготривалий перегляд екранів може заважати нормальному сну та підвищувати тривогу.
Навіть у важкі часи маленькі досягнення допомагають підтримувати оптимізм та енергію.
Іноді достатньо мовчки побути поруч, щоб людина відчула, що вона не сама.
Дай другові висловитися, не перериваючи та не даючи оцінок його емоціям.
Наприклад, «Що я можу зробити, щоб допомогти?» або «Як тобі зручніше зараз провести час?».
Можна разом зробити прості дихальні вправи, щоб допомогти другу заспокоїтись.
Важливо показати своєму другові, що ти залишаєшся спокійним і надаєш йому підтримку.
Іноді проста прогулянка або зміна місця може допомогти відволіктися і заспокоїтися.
Підтримай друга, допомагаючи йому зрозуміти, що тривога — це нормально, і всі люди іноді з нею стикаються.
Спільне обговорення позитивних моментів може покращити настрій та відволікти від тривоги.
Важливо не квапити друга і не змушувати його «припинити переживати», адже кожному потрібен свій час для подолання емоцій.
Нагадай другу, що він сильний, що це тимчасовий момент, і що ти поруч, щоб допомогти.
Вдихай повільно на рахунок до чотирьох, затримай дихання на секунду, а потім повільно видихай. Це допоможе знизити рівень тривоги та заспокоїти тіло.
Озирнися навколо і сконцентруйся на п’яти предметах. Це допоможе відволіктися від паніки та повернути контроль над думками.
Постарайся відчути, як ти стоїш чи сидиш, поміти контакт стоп із землею. Це допоможе відчути стабільність.
Нагадуй собі, що панічна атака скоро закінчиться. Зазвичай вона триває не більше десяти хвилин.
Рухи рук, обертання плечима чи інша легка розминка допоможуть спрямувати енергію на тіло і зменшити напругу.
Подивись на щось конкретне — наприклад, текстуру підлоги чи кольори на стіні, щоб зменшити вплив паніки.
Пий невеликими ковтками. Це не тільки допоможе зняти напругу, але й перенаправить твою увагу на просту дію.
Повільний вдих, затримка, потім видих. Це допомагає збалансувати дихання і трохи знизити рівень кортизолу.
Якщо можеш, зв’яжись із другом чи близькою людиною. Підтримка інших може значно полегшити стан.
Уяви місце, де тобі було затишно та безпечно. Це допоможе розслабитися і відчути більше спокою.
1. Відгородити себе від усього, що може відволікати
2. Завчасно потурбуватися про фізіологічні потреби
3. Займатися у свій улюблений час – вранці або ввечері
4. Робити перерви по 15 хвилин між великими порціями матеріалу
5. Звільнити свій розум від зайвих питань
6. Перевести негатив у позитив
7. Дозволити собі рухатись
ВІТАЄМО!
Хочемо поділитися з вами новим анімаційним відео «Як підтримати свою дитину під час війни?» створеним у співпраці МБО Служби порятунку дітей та Wonder Media.
У ньому розповідається про прості дієві поради, що допоможуть відновити почуття безпеки у наших дітей та зберегти з ними емоційний зв’язок у цей непростий час.
1. Мінімізуйте перегляд новин з дитиною.
В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задля власного спокою можна поставити дедлайн на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соцмереж.
2. Говоріть з дитиною. Багато. Постійно.
Це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.
3. Діти потребують тактильності.
Іншими словами, намагайтеся обіймати їх якомога частіше.
Для молодших дітей гарно спрацюють пальчикові ігри.
Можна спробувати створити максимальне відчуття безпеки: обійміть дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або намугикувати якусь мелодію.
І не важливо скільки Вашій дитині років: 4 чи 12…
4. Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції.
Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх - це нормально.
5. Прислухайтеся до дітей. Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається.
Дуже гарно спрацює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: «Ти злишся на … Так?», «Ти боїшся, що …» і т.д.
6. Спостерігайте за грою дитини.
Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити.
7. Не втомлюйтеся повторювати дитині, що ви поруч, що ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня.
Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, по телефону, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).
8. Дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку.
Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши лишатиме – нагадайте про неї. Якщо загубить – дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи.
9. Не ігноруйте можливості створити символічні ритуали перед сном.
Це може бути, наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми із старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування.
10. Дозволяйте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.
Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки:
- можна рвати або зминати папір;
- гра в «паперові» сніжки;
- можна «боксувати» м’яку подушку;
- запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);
- «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;
- ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.
ПОРАДИ БАТЬКАМ
УВАГА! Батькам дитини, що страждає від булінгу та кібербулінгу треба завжди пам'ятати три важливі речі:
1. Не потрібно карати дитину, коли вона довірилась і розповіла про те, що стала жертвою кібербулінгу (або булінгу).
2. Дитина вже постраждала, і якщо батьки її не підтримають, наступного разу вона може не звернутися по допомогу.
3. Повністю забороняючи доступ дитини до інтернету (або до іншого простору у реальному житті) ви досягнете тільки того, що дитина більше вам нічого не буде розповідати.
Чому діти використовують віртуальну агресію:
задля реваншу або помсти. Діти, зазнавши нападок у реальному житті, можуть спробувати бути булерами у віртуальному середовищі.
щоб розважитись. Діти не усвідомлюють імовірні негативні наслідки своїх вчинків.
для посилення булінгу. Кібербулінг є додатковим засобом посилення жорстокого ставлення до дитини у реальній групі.