Сторінка для батьків
Токсичні батьки. Чи токсичний Ви батько чи мати?
Хто такі токсичні батьки? Чим вони небезпечні для своїх дітей? Токсичний вплив на дитину потягом різних періодів розвитку. Як захиститися від токсичних батьків?
Тнокощі сімейного виховання. Сила батьківського слова
Деякі, нічого не значущі для батьків, фрази можуть негативно впливати на життєвий сценарій дитини. Що з цим робити?
Серія із 6-ти навчальних відео уроків для батьків та дорослих
Хороший текст, який варто прочитати усім батькам!
“Зручним дітям дуже НЕзручно жити…”
Навчіться слухати і чути своїх дітей. Радити, а не змушувати. Підтримувати, а не перешкоджати. Пропонувати, а не змушувати. Пояснювати, а не забороняти. І буде Вам щастя.
zatyshok.net.ua/13627/?fbclid=IwAR2prw-BDEMWzJqiXS5GZb3JYPD5D8Ou-9GLsGeJ-gKbN5iOQr4u7JWy-aY
Як захистити власну дитину від сексуального насильства?
Багатьом батькам важко говорити на такі теми з дітьми, важко і незручно пояснювати, складно підібрати слова. Але про це обов’язково треба говорити! Дуже важливо сформувати в дитини таку поведінку, яка їй дозволить в ситуації ризику вчинити правильно, що зможе попередити скоєння злочину! Дитина повинна знати, що може звернутися за допомогою до близької людини будь-коли.
Пропоную вам мультфільм, який ви можете просто показати дитині, щоб вона знала, що робити, якщо поведінка дорослого - неприємна, якщо дорослий торкається особистих частин тіла.
Перейдіть за посиланням
Як вижити у світі підлітків?
Батьки часто скаржаться, що підлітковий вік їхніх дітей дається родині нелегко. Сварки, образи, іноді діти навіть втікають з дому. Головне питання для дорослих – як зрозуміти дитину та не втратити зв'язок із нею у цей час?
Діти вчаться на прикладі
Формуємо повноцінну особистість
Доньці даруйте захоплення, а синові похвалу!
Дівчинку не треба хвалити за зроблене. Ви сприяєте її деградації. Якщо дівчинку хвалити за те, що вона зробила: дуже смачно, дуже красиво – в результаті у неї формується таке бачення, що визнання мене прийде тільки за мої заслуги. Визнання мене прийде тільки за те, що я зробила. Це принцип, який знищує жінку.
Здоровий стан речей – я гідна любові, тому, що я є, тому, що я – розумниця, тому, що я – господиня, бо я – помічниця, тому, що я – принцеса, тому, що я – фея на кухні.
Ось тоді у жінки здорова психіка, тому, що схвалюють її саму природу, тобто щоб мені отримати любов, треба просто залишитися собою. Ось у чому принцип виховання дівчинки. Якщо ви починаєте її хвалити за заслуги, то вона відразу починає думати: мене саму хвалити нема за що, любов я можу тільки заробити, будуть заслуги – буде любов.
А дівчинка не стане кращою, якщо її супом пригощати весь район. Вона просто зрозуміє, що вона повинна відгрібати за все життя, і район годувати супом. Вона не заслужить більше ніколи любові, поки всіх супом не нагодуєш. Дайте дівчинці розуміння, що вона досконала і прекрасна сама по собі, що кохання і визнання їй заслуговувати не потрібно, що ви любите її та захоплюєтеся нею просто тому, що вона є…
Хлопчиків і дівчаток потрібно хвалити по-різному
Мами дуже люблять говорити: ти у мене такий красень, такий розумничок, такий молодець. Начебто добре. Насправді тільки сприяєте деградації чоловіка, тому, що йому ввижається, що він сам по собі хороший. А чоловікові добре, тільки якщо він чогось досягає.
Тому, щоб хлопчика спонукати до того, щоб він удосконалювався і відчував себе щасливим в результаті, йому треба говорити про його заслуги: дуже красиво зроблено, дуже майстерно, дуже вміло.
Хлопчику всі ці ласкаві слова потрібні меншою мірою, тому, що його природа розвиватися. Йому потрібна похвала за те, чого він досяг.
Замість того, щоб сказати: зайченя, сонечко, – для хлопчиків дуже важливо, щоб ви усім гостям показували їхній літак, зроблений з Лего. Це важливіше ніж всі сонечка, котики, зайченя. «Подивіться, що він зробив, вгадайте хто це зробив. Правильно, це Матвійко зробив, це син мій », – це набагато більша похвала, більший стимул для хлопчика.
Що таке трикутник Карпмана? Варто прочитати усім, хто хоче мати щасливу сім’ю
Трикутник Карпмана
На що можна перетворити трикутник
Ідеальна модель трикутника
Трикутник Карпмана — це найпоширеніша модель взаємин між людьми. Вперше описав її класик транзактного аналізу Стівен Карпман в 1968 році. Люди маніпулюють одне одним, залежать одне від одного і дуже від цього втомлюються. Щастя в таких стосунках вкрай мало. Як і сил, щоб змінити ситуацію. Але вихід з цього є.
Щоб розв’язувати проблему, необхідно для початку її усвідомити. Отже...
Трикутник Карпмана
У трикутнику можуть крутитися і двоє, і троє, і цілі групи людей. Але ролей у ньому завжди три: жертва, контролер-диктатор, рятівник. Учасники трикутника періодично змінюються ролями, але всі вони є маніпуляторами та добряче псують собі та близьким життя.
Жертва
Для жертви життя — це страждання. Всі до неї несправедливі, вона втомлюється і не справляється. Їй то прикро, то страшно, то соромно. Вона заздрить та ревнує. Їй не вистачає ні сил, ні часу, ні бажання зробити щось для покращення свого життя. Вона інертна. Вона боїться життя і чекає від нього тільки поганого.
Контролер-диктатор
Він теж дивиться на життя як на ворога і джерело проблем. Він напружений, роздратований, злий і боїться. Він не може забути минулі проблеми та постійно пророкує нові біди в майбутньому. Він контролює і критикує ближніх, відчуває нестерпний тягар відповідальності й дуже втомлюється від цього. Його енергія на нулі.
Рятівник
Він відчуває жалість до жертви й злість до контролера. Він вважає себе на голову вищим за інших і насолоджується усвідомленням своєї місії. Але насправді нікого не рятує, тому що ніхто його про це не просив. Його потрібність — ілюзія, а мета його дій і порад — самоствердження, а не реальна допомога.
Як це працює
Контролер-диктатор не дає спокою жертві, смикає її, змушує і критикує. Жертва старається, мучиться, втомлюється і скаржиться. Рятівник втішає, радить, підставляє вуха і жилетку для сліз. Учасники періодично міняються ролями.
Така мелодрама може тривати багато років, люди можуть навіть не усвідомлювати, що міцно застрягли в трикутнику. Вони можуть думати, що насправді їх влаштовує такий стан речей. Контролеру є на кого виливати свій негатив і є кого звинувачувати у своїх бідах, жертва отримує співчуття і позбавляється від відповідальності за своє життя, рятівник насолоджується роллю героя.
Всі вони залежать одне від одного, тому що джерело своїх проблем вони бачать в іншій людині. І нескінченно намагаються змінити людину так, щоб вона служила їх цілям.
Партнери перемикаються між ролями трикутника і то контролюють, то рятують одне одного. І такі стосунки точно не про любов. Про бажання домінувати, жалість до себе, виснажливі претензії та непочуті виправдання. Але не про любов, не про підтримку, не про щастя.
Це зачіпає всіх, хто поруч
Коли родина живе в трикутнику Карпмана, перемикаючись між ролями, то дитина, яка з’явиться неминуче буде затягнута в цей трикутник. Швидше за все, її будуть обмежувати в самостійності, можливості вибору, прийнятті рішення. Не навмисно, просто люди, що живуть в трикутнику, думають, що захищають таким чином свою дитину. Такі батьки часто грають на почутті боргу, сорому, провини, жалю.
Чи є вихід з трикутника?
Необхідно усвідомити, що для виконання власних бажань людині потрібна тільки вона сама. Потрібно взяти своє життя у свої руки та діяти без оглядання на когось.
Як вийти з трикутника, якщо ви жертва
Перестаньте скаржитися на життя. Зовсім. Витратьте цей час на пошуки можливостей поліпшити становище речей, які вас не влаштовують.
Запам’ятайте раз і назавжди: ніхто вам нічого не винен. Навіть, якщо обіцяли, якщо дуже хотіли, якщо самі пропонували. Обставини постійно змінюються, як і людські бажання. Вчора хотіли вам щось дати, сьогодні вже не хочуть. Годі чекати порятунку.
Все, що ви робите це ваш вибір і ваша відповідальність. І ви можете зробити інший вибір, якщо це вас не влаштовує.
Не виправдовуйтеся і не картайте себе, якщо вам здається, що ви не відповідаєте чиїмось очікуванням.
Як вийти з трикутника, якщо ви контролер
Припиніть звинувачувати у своїх проблемах інших людей і обставини.
Ніхто не зобов’язаний відповідати вашим уявленням про те, що правильно і неправильно. Люди різні, ситуації різні, якщо вам щось не подобається, просто не майте з цим справу.
Вирішуйте розбіжності мирним шляхом, без злоби та агресії.
Перестаньте самостверджуватися коштом тих, хто слабкіший за вас.
Як вийти з трикутника, якщо ви рятівник
Якщо у вас не просять допомоги або поради, мовчіть.
Перестаньте думати, що ви краще знаєте, як треба жити й що без ваших найцінніших рекомендацій світ завалиться.
Не давайте необдуманих обіцянок.
Годі чекати подяки та похвали. Ви ж допомагаєте, тому що хочете допомогти, а не за почесті й нагороди, вірно?
Перед тим як кинутися «чинити добро», чесно запитайте себе: чи так вже необхідне та ефективне ваше втручання?
Припиніть самостверджуватися коштом тих, хто постійно скаржиться на життя.
На що можна перетворити трикутник
Якщо поставити собі за мету вибратися з трикутника і крок за кроком йти до неї, зміни не змусять себе чекати. У вас з’явиться більше часу і сил, стане легше дихати та цікавіше жити. Напруга у стосунках, швидше за все, ослабне.
Жертва перетворюється на героя. Тепер замість нарікання на долю людей бореться з невдачами, але не відчуває знемогу, а азарт. Вирішуючи проблеми, вона не скаржиться всім навколо, а отримує задоволення від того, що в змозі їх вирішити.
Контролер трансформується у філософа. Спостерігаючи з боку за діями героя, він більше не критикує, не хвилюється за результат. Він приймає будь-який результат. Він знає, що все в підсумку йде до кращого.
Рятівник стає мотиватором. Він провокує героя на подвиги, описуючи блискучі перспективи. Він шукає можливості застосування сили героя і підштовхує того на звершення.
І це більш здорова і щаслива модель взаємин між людьми.Якщо поставити собі за мету вибратися з трикутника і крок за кроком йти до неї, зміни не змусять себе чекати. У вас з’явиться більше часу і сил, стане легше дихати та цікавіше жити. Напруга у стосунках, швидше за все, ослабне.
Ідеальна модель трикутника
У цьому трикутнику щастя та енергії ще більше.
Герой стає переможцем. Він здійснює подвиги не заради похвали, а заради творчого застосування енергії. Йому не потрібні лаври, він насолоджується самим процесом творчості, можливістю щось змінювати на краще в цьому світі.
Філософ перетворюється в споглядальника. Він бачить такі зв’язки у світі, які недоступні іншим. Він усвідомлює нові можливості й народжує ідеї.
Мотиватор трансформується в стратега. Він точно знає, як реалізувати ідеї споглядальника.
Важливо вміти адекватно оцінити ситуацію. Бачити, коли вами намагаються маніпулювати, і не скочуватися в мильну оперу виснажливих стосунків. Не грайте нав’язувані вам ролі, вмійте встати та піти, коли бачите, що справа нечиста.
Батькам про булінг
Булінг - це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.
Причин — безліч, а жертвою може стати кожен, хто не вписався у рамки того чи іншого колективу.
Важливе нагадування всім батькам!
“Мамо, не забороняй мені плакати”.
Синдром навченої безпорадності: як турбота батьків вбиває мотивацію дітей
Якщо ваша дитина має погану успішність у школі, це не обов’язково свідчить про синдром гіперактивності. Відсутність постійних захоплень не говорить про низький інтелект. Дитяча апатія майже завжди викликана неправильною поведінкою батьків. Якщо конкретніше, їх нестриманістю.
Ознаки обдарованості дитини, які ми чомусь ігноруємо
Час від часу батьки відчувають занепокоєння через дії чи поведінку власних дітей. Все не так однозначно, адже вчинки дітей також можуть вказують на їх обдарованість, а не відхилення від норми, тому так важливо навчитися це відрізняти.
Ось лише невелика кількість особливостей, які виділяють вчені:
Швидка вимова
Швидка і нерозбірлива вимова притаманна обдарованим дітям. Цьому сприяють такі фактори, як швидкість мислення і словниковий запас. Річ у тім, що деякі діти розвиваються швидше за однолітків, по-перше, у них проглядається більш швидке мислення, тому дитина прагне якомога швидше скласти слова у речення, по-друге, швидкість думок вища за змогу висловити власну думку.
Тому, якщо ваша дитина маленька щебетунка, це не привід сваритися на неї або перевчати. Справа може бути в іншому.
Схильність зануритися в думки
Часто діти не відчувають межу між уявним і реальним, і можуть “витати в хмарах”, що сприяє гарному мисленню, уяві, а це в свою чергу може стати базою для подальшого прогресу чи винаходам.
Часто ми вважаємо дітей брехунами через те, що вони розповідають нам якісь надумані історії чи небилиці, але не варто поспішати з висновками. Багата уява – це притаманна риса високого інтелекту.
Схильність робити замальовки
Часто дивлячись на малюнки наших дітей ми бачимо лише хаотичні, необдумані замальовки. Але саме так діти викладають інформацію, візуалізують у вигляді таблиць, ліній, неординарних силуетів. Замальовки допомагають малюку навести лад в думках, проаналізувати і викласти всю інформацію “по поличках” на папір.
Комунікація з дорослими
Буває так, що батьки помічають, як їх дитина віддає перевагу у спілкуванні з особами старше її. Не потрібно хвилюватися і приписувати дитині невміння комунікації з однолітками. Можливо вона прагне отримати досвід, який не здобуде з однолітками.
11 фраз, які повернуть вашій доньці впевненість у собі!
10 речей, які повинен робити для дитини тато, а не тільки мама
Про що діти плачуть і не розповідають батькам
Вчора був найважчий день у моєму житті! Так! Так боляче мені не було ніколи – ні в дитинстві, ні коли-небудь потім.
Ми з молодшою Тонею гуляли, чимось займалися вдома. Прийшла зі школи Варвара, трохи пізніше з саду дві середні. Все було як завжди.
До вечора дівчата чомусь посварилися, розкричалися, я «гаркнула», щоб заспокоїлися. Загалом, звичайна історія.
Повернувся з роботи чоловік, всіх помирив, обігрів (це він вміє). Дівчата розповіли йому свої маленькі біди, образи. І все відразу забулося. І знову любов, сміх, ігри.
Тільки старша, Варвара, була весь час якась дуже сумна. Дивилася на мене своїми сумними очима і наче щось хотіла сказати.
«Варя, ти хочеш зі мною поговорити?» – запитала я. «Так, мамо!»
Ми закрилися в кімнаті. Сидимо – мовчимо. Тільки бачу, очі її наповнюються сльозами. «Ну, говори, доню, не мовчи…»
І Варя заговорила… «Мамо, ти знаєш, я дуже тебе люблю… Але ось зараз ти була не права… Адже я можу сказати, що ти була не права?» – «Можеш, Варя!»
«Ми з дівчатками посварилися, ти сказала, щоб ми «швидко припинили та пішли з кухні», адже навіть не запитала, що трапилося. А я просила їх, щоб ми разом тобі допомогли. А вони розбешкетувалися. Я так засмутилася! І так хотіла, щоб ти мене обняла! А ти розсердилася».
Я притиснула до себе дочку. «Прости мене, Варюша!»
А вона все говорила. Говорила… Те, що я ніколи не знала. Про що просто не думала. Хоча вважала, що у нас з нею близькі, стосунки повні довіри.
Вона говорила і як ніби випліскувала все, що накопичувалося роками в її ніжній душі, весь біль, який я, мати, яка шалено її любить, їй завдала.
Говорила про якесь каченя, яке довго і старанно вирізала в п’ять років і хотіла мені подарувати, щоб порадувати. А я вилаяла її за розкидані всюди обрізки паперу і клей на підлозі. Виявилося, вона ще довго спала з ним під подушкою і сумувала, що вони з каченям мамі не потрібні.
Казала, що коли народилася Сонечка, вона теж хотіла стати знову маленькою. Тому що я весь час проводжу з малятком. Що хотіла, щоб і її весь час брали на руки та цілували в головку … І навіть стала намагатися «сюсюкати» «як малюки»… А я їй суворо: «Не кривлявся!»
Казала, як її хтось образив в школі, і вона дуже хотіла зі мною поговорити, поплакатися. А я була чимось зайнята і відмахнулася: «Потім!»
Як зробила на праці красиву річ і мчала додому мені її подарувати, а я вилаяла її за трійку. І виріб так і залишилася валятися в портфелі.
Казала, що я дуже гарна, але запальна. І вона часто залазить до себе на другий поверх ліжка та уявляє, як було б добре, якби я завжди була спокійною, ласкавою. А ще мріє, щоб ми сіли всією сім’єю і наліпили пиріжків. І нехай вся кухня буде в борошні і тісті, зате як весело.
І як їй боляче, коли ми з татом іноді сваримося: «Адже ви такі хороші, так любите один одного… Ніколи, чуєте, ніколи не сваріться!»
І багато всього говорила… А я сиділа, слухала… І тепер вже у мене сльози котилися градом.
«Мамочко, ти не образилася, що я тобі це сказала?..»
Ні, донечко моя улюблена, я не образилася. Мені просто боляче. Боляче за те, що я так швидко забула себе – в дитинстві.
Як я сама плакала, коли працюючим і заклопотаним батькам не було коли мене вислухати. І я ночами виплакувала свої біди плюшевому собаці Біму.
Як років в шість хотіла зробити подарунок батькам на Новий рік і склеїла з картону будиночок. Радісно помчала до них в кімнату подарувати, а у них були якісь проблеми та вони випровадили мене: «Потім! Іди, заберися з кімнати!» І як я ридала, обнявши цей будиночок.
Як я ревіла через щось, а мені говорили: «Припини зараз же! Це дурниця!» А для мене це не було дурницею, розумієте?!
І я обіцяла собі, що зі своїми дітьми у мене буде все зовсім по-іншому. Усе! По-іншому!
Як же ми, батьки, все швидко забуваємо! Якими важливими, розумними, строгими ми стаємо. Якими черствими! І як ранимо ми наших дітей тим же, чим поранили нас часом наші батьки – випадково, не подумавши. Чому ми перестаємо розуміти, що те, що не важливо для нас, може бути важливе нашим діткам? Чому ми не чуємо їх?
Варюшо, мила! Ти виросла! Тобі цілих десять років! Ти вже бачиш мене не як «прекрасний світ», як бачать маму малюки. Ти бачиш мене такою, яка я є, з усіма моїми недоліками! Спасибі тобі за це! Тепер мені потрібно вчитися бути мамою дорослих дітей…
Ми довго сиділи з дочкою, обнявшись, розповідали один одному про себе… плакали… Весь вечір проревіла.
Так! Це був найважчий день у моєму житті. І одночасно прекрасний! День нового життя, в якій я постараюся ЧУТИ вас, мої дорогоцінні дівчатка.
На ніч я перехрестила їх, поцілувала в чоло. «Прости мене, Варюша!» – шепнула я старшій. «Мамочко, я так тебе люблю!» – сказала вона крізь сон.
7 речей, які не можна робити, посварившись з близькою людиною
Під час сварки дуже легко ранити людину різким словом, необдуманим вчинком. Однак прихована образа може ще довго жити в серці партнера, ускладнюючи взаєморозуміння між вами.
Тест: Попросіть дитину намалювати малюнок, і він багато розповість про її психоемоційний стан
Дитина вимальовує пейзаж, а потім людей – це тривожний сигнал. Діти з адекватною самооцінкою малюють себе трохи нижчими за батьків.
Як навчити дитину поважати батьків
Коли дитина аморально ставиться до батьків, не поважає їх, важливо розібратися, чому так відбувається. Неповага корениться в благополучній долі. Як правило, дитина або «топче» батьків, бажаючи затвердити себе, або їй байдужі батьки, так як це заважає її благополучному житті.
7 речей, яким варто навчити дитину до 10 років
Існують певні критерії, на які слід спиратися батькам, щоб розуміти, що дитина повинна знати й вміти до 10-річного віку. Діти повинні дотримуватися без підказок особистої гігієни, стежити за чистотою своїх речей і займатися прибиранням у кімнаті, вміти приготувати просту їжу, орієнтуватися у своєму районі й так далі.
Життєві правила, які повинні прищепити батьки:
У чому сенс сім’ї?
Мудра притча, яку варто прочитати всім, хто хоче жити в мирі та злагоді
Один чоловік був дуже щасливий у справі створення сім’ї, і це було не тільки з ним, з покоління в покоління, в його роду були скандали. Його мати і батько постійно лаялися, і звинувачували один одного у всіх сімейних проблемах.
Він ріс у цій атмосфері скандалів, докорів і тотального нещастя. Коли був уже підлітком, вирішив: «У мене точно буде не так. Я буду щасливий і у мене в родині буде любов і мир. Знайду собі добру і поступливу дружину і все буде добре».
Ось він виріс і знайшов собі сущого ангела, а не жінку, і через рік вона перетворилася в страшнoго монcтра. В їх будинку, так само стояла постійна лайка, як і у нього в дитинстві. «Страшна жінка» — думав він… А мріяв, що вона буде все робити для нього, і коли вони зустрічалися, вона й робила, що ж з нею сталося…
А ця страшна жінка виросла тільки з мамою і бабусею в родині, з дитинства мріяла бути щасливою і хотіла велику дружну сім’ю. Коли вони зустрілися, пару років тому, і коли потім зустрічалися, вона думала, що він просто принц якийсь. У нього такі правильні цілі. Він хоче, щоб сім’я була хорошою. Вона вийшла за нього заміж не роздумуючи, коли він їй запропонував. А через рік, всього через рік, коли народився первісток, вона зрозуміла, що зробила помилку. Чоловік жахлuвий попався, все робить не так, не піклується про неї…
У далекій селі жив мудрець, який вирішував будь-які проблеми, про нього розповідали чудеса: навіть самі нещасні сім’ї починали жити душа в душу. І ось, в один прекрасний день, чоловік сказав своїй дружині: «Давай сходимо до цього мудреця, нехай він підкаже, що з тобою робити». Вони знову посварилися, але вона погодилася.
Шлях був довгий і вони обидва втомилися з дороги, але ось нарешті набрели на будинок мудреця. Коли вони зайшли до нього, то майже кричали один на одного: «Ти винна, що так вийшло», — кричав втомлений і виснажений чоловік. «Ти мене потягнув», — плакала жінка. Мудрець, мовчки усміхнувся, і сказав: «Ходімо, я вам щось покажу».
Він відвів їх в одну велику кімнату, там стояв величезний круглий стіл. За ним сиділи втомлені, виснажені люди. Посередині столу стояла величезна каструля з дуже смачною їжею, у руках у людей були ложки з дуже довгими ручками. Кожен досягнув до їжі, але ніяк не міг покласти її в рот. Вони просто вмuрали від голоду в кімнаті з великою кількістю смачної їжі. Це було стрaшне видовище…
Молодята злякано перезирнулися і промовчали.
Потім мудрець відвів їх у другу кімнату, точно таку ж… Вона була така ж за розміром, там стояв такий же стіл і на столі стояла каструля з дуже смачною їжею. Навколо столу сиділи веселі карапузи, які жартували і сміялися. В їх руках так само були ложки з довгими ручками, але… Цими ложками вони годували один одного.
Молодята подякували мудрецю і пішли додому. Довго чи коротко, але йшли вони мовчки, обнявшись. Після того, як вони повернулися додому минуло три роки.
Вони живуть в мирі і злагоді. У них двоє малюків і в їхньому домі завжди радість і любов. «А мудрець, що мудрець», — кажуть вони. «Він нам показав у чому сенс сім’ї, по-справжньому»!
Сексуальне насильство в родині - серія відео захисту дітей від сексуального насильства
Емпати - це дзеркала, і деяким людям не подобається своє відображення в них
Головні батьківські помилки при сварці з дітьми
Часто батьки під час сварок з дітьми не намагаються контролювати емоції, можуть висловити все, що тільки заманеться. Замість обговорення конкретної ситуації, починають говорити про особисті якості дитини та роблять ще багато помилок, які руйнують довіру.
7 помилок батьків у сварках з дітьми...
Не переносьте свою провину на дитину
Ви лаєте малюка за те, що бігаючи, він розбив чашку. Але хто залишив її на краю стола? Звинувачуєте підлітка, в тому, що він почав курити, але ж сигарету він взяв з вашої сумки! Кожен може пригадати випадки, коли у вині дитини побічно вина доросла людина.
Змушувати вибачатися за те, що роблять самі батьки
Навчити дитину визнавати свою провину і просити вибачення можна тільки особистим прикладом.
Говоріть про вчинки, а не про особистості
«Ти просто жахливий», «Ось, завжди ти так», «А чого ще від тебе очікувати можна було?» – ці та подібні висловлювання ображають дитину, але не вирішують проблему. Під час конфлікту висловлюйте думку про самі вчинки, а не про особисті якості.
Використовуєте переваги дорослого
Просто забрати іграшку і покласти її на верхню полицю, куди дитина не зможе сама забратися – надійний спосіб змусити дитину влаштувати істерику. Потрібно допомогти правильно вийти з конфліктної ситуації, не породжуючи при цьому образи та злості на власну неповноцінність.
Тиск на матеріальну сторону
Позбавлення дитини якихось матеріальних речей (іграшок) через погану поведінку, є дуже швидким способом себе слухатися. Але при цьому, дитина буде проявляти послух не через повагу до батька або матері, а тільки, щоб не позбавили чергової «хотілки». При цьому, накопичуючи образу і злість на батьків. Відносини стануть «товарно-грошовими», і з віком будуть тільки погіршуватися.
Грубі слова або ремінь
Такі звички батьків породжують в дитині впевненість у тому, що «хто голосніше кричить, той і правий». Стати рівним учасником діалогу не вийде, адже дитина не зможе шльопати дорослого.
Покарання приниженням
Якщо стоїть вибір, як покарати дитину за провину, то краще позбавити її доброго, ніж зробити їй погано. Не дозволити дивитися мультфільми або пограти, краще, ніж відшмагати ременем або накричати. Не принижуйте дитину, особливо при сторонніх, краще відкличте і висловіть все, що думаєте, наодинці.
А якi ви викориcтовуєтe cпоcоби, щоб зacпокоїти дитину?
9 вeceлиx iгoр, якi дoзвoлять вaм виxoвaти eмoцiйнo cильниx дiтeй
15 простих способів показати своїм дітям, що ви їх любите:
Вчинки важливіші за слова. Як можна кожен день демонструвати своїм дітям любов, навіть не вимовляючи вголос фразу “Я тебе люблю”?
Шкода, яку завдає вербальне насильство дитині
