Є дні, коли хочеться просто лежати, нікому не відповідати і кричати в подушку. Знайомо? Це не “лінощі” чи “невдячність”, а втома або перевантаження.

Що можна зробити:

• Вийди на 10 хвилин на свіже повітря. Без телефону.
  
  

• Напиши в нотатки: “Що мене зараз найбільше бісить?” і “Що мені треба, щоб стало легше?”.
  
  

• Спробуй поспати або прийняти душ — це перезавантажує.
  
  

Головне:
Ти маєш право злитися. Але ти можеш вчитись не залишатись у злості надовго.

Бути “білою вороною” — боляче. Але це не кінець, а початок твоєї унікальної дороги.

Замість:

“Мене ніхто не розуміє”

Спробуй думку:

“Можливо, я ще просто не поруч із тими, хто зрозуміє. Але вони існують.”

Знайди хоча б одну людину, з якою можна бути собою. І хоча б одне заняття, у якому ти розквітаєш.

Ти не повинен “заробляти” на повагу — ні від інших, ні від себе.

Замість:

“Я нічого не вмію, я лузер.”

Пиши собі:

• Я вже зробив(ла) багато: [згадай 3 речі].
  
  

• У мене є сильні сторони: [перерахуйте хоча б 2].
  
  

• Я не зобов’язаний подобатись усім.
  
  

Фішка:
Самоповага — це як м’яз: тренується поступово. Почни з малого.