Перша психологічна допомога (ППД) – це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які відчувають страждання і потребу.

ППД може надативати не лише професійний психолог, а й інший спеціаліст, людина, яка знайома з правилами надання ППД.

ППД – це не професійне психологічне консультування, оскільки не передбачає детального обговорення, аналізу чи встановлення хронології та суті подій, які викликали стан дистресу.

ППД включає:

• ненав’язливе надання практичної допомоги та підтримки;

• оцінку потреб і проблем;

• надання допомоги у задоволенні нагальних потреб (наприклад, таких як їжа, вода, інформація);

• вміння вислуховувати людей, але не примушуючи їх говорити;

• вміння втішити і допомогти людині заспокоїтися;

• надання допомоги в отриманні інформації, встановленні зв’язку з відповідними службами і структурами соціальної підтримки;

• захист від подальшої шкоди.

Завдання ППД:

• формувати відчуття безпеки, зв’язку з іншими людьми, спокою і надії;

• сприяти доступу до соціальної, фізичної та емоційної підтримки;

• зміцнювати віру в можливість допомогти собі та оточуючим.

Хто потребує ППД?

ППД призначена для людей, які знаходяться в стані дистресу в результаті щойно пережитого або поточної важкої кризової події.

Однак не кожна людина, яка пережила кризову подію, потребує ППД або прагне її отримати. Не можна нав’язувати допомогу тим, хто її не бажає, але завжди треба бути з тими, хто, можливо, захоче отримати підтримку.

Бувають ситуації, коли люди потребують серйознішої допомоги, ніж ППД.  Ті, які надають ППД, мають розуміти межі власних можливостей і звертатися за допомогою до професіоналів – медичних працівників, психологів, представників соціальних служб, органів місцевого самоврядування або громадських організацій присутніх на місці події.

Стани, при яких недостатньо лише надання ППД та у яких людина потребує негайної професійної допомоги:

• важкі травми, що загрожують життю та вимагають екстренної медичної допомоги;

• зміни в психічному стані, який не дозволяє особам самостійно піклуватися про себе або про своїх дітей;

• стан, у якому людина може заподіяти шкоду собі;

• стан, у якому людини може заподіяти шкоду іншим.

Джерело