ЗАТВЕРДЖЕНО                                                   СХВАЛЕНО

Директор                                                                на засіданні    педагогічної ради

Процівської ЗОШ І ступеня                          Протокол №1 від 30.09.2022 року

Оксана   Косовець

ПОЛОЖЕННЯ

про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти в Процівській загальноосвітній школі І ступеня

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  Даний документ розроблений на основі Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затверджене наказом МОН від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224, набрало чинності 16 жовтня 2020 року.

   Це Положення визначає основні засади організації та запровадження дистанційного навчання. Під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за певними освітніми  рівнями відповідно до державних стандартів освіти.

У цьому Положенні терміни і поняття вживаються у таких значеннях:

асинхронний режим - взаємодія між суб'єктами дистанційного навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою у часі, застосовуючи при цьому електронну пошту, форум, соціальні мережі тощо;

 веб-ресурси навчальних дисциплін (програм) - систематизоване зібрання інформації та засобів навчально-методичного характеру, необхідних для засвоєння навчальних програм, яке доступне через Інтернет (локальну мережу) за допомогою веб-браузера та/або інших доступних користувачеві програмних засобів;

веб-середовище дистанційного навчання - системно організована сукупність веб-ресурсів навчальних програм, засобів взаємодії суб'єктів дистанційного навчання та управління дистанційним навчанням;

дистанційна форма навчання - форма організації навчального процесу у закладі освіти, яка забезпечує реалізацію дистанційного навчання та передбачає можливість засвоїти навчальну програму;

інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання - технології створення, накопичення, зберігання та доступу до веб-ресурсів (електронних ресурсів) навчальних програм, а також забезпечення організації і супроводу навчального процесу за допомогою засобів інформаційно-комунікаційного зв'язку, у тому числі Інтернету;

психолого-педагогічні технології дистанційного навчання - система засобів, прийомів, кроків, послідовне здійснення яких забезпечує виконання завдань навчання, виховання і розвитку особистості;

синхронний режим - взаємодія між суб'єктами дистанційного навчання, під час якої всі учасники одночасно перебувають у веб-середовищі дистанційного навчання (чат, аудіо-, відеоконференції, соціальні мережі тощо);

система управління дистанційним навчанням - програмне забезпечення, призначене для організації навчального процесу та контролю за навчанням через Інтернет та/або локальну мережу;

суб'єкти дистанційного навчання - особи, які навчаються (учні), та особи, які забезпечують навчальний процес за дистанційною формою навчання (педагогічні  працівники );

технології дистанційного навчання - комплекс освітніх технологій, включаючи психолого-педагогічні та інформаційно-комунікаційні, що надають можливість реалізувати процес дистанційного навчання у навчальних закладах та наукових установах.

Нормативна база:

1. Закон України «Про правовий режим воєнного стану»

2. Закон України «Про місцеві державні адміністрації»

3. Закон України «Про повну загальну середню освіту»

4. Кодекс цивільного захисту України

5. Постанови Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 року № 138 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту» та від 24.06.2022 року № 711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні»

6. Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 року № 1669, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.01.2018 року за № 100/31552

7. Методичних рекомендацій щодо організації дистанційного навчання у 2022-2023 навчальному році та з метою створення безпечних умов для навчання та праці учасників освітнього процесу, якісного дистанційного навчання в 2022/2023 навчальному році,

8.  Лист МОН № 1/9-609 від 02 листопада 2020 року “Щодо організації дистанційного навчання”

9. Лист МОН від 27.06.2019 № 1/9-415 про роз’яснення щодо умов використання електронного документообігу в закладах загальної середньої освіти

ІІ. РЕАЛІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

2.1. Дистанційне навчання реалізовується в Процівській ЗОШ І ступеня шляхом:

– застосування дистанційної форми як окремої форми навчання;

– використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання в різних формах.

2.2. Дистанційна форма навчання в закладі освіти запроваджується відповідно до рішення педагогічної ради.

2.3. Строк навчання учнів за дистанційною формою встановлюється закладом освіти і має бути не меншим, ніж за денною формою за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями.

2.4. Дистанційна форма навчання організовується відповідно до робочих навчальних планів для учнів, які перебувають вдома через запровадження карантину, правового режиму воєнного стану, стихійних лих.

ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗА ДИСТАНЦІЙНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ

3.1. Освітній процес за дистанційною формою навчання здійснюється у таких формах: самостійна робота, дистанційні навчальні заняття (вебінари), виконання проектних завдань, домашніх контрольних робіт, практичних робіт.

3.2. Основними видами навчальних занять за дистанційною формою є:  урок, елементи лекції, практичні заняття, лабораторні заняття, консультації та інші.

Лекція - один із видів навчального заняття в дистанційному форматі, на якому учні отримують аудіовізуальну інформацію лекційного матеріалу через засоби телекомунікаційного зв’язку в асинхронному режимі..

Практичне заняття - це навчальне заняття, під час якого відбувається детальний розгляд школярами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формуються вміння і навички їхнього практичного застосування шляхом індивідуального виконання ними завдання (контрольних робіт), сформульованих у дистанційному курсі. Практичні заняття виконуються дистанційно, результати для перевірки вчителем розміщуються на сервері ДН.

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, яка передбачає, що учні особисто проводять експерименти чи дослідження з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень конкретної навчальної дисципліни. При проведенні лабораторних робіт школярі набувають практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, вимірювальною апаратурою, обчислювальною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття в дистанційному навчанні в залежності від рівня матеріально-технічної оснащеності, можливостей створення і використання віртуальних лабораторій проводяться дистанційно з використанням відповідних моделюючих программ, віртуальних лабораторій тощо.

Консультація - це елемент освітнього процесу, за яким учні дистанційно отримують відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування (у формі чату, форуму та особистих повідомлень).

3.3.Урок, консультація, міні-лекція проводяться з учнями дистанційно у синхронному чи асинхронному режимі відповідно до навчального плану.

3.4. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб’єктами дистанційного навчання під час навчальних занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному чи асинхронному режимі.

3.5. Практичне заняття, яке передбачає виконання практичних (контрольних) робіт, відбувається дистанційно в асинхронному режимі. Окремі практичні завдання можуть виконуватись у синхронному режимі, що визначається робочою програмою навчальної дисципліни.

3.6. До інших видів навчальних занять при здійсненні освітнього процесу належать ділові ігри, виконання проектів у групах тощо. Ці види занять можуть проводитись дистанційно у синхронному чи асинхронному режимі, що визначається робочою програмою навчальної дисципліни.

3.7. Діагностичні роботи з навчальних предметів за дистанційною формою навчання можуть здійснюватись відповідно до рішення закладу освіти дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних технологій.

3.8.Створення та поповнення інформаційних ресурсів дистанційного навчання здійснюється класоводами та учителями-предметниками закладу освіти.

ІV. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

4.1. У закладі освіти використання технологій дистанційного навчання зорієнтоване на здобувачів освіти, що перебувають на карантині. і не мають медичних протипоказань до занять із комп'ютерною технікою. Наявність таких протипоказань встановлюється на підставі медичного висновку чи іншого документа, виданого закладом охорони здоров’я та добровільно поданого батьками до закладу освіти. Якщо заклад освіти організовує дистанційне навчання в умовах карантину, під час правового режиму воєнного стану або інших надзвичайних обставин, доцільно погодити з одним із батьків учня, який має протипоказання, форми взаємодії педагогічних працівників з ним і засоби навчання, що можуть застосовуватися.

4.2. Дотримання санітарних правил і норм щодо формування розкладу навчальних занять, вправ для очей та постави, безперервної тривалості навчальної діяльності з технічними засобами навчання, тривалості виконання домашніх завдань.

4.3. Перелік предметів чи тем навчальних програм, видів навчальних занять, які здійснюються за технологіями дистанційного навчання, визначаються педагогічною радою закладу.

4.4. Створення умов для забезпечення повноцінної участі в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами ( застосування допоміжних технологій навчання, підтримка з боку асистента вчителя або асистента учня), надання додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять з обов’язковим урахуванням індивідуальної програми розвитку.

4.5. Використання доступних засобів комунікації для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин.

4.6.Оприлюднити на веб-сайті школи  інформацію про організацію дистанційної форми здобуття освіти.

4.7. Дотримання вимог щодо захисту персональних даних учасників освітнього процесу в електронному освітньому середовищі.

V. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

5.1. Під час дистанційного навчання педагогічні працівники користуються електронними журналами, а учні та батьки – електронними щоденниками на платформі  «Нові знання».

5.2. Учні, які здобувають освіту за дистанційною формою, обов’язково проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.

5.3. Види та періодичність оцінювання при використанні технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти визначаються відповідно до форми здобуття освіти (наприклад, лише річне оцінювання для екстернів).

5.4. Результати досягнень фіксуються у класних журналах та свідоцтвах досягнень.

5.5. Оцінювання може відбуватися очно або дистанційно (з дотриманням академічної доброчесності).

5.6. У класному журналі зазначати режим проведення конкретного навчального заняття. Відмітка про відсутність учня може робитися лише під час навчального заняття в синхронному режимі. Проведення всіх занять датується відповідно до календарно-тематичного планування.

5.7. Використовувати окремі, наразі актуальні, рекомендації щодо організації оцінювання в умовах дистанційного навчання, надані листом МОН України від 16.04.2020р. №1/9-213 «Щодо проведення підсумкового оцінювання та організованого завершення 2019-2020 навчального року».

VI. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

6.1. Науково-методичне забезпечення дистанційного навчання включає:

– методичні (теоретичні та практичні) рекомендації щодо розроблення та використання інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання;

– змістовне, дидактичне та методичне наповнення веб-ресурсів навчального плану.

6.2. Організація дистанційного навчання має забезпечувати регулярну змістовну взаємодію суб’єктів дистанційного навчання.

6.3. Заклад освіти забезпечує регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також надання їм підтримки в освітньому процесі.

6.4. Керівник закладу освіти забезпечує організацію освітнього процесу під час дистанційного навчання та здійснення контролю за виконанням освітніх програм.

6.5. Педагогічні працівники закладу повинні підвищувати свою кваліфікацію щодо організації та володіння технологіями дистанційного навчання.

VII. СЕРВІСИ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКИХ МОЖНА ОРГАНІЗУВАТИ ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

7.1. Google Meet (https://meet.google.com/) – безкоштовний сервіс на якому можна організовувати відео зустрічі. 

7.2. Google Classroom (https://classroom.google.com/) – безкоштовний сервіс Google, за допомогою якого можна організувати дистанційне навчання з використанням сервісів Google (Диск, Форми, Документи, Таблиці, Презентації, Blogger, Youtube, Hangouts).

7.3. При розгорнутому Microsoft Office 365 можна використовувати його сервіс Microsoft Teams.

Використання додаткових веб порталів та сервісів для створення навчального е-контенту.

1. https://learningapps.org/ – Learningapps, різноманітні інтерактивні вправи.

2. http://www.10minclass.com/ – відеоуроки з підготовки до ЗНО.

3. https://pidruchnyk.com.ua/ – електронні версії підручників.

4. https://imzo.gov.ua/pidruchniki/elektronni-versiyi-pidruchnikiv/ – електронні версії підручників.

5. https://disted.edu.vn.ua – репозитарій навчальних ресурсів.

6. http://www.osvitaua.com/youpub/ – сайт видавництва, містить навчальні ресурси.

7. https://www.youtube.com/channel/UCMIVE71tHEUDkuw8tPxtzSQ – «Цікава наука».

8. https://phet.colorado.edu/uk/simulations/category/physics – досліди з фізики.

9. https://naurok.com.ua/ – для вчителів та учнів.

10. https://besmart.study/ – онлайн-платформа підготовки до ЗНО.

11. https://prometheus.org.ua/zno/ – за посиланням курси підготовки до ЗНО.

12. https://www.ed-era.com/zno/ – цікава інформація про дистанційну освіту.

13. https://eschool.dn.ua/local/staticpage/view.php?page=resources – репозитарій корисних освітніх ресурсів.

VIII. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЗАКЛАДУ ПРИ ЗМІШАНІЙ ФОРМІ НАВЧАННЯ

8.1. Змішане навчання – це поєднання онлайн та офлайн-навчання в один ланцюжок, що творить «навчальний досвід» учня та самодостатній логічний курс чи предмет. При змішаному навчанні теорія, яку учень опрацьовує онлайн (чи то у формі самостійного прочитання матеріалів, чи при перегляді демонстраційних відео, чи при перегляді відеозапису лекції вчителя, чи у формі гри), знаходять своє застосування офлайн (тобто у приміщенні закладу під час занять). Усі активності та заняття, що відбуваються в закладі, мають поєднуватись та на практиці закріпляти знання, здобуті учнем при самостійній роботі онлайн.

8.2. Модель змішаного навчання

Навчання здійснюється за такою схемою:

Денне навчання (ДН) → очна сесія → самостійне вивчення на основі інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТКТ)

- ДН (формування базових знань під час вивчення теоретичного матеріалу);

- очна сесія (детальний розгляд теми, обговорення та дискусія з даної теми)

- самостійне вивчення (виконання завдань на базі вивченого навчального матеріалу, спілкування засобами ІТКТ).

8.3. При змішаній формі навчання освітній процес відбувається таким чином: здобувачі загальної середньої освіти навчаються у закладі (офлайн) 2 дні, дистанційно (онлайн)1 день та 2 дні у закладі за окремо розробленим графіком для кожного класу.

8.4. Навчальні заняття розпочинаються відповідно до затвердженого графіка дзвінків уроків та розкладу уроків для кожного класу.

8.5. Для організації онлайн (відео) уроку вчителі використовують програми Meet, Zoom, онлайн-платформи.

IХ. ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

9.1 Система дистанційного навчання в закладі освіти здійснюється з використанням навчальної інформації, розміщеної на сайті школи в розділі «Дистанційне навчання».

9.2. Поточна координація роботи вчителя та здобувачів освіти щодо виконання та перевірки завдань, різних видів контролю здійснюється на електронних журналах розміщених на сайті «Нові знання»

Х. КЕРУВАННЯ СИСТЕМОЮ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

10.1. Загальне керування системою дистанційного навчання (ДН) здійснює директор, забезпечуючи проведення заходів для здійснення дистанційного навчання за обраними напрямами за всіма видами освітньої діяльності; фінансову підтримку дистанційного навчання; контроль якості та мотивацію учасників впровадженням дистанційного навчання в закладі освіти.

10.2. Оперативне керування ДН здійснює директора, до функціональних обов’язків якого входить впровадження та розвиток ДН; забезпечення методичної, системотехнічної та матеріально-технічної підтримки дистанційного навчання.

10.3. Загальний алгоритм дій щодо організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання під час надзвичайних обставин.

1. Директор школи:

1.1. Вивчає нормативно-правову базу з організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання під час надзвичайних обставин.

1.2. Проводить моніторинг забезпеченості та наявності умов для дистанційного навчання в учнів закладу освіти.

1.3. Проводить моніторинг дистанційних платформ і цифрових сервісів та затверджує ті, які найбільше підходитимуть учням і педагогам для організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання під час надзвичайних обставин з урахуванням особливостей освітнього процесу закладу освіти.

1.4. Організовує навчання педагогічного колективу

1.5. Проводить роботу щодо внесення змін у календарно-тематичне планування учителів з метою інтеграції та ущільнення навчального матеріалу із затвердженням цих змін.

1.6. Затверджує оновлені розклади уроків і навчальних занять, груп продовженого дня, корекційно-розвиткових занять тощо..

1.8. Розробляє та доводить до відома працівників порядок обліку робочого часу та ведення необхідної документації.

1.9. Затверджує режим роботи педагогічних працівників в умовах дистанційного навчання.

1.10. Сприяє поширенню досвіду роботи педагогів на сайті закладу освіти та інших освітніх інформаційних ресурсах.

1.11. Проводить онлайн-наради, семінари, вебінари, консультації, відеоконференції з педагогічними працівниками.

1.12. Розробляє заходи щодо забезпечення різних форм зв’язку з батьками, організовує роботу консультаційних онлайн пунктів.

1.13. Педагог-організатор забезпечує функціонування й оновлення сайту закладу освіти у закладці «Дистанційне навчання», у якому розміщуються посилання для опрацювання та виконання учнями

2. Педагогічні працівники:

2.1 Вивчають стан забезпеченості і можливостей учнів щодо дистанційного навчання.

2.2 Уносять зміни до календарно-тематичного планування та ущільнення навчального матеріалу.

2.3 Здійснюють самоосвітню роботу з вивчення технологій дистанційного навчання

2.4 Виконують освітню програму для досягнення учнями передбачених результатів навчання, тобто надають інформацію щодо обсягу та змісту навчального матеріалу, завдань на його закріплення, перевіряють й оцінюють їх та надають відгуки на виконані завдання, використовуючи відповідну електронну освітню платформу, комунікаційні онлайн сервіси та інструменти; співпрацюють з усіма учасниками освітнього процесу.

2.5 Учителі закладу освіти в години, відповідно до опублікованого на сайті закладу розкладу, знаходяться в онлайн режимі. У цей час учні, які потребують консультацій, можуть цими послугами скористатися, зв’язавшись із педагогом через онлайн ресурси. Учителі-предметники можуть попрацювати індивідуально з тими дітьми, які цього потребують.

2.6 Складають індивідуальні плани роботи або інші документи з обліку свого робочого часу; ведуть документацію;

2.7 Після закінчення чергового дистанційного навчання  проводять моніторинг засвоєння навчального матеріалу, організовують за потреби коригувальне навчання.

3. Здобувачі освіти:

3.1 Здійснюють регулярну та змістовну взаємодію з педагогічними працівниками в синхронному або асинхронному режимі відповідно до розкладу занять з метою виконання освітньої програми для досягнення передбачених навчальними програмами результатів навчання; опрацьовують зміст навчального матеріалу, завдання на його закріплення, виконують творчу, навчально – дослідницьку роботу, беруть участь у підсумкових роботах, тестуваннях тощо, використовуючи електронну освітню платформу, доступні комунікаційні онлайн сервіси та інструменти

3.2 Опрацьовують відгуки на виконані завдання, рекомендації, надані вчителями,

3.3 Дотримуються принципів академічної доброчесності.

4. Батьки (відповідно до п.13 розділу 1 Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 08.09.2020 р. №1115):

4.1 Сприяють виконанню дитиною освітньої програми, навчальних програм з окремих предметів, дбають про психічне і фізичне здоров’я дітей, формують у них навички здорового способу життя

4.2 Сприяють дотриманню дітьми академічної доброчесності в освітньому процесі.

4.3 Якщо батьки під час організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання не виконують свої обов’язки щодо забезпечення здобуття дитиною освіти, зокрема не забезпечують участь дитини в освітньому процесі протягом 10 робочих днів підряд з невідомих причин, заклад освіти інформує про це відповідну службу у справах дітей.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1)  вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2)  здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3)  математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4)  компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5)  інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6)  екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7)  інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8)  навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9)  громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча — визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

-    навчальна — сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

-    діагностико-коригувальна — з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

-    стимулювально-мотиваційна — формує позитивні мотиви навчання;

-    виховна — сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

• сформованість предметних умінь і навичок;

• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити, висновки тощо;

• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

• самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну.

Повнота знань — кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань — усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.

Гнучкість знань — уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Системність знань — усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань — тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь учнів діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички — дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень — початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень — середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень — високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному оцінюванню, у 3-4 — формувальному та підсумковому (рівневому) оцінюванню.

Оцінювання учнів 1-4 класів проводиться відповідно до наказу МОН від 13.07.2021 № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

КРИТЕРІЇ

оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Рівні навчальних досягнень

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий

Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень;

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії;

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення

II. Середній

Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять

Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя

III. Достатній

Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

Учні вміють розпізнавати об’єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)

IV. Високий

Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміють розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, річне(підсумкове) оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання — це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Усі результати оціночних суджень(вербальних) фіксуються у робочих зошитах учнів, а також у щоденниках спостережень навчальних досягнень учнів, які вчитель веде протягом року у довільній формі. Результати усіх навчальних досягнень фіксуються у кінці  навчального року у Свідоцтвах досягнень. Вони відповідають записам у електронних журналах. 

Всі затверджені критерії оцінювання діють і під час дистанційного навчання. Для зворотнього зв'язку використовуються віртуальні класи   Google Classroom.

Як працювати й поводитися в Zoom: поради для учнів і батьків

Зум (Zoom) – програма для відеоконференцій з яскравою назвою і зручними функціями. Вона створена в 2013 році і сьогодні її використовує багато компаній. Програма розроблена для того, щоб організовувати віддалену роботу компаній, однак протягом останніх років виявилося, що вона добре підходить і для онлайн-навчання. 

Коли пандемія COVID спричинила карантин, школи в понад 20 країнах почали використовувати Зум. У багатьох сім’ях і діти, і дорослі були змушені використовувати Зум ще до того, як усвідомили його переваги: зручність у користуванні та конфіденційність.

Подобається вам Зум чи ні, але, схоже, його тривалий час будуть використовувати в онлайн-навчанні. Ця програма безкоштовна, проста в налаштуванні, до того ж вона дозволяє проводити відеоконференції з більш ніж 100 учасників. Якщо ви використовуєте Зум у навчанні, варто пояснити учням і батькам його функції та принципи безпеки.

Що таке Зум і як він працює

Зум – це інструмент для проведення відеоконференцій, подібний до Skype і Googlе Hangouts. З його допомогою діти можуть відвідувати онлайн-уроки, спілкуватися з друзями та родичами і навіть проводити заходи в режимі онлайн (святкувати дні народження, влаштовувати вечірки тощо). 

Базова безкоштовна версія Зум пропонує користувачам багато опцій. Наприклад, за допомогою спеціальних зображень сигналізувати вчителю, що у вас є запитання, проводити мозковий штурм на віртуальній дошці і спільно виконувати проєкти, коментуючи документи на екранах інших учнів. 

Ви можете завантажити Зум з офіційного сайту розробника, iTunes або Google Play. Перед онлайн-уроком діти отримують електронний лист від учителя з усією необхідною інформацією, а також 11-значний ідентифікатор зустрічі. Потрібно просто клацнути на нього, щоб приєднатися до зустрічі. Перед конференцією варто відкрити налаштування Зум і перевірити веб-камеру і мікрофон. Це допоможе уникнути технічних несподіванок, коли почнеться урок. Також перед конференцією варто перевірити інтернет-з’єднання.

Чи треба учням створювати акаунт у Зумі

Зазвичай дітям не потрібно створювати облікового запису в Зумі, якщо вони просто приєднуються до зустрічі, створеної вчителем. Акаунт потрібен лише організаторам зустрічі. 

Однак учитель може створити зустріч лише для авторизованих учасників – у такому випадку для входу в конференцію потрібно ввійти у свій акаунт або ввести пароль. Обмеження учасників використовується з міркувань безпеки – непрохані гості не можуть приєднатися до конференції.

Що учні можуть робити в Зумі

Крім голосового спілкування, Зум дає дітям безліч інструментів для взаємодії одне з одним і з учителем, для спільної роботи і роботи в малих групах. Якщо певні опції не потрібні на уроці, вчитель може їх вимкнути.

Ось лише декілька функцій Зум, які може використовувати вчитель:

• ділитися екраном – це дає можливість усьому класу переглядати екран комп’ютера одної людини і навіть коментувати документи, (викладачі можуть налаштувати обмеження, щоб лише вони могли ділитися екраном під час зустрічі);

• віртуальна дошка – це інструмент для мозкового штурму, де діти можуть залишати на дошці ідеї для групового проєкту, додавати зображення тощо;

• кімнати – учитель може обʼєднати клас у менші групи для обговорення певного питання або виконання завдання, а потім зібрати весь клас разом;

• значки «піднести руку», «не погодитися», «аплодувати», «прискорити», «уповільнити» – учні використовують їх, щоб поставити запитання, відреагувати на репліку або попросити вчителя говорити швидше чи повільніше;

• груповий чат – учні можуть надсилати повідомлення всьому класу;

• приватний чат – також можна надсилати особисті повідомлення іншим учням (учитель не може переглядати повідомлення в приватних чатах).

Що таке віртуальне тло в Зумі

Коли ви використовуєте віртуальне тло, замість вашої кімнати під час конференції на фоні можуть бути різноманітні інтер’єри, пейзажі тощо. Для фону можна використовувати навіть відео, але ця функція не завжди працює добре. Учитель може вимкнути функцію віртуального тла, якщо учні неправильно використовують віртуальний фон, або якщо він відволікає дітей від уроку. 

Віртуальне тло – це передусім весело. Однак можуть бути й інші причини для того, щоб діти його використовували. 

Навчання онлайн підкреслює той факт, що учні живуть у різних соціально-економічних умовах. І під час уроку учні бачать, у яких умовах живуть їхні однокласники. Тому більшість учнів вимикає камери, щоб не показувати свої кімнати. Але Зум – це перш за все програма для відеоконференцій, і вона найкраще працює, коли всі учасники ввімкнуть камери. Віртуальне тло допомагає розвʼязати цю проблему.   

Що таке зумбомбінґ

У період пандемії й онлайн-навчання виникло таке явище, як «зумбомбінґ» (zoombombing). Це випадки, коли стороння людина приєднується до конференції й показує неналежні матеріали за допомогою камери або функції спільного перегляду. 

Приєднатися до зустрічі в Зумі легко, однак це може бути й недоліком. Ідентифікатор зустрічі знайти не дуже складно, а тому зловмисники можуть її зіпсувати. І в часи онлайн-навчання учні нерідко використовують зумбомбінґ, щоб зірвати урок. 

Зум посилив свою безпеку і включив опцію налаштувань за замовчуванням. Завдяки цьому кількість випадків зумбомбінґу зменшилась, але ця проблема все ще існує.

Як можна максимально безпечно налаштувати Зум?

Спочатку Зум призначався для використання в бізнесі, де більшість людей дотримується етичних принципів. Однак діти так роблять не завжди. Тому і вчителям, і учням важливо знати, як краще налаштувати функцїї програми, щоб мінімізувати перешкоди і покращити навчання. 

Учителі можуть запобігти зумбомбінґу, наприклад, вимагаючи реєструватися на онлайн-зустрічі або використовуючи пароль. Також можна вимкнути спільний доступ до екрана. Розглянемо кілька налаштувань, які можна використати для збереження дисципліни в класі.   

Ось кілька порад щодо безпечної поведінки в Зумі:

• генерувати випадковий ідентифікатор зустрічі – хоча ви можете використовувати один ідентифікатор для всіх учнів одразу, Зум рекомендує вчителям використовувати випадкові ідентифікатори (таке налаштування вчитель може використати, коли створює запрошення – це менш зручно, але більш безпечно);

• вимкнути звук – учасники можуть (і повинні) вимикати звук, коли вони не говорять, але вчитель також може вимкнути звук будь-якому учаснику або всім одночасно.

• використовувати чат – учитель може контролювати, чи можуть учні писати в спільний і приватні чати;

• вимкнути відео – будь-який учасник може вимкнути відео до початку зустрічі і використовувати лише звук, а вчитель також може вимикати відео будь-якого учасника; 

• налагоджувати невербальний зворотний зв’язок – використовуючи значки, учні можуть піднести руку, показати своє схвалення чи несхвалення і навіть інформувати вчителя, що їм потрібна перерва;

• заблокувати зустріч – як раніше в школі вчитель міг замкнути за собою двері після дзвінка, так і в Зумі викладач може так само заблокувати зустріч, щоб ніхто не зміг приєднатися без його дозволу;

• використовувати зали очікування – учасники, які хочуть увійти, перебувають у віртуальній кімнаті, і вчитель запускає їх одного за одним, щоб переконатися, що жоден зловмисник не отримав доступу; 

• вимкнути передавання файлів – діти можуть надсилати один одному в чаті картинки і навіть відповіді на запитання, якщо вчитель не вимкнув цю функцію.

Наскільки спілкування в Зумі конфіденційне

Зум турбується не лише про безпеку спілкування, а й про конфіденційність інформації. Компанія стверджує, що не передає дані користувачів і захищає особисту інформацію, зібрану від неповнолітніх дітей. 

Однак у Зумі все ще існують певні проблеми з конфіденційністю, зокрема, з використанням реклами і з відстеженням сторонніх осіб. Рекламні оголошення відображаються не в самому Зумі, а на інших сайтах, які діти відвідують після його використання. 

Найбільш безпечний спосіб захистити дані дітей від відстеження та збору даних – використовувати один обліковий запис (наприклад, електронну адресу на сайті школи) лише для Зум. Електронні скриньки на сайтах освітніх закладів забезпечують посилений захист даних.