Беньямін Вербіч / Фото М. Лісовського
Де у заголовку ставити кому – кожен вирішить сам.
Я впевнений, що взимку шляхи Динамо та Беньяміна Вербіча почнуть розходитися. Клуб і футболіст дали один одному все, що тільки можна. А прощання піде на користь усім сторонам.
Динамо після відходу Ярмоленка вкрай потребувало індивідуальної майстерності і посилення флангів півзахисту. Тодішній скаут киян Огнен Вукоєвіч знайшов для цієї ролі Вербіча – гравця збірної Словенії, одного з лідерів Копенгагена. У футболіста залишалося ще півтора року контракту із данським грандом, тому його трансфер обійшовся доволі невеликими грошима – 4-5 млн євро. Вербіч одразу став своїм і тягнув, як тільки міг, нарівних із Циганковим.
Три попередні сезони Вербіч був ключовим гравцем Динамо. У першу чергу – завдяки своїй індивідуальній майстерності. Власне, гра Динамо була побудована так, що віддай Віті чи Бені, а вони щось придумають в атаці. Це проходило на рівні УПЛ, але навіть у Лізі Європи кияни вже не могли розраховувати на успіх. Це важко назвати командним футболом, а скоріше – залежністю від двох гравців. Всі бачили, що відбувалося з Динамо, коли на полі не було "солодкої парочки". З таким станом речей Динамо боролося тільки за друге місце в УПЛ (з кожним сезоном робити це ставало все важче), а самі гравці у цій системі координат не росли. Великої різниці між тим Вербічем, який прийшов на початку 2018-го, і тим, що є зараз, не було