"Я без регбі не зможу": як гра стала частиною життя Олени

13-річна Олена з Новодолинської гімназії відкрила для себе регбі випадково, але вже не уявляє життя без цього спорту. Попри упередження, що "регбі не для дівчат", школярка зізнається — саме командний дух, сила характеру та підтримка близьких допомогли їй залишитися у спорті й відчути смак перемоги.

"Мене підтримала мама"

Олена навчається у 8 класі. Її знайомство з регбі стало несподіванкою — у вайбер-групі батьків з’явилося оголошення про майстер-клас.

"Я вирішила, чому не спробувати. Тоді я ще соромилася, але мама мене підтримала. Вона підняла мені самооцінку і сказала: спробуй", — пригадала школярка.

З того часу тренування стали частиною її життя. Разом з подругою дівчинка збирається і йде на заняття, де вже все відбувається за планом тренера.

Перше змагання — і перші емоції

Свою першу гру Олена пам’ятає добре. Це було у Хмельницькому, на турнірі серед дівчат U-13

"Я тоді дуже хвилювалася, боялася, що зроблю щось не так. Але коли була разом із командою — почувалася впевнено і комфортно. Тоді я зрозуміла, що регбі — це справді моє", — сказала дівчина.

Перемога, яку не забудеш

Найяскравішим моментом у своїй спортивній історії восьмикласниця називає чемпіонат України з регбі серед дівчат, що відбувся в Івано-Франківську.

"Дорога була важка, ми не могли зосередитися. Але виграли дві перші гри. Потім стало складніше, і ми вже думали, що програли. А коли сказали, що ми перемогли, ми кричали на весь стадіон. Це була наша перша серйозна перемога. І я думаю, це завдяки нашому тренеру Марині Валентинівні, яка дуже нас підтримувала", — з гордістю розповіла Олена.

Момент, коли хотілося здатися

Попри захоплення спортом, дівчина зізнається — бували моменти, коли хотілося кинути.

"Просто треба поговорити з близькою людиною. Я поговорила з мамою, обговорила це з тренером. Потім взяла вихідний і зрозуміла, що без регбі нікуди", — додала школярка.

"У регбі потрібна нахабність"

Говорячи про якості, без яких у регбі не обійтися, Олена називає командний дух, жагу до перемоги, дисципліну. Але додає ще одну рису — нахабність.

"Якщо її не буде, то ти просто не зможеш нічого зробити в регбі. Це дуже потрібно", — впевнена спортсменка.

Упередження і вибір

Чи стикається вона з думкою, що "регбі не для дівчат"? Так. Але дівчина не звертає на це уваги.

"Я думаю, кожна дівчинка вправі сама обирати, який спорт їй подобається. Тому не поводжуся цим упередженням", — зазначила Олена.

Поради тим, хто вагається

Своїм одноліткам, які бояться пробувати щось нове, школярка радить не зважати на чужі слова.

"Все буває вперше. Якщо вам подобається — йдіть до своєї цілі впевнено. Це ваша справа", — ділиться вона.

На запитання, що б вона побажала своїм ровесникам із Новодолинської гімназії, Олена відповідає:

"Я побажала б займатися спортом. Спорт — це здоров’я, це круто. А якщо хочете спробувати новий вид спорту, приєднуйтеся до команди "Авангард Регбі". Це буде дуже класно — ми навчимо всьому новому, і у вас точно буде прогрес".

"Без регбі я не зможу"

Попереду у дівчини ще багато тренувань і змагань. Прямої мети, каже, поки немає. Найважливіше — продовжувати тренуватися, брати участь у турнірах і йти вперед разом із командою.

"Я зрозуміла одне: без регбі я не зможу. Це стало частиною мого життя", — підсумувала школярка.

Автор матеріалу: Крістіна Чорноморець.