29 січня 2025 року виповнилося 107 років з часу бою на залізничній станції Крути між військовими підрозділами Української Народної Республіки та російською більшовицькою армією під командуванням Михайла Муравйова. Бій під Крутами став одним із етапів неоголошеної війни радянської росії проти незалежної України у 1917-1920 роках.

       Особливістю бою під Крутами є те, що на захист Української Народної Республіки в умовах політичної та управлінської неспроможності тогочасної української влади добровільно стали київські студенти, гімназисти та юнаки військової школи супроти ворога, який мав багаторазову чисельну перевагу.

       Незважаючи на те, що бій під Крутами завершився військовою поразкою для Української Народної Республіки, проте на довгі роки став для патріотів України прикладом героїчного подвигу і звитяги в ім’я України та її незалежності. Подвиг крутянців довів, що свобода і доля України залежать від готовності кожного українського громадянина поважати і захищати інтереси своєї країни.

 Українські юнаки загинули і власною кров’ю вписали героїчну сторінку в історію визвольного руху нашого народу. Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. В пам’яті поколінь назавжди має залишитися подвиг студентів, що полягли під Крутами в боротьбі за вільну Україну.

       Ціною власних життів студенти і юнкери затримали наступ противника на цілих 4 дні, що дало можливість придушити повстання більшовиків в Києві, не дати противнику сходу захопити українську столицю, а також вчасно підписати мирний договір із Німеччиною і її союзниками (Брест-Литовський договір), який зупинив захоплення України більшовиками. Вони полягли, щоб ми сьогодні жили у вільній і незалежній Українській державі.

       Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Подвиг крутянців, як і всіх Героїв визвольного руху, став прикладом для Захисників і Захисниць України в сучасній російсько-українській війні.

Усі наші герої, усі, хто віддав життя за українську незалежність,

свободу й майбутнє, – назавжди в історії нашого народу.

Пам'ятаємо кожного й кожну!

Вічна слава і вдячність Захисникам і Захисницям України!

Валерія Литвиненко