Розробки уроків з української мови та літератури

План уроку на тему:
«Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні»

9 клас

1.Мета уроку

Ознайомити учнів з поняттям безсполучникового складного речення.

Розглянути та закріпити правила вживання розділових знаків у безсполучникових складних реченнях.

Розвивати навички аналізу речень і правильного їх розбору на складові частини.

2. Обладнання та матеріали

Інтерактивна дошка або проектор

Роздатковий матеріал із прикладами речень (як друкований, так і у вигляді слайдів)

Робочий зошит для учнів

Онлайн-тест або інтерактивна платформа для опитування (наприклад, Kahoot! або Mentimeter)

3. Структура уроку

I. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка присутніх.

Ознайомлення з темою та планом уроку.

Мотивація: коротке обговорення, чому важливо правильно ставити розділові знаки для розуміння структури речення.

II. Актуалізація опорних знань

Запитання до учнів:

Що таке складносурядне речення? Що таке безсполучникове речення?

Які розділові знаки зазвичай використовують у складних реченнях?

Коротке опитування на інтерактивній дошці з прикладами для повторення вже вивченого матеріалу.

III. Основна частина уроку

Теоретичний блок

Визначення поняття безсполучникового складного речення.

Розгляд типових випадків безсполучникових зв’язків між частинами речення (наприклад, причинно-наслідкові, умовні, часові відносини).

Правила вживання розділових знаків:

Коли ставиться кома між частинами безсполучникового речення.

Розгляд прикладів, у яких розділовий знак може бути як кома, так і тире, залежно від інтонації та логічних зв’язків.

Демонстрація прикладів на інтерактивній дошці із поясненнями.

Аналіз прикладів:

Розбір декількох прикладів речень:

Учні разом із вчителем аналізують структуру речення.

Визначення частин складного речення.

Обговорення причин використання конкретного розділового знаку.

Заохочення учнів до активної участі: ставити запитання, пропонувати власні версії розділових знаків.

Практична робота:

Індивідуальне завдання:

Учням роздаються робочі зошити з текстовими завданнями, де потрібно поставити розділові знаки у безсполучникових складних реченнях.

Під час роботи вчитель обходить клас, допомагає, уточнює сумнівні моменти.

Онлайн-опитування:

За допомогою інтерактивної платформи (наприклад, Mentimeter) учні відповідають на декілька питань-тестів з прикладами для закріплення правил.

IV. Підсумкова частина

Рефлексія:

Обговорення з учнями труднощів, які виникли під час виконання завдань.

Коротке опитування: хто готовий пояснити правила вживання розділових знаків у безсполучникових реченнях.

Підбиття підсумків:

Вчитель акцентує увагу на ключових моментах уроку, робить висновки.

Домашнє завдання:

Виконати комплексне завдання: написати декілька власних прикладів безсполучникових складних речень із правильним вживанням розділових знаків та пояснити логіку їх розстановки.

Урок української мови в 5 класі

Тема. Позначення м’якості на письмі буквами ь, і, я, є, ю. Правила вживання м’якого знака (повторення й поглиблення)

ХІД УРОКУ

І. Організаційно-мотиваційний момент.

- Привітання.

- Позитивний настрій на роботу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

- Тему сьогоднішнього уроку ми дізнаємося, відгадавши загадку.

Я один в сім’ї такий,
Кажуть, надто вже м’який.
Хоч мовчун, та не дивак,
В слові я — не зайвий знак.

- Що ви знаєте про м'який знак? Які його функції в українській мові?

Обговорення важливості грамотного письма для кожної людини.  (Приклади з реального життя, коли орфографічні помилки можуть змінити зміст слова: рись-рис, булька-булка).

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Робота з таблицею: короткий повтор правил написання м'якого знака та апострофа.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Організація учнів на здобуття знань.

- Розпочнемо нашу роботу із теоретичного матеріалу підручника, с.127. Прочитайте самостійно правила, а потім разом проговоримо їх.

2. Залучення до продуктивної діяльності.

2.1. Робота з підручником (самостійно). Опрацювання правил позначення м’якості приголосних на письмі.

2.2.  Прийом «синтез думок».

- Давайте усі долучимося до роботи, можливо, подискутуємо, проаналізувавши особливості кожної групи слів, сформулюємо правила позначення м’якості приголосних на письмі:

•          М’яким знаком (ь) – день, рись…

•          Буквою і – діти, літо…

•          Буквами я, ю, є – хвиля, любов, синє

3. Фізкультхвилинка

2.3. Інтерактивна вправа «Я - редактор».  Списати слова, поставивши, де потрібно,  м’який знак. 

2.4.  Гра «третє зайве».

- На  додаткових аркушах знайдіть завдання 3 у додатку. Умова: виявити у кожному із двох рядків одне слово, яке не підходить. Пояснити чому.

Різдвяний, тінь, чотирма.

морський, дзвякнути, перше.

•           Гра «Впіймай ь».

-  Любите плескати в долоні? Думаю, так. Давайте пограємо у ще одну гру.

Умова: плескаємо в долоні, якщо в  слові є м’які звуки, мовчимо якщо ні.

Камінь, дощ, навчишся, посієш, горять, хитрість, більше, степ, низько, умиєшся, заєць, вип’єш.

 Конспект уроку (7 клас)

                       Тема. Василь Симоненко. «Лебеді материнства».

Патріотичні почуття ліричного героя в основі поезії

Мета: формувати знання учнів про особливості поезій В.Симоненка,  поглиблювати розуміння поняття «ліричний герой»; розвивати вміння виразно і вдумливо читати поезії, аналізувати їх, визначати провідні мотиви та ідеї, коментувати художні засоби; виховувати  патріотичні почуття, любов до Батьківщини, до матері, родини, шанобливе ставлення до  загальнолюдських цінностей та ідей. 

                                                                                  Епіграф до уроку.

                                                                                                                                   Я таку тебе завжди бачу,
                                                                                                                              Образ в серці такий несу –
                                                                                                                              Материнську любов гарячу
                                                                                                                              І твоєї душі красу.

                                                                                                                                                          В.А.Симоненко

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрети В.Симоненка та його матері, тексти вірша, таблиці для заповнення, елементи костюмів для інсценування.  

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Емоційне налаштування на урок

Учитель. Наш урок хочу розпочати з роздумів про найдорожчу для кожного з нас людину – маму. Безперечно, найціннішим у світі є материнська любов.

«У дитини болить пальчик, а в матері – серце», – так говориться у прислів’ї. Справді, материнське любляче серце завжди болить за дитину, за маленьку і за дорослу. Кожна мама бажає своїм дітям добра, щоденно молиться, щоб її діти були здоровими і щасливими.

У народі про матір та материнську любов складено багато прислів'їв. Давайте послухаємо ті  прислів'я, які ви підібрали вдома.

Перевірка виконання домашнього завдання

Із  скарбнички народної мудрості

Учні читають по одному прислів’ю

Орієнтовні прислів’я:

•      Материна молитва з дна моря рятує.

•      Матері ні купити, ні заслужити.

•      Мати праведна – ограда каменна.

•      На сонці тепло, а біля матері добре.

•      Рідна земля – матінка, чужа сторона – мачуха.

•      Материнським словом Бог править.

•      З матір'ю жити – ні горя, ні нудьги не знати.

•      Материнським словом Бог править.

•      Без матінки рідної і квіти безбарвно цвітуть.

•      Серце матері краще сонця гріє.

•      Одна у людини рідна мати, одна у нього і Батьківщина.

«Відверта розмова»

– Як ви гадаєте, чому у багатьох прислів’ях згадується про матір і Батьківщину поряд? Що їх поєднує?

•      Як ви ставитеся до своєї мами?

•      У чому виражається ваша любов до матусі?

•      З чим або з ким у вас асоціюються мама і ваші стосунки з мамою?

ІІІ. Оголошення теми уроку

Учитель. В уяві Василя Симоненка, який щиро любив і шанував свою маму, материнство асоціюється з лебедями. Сьогодні ми познайомимося з відомою поезією В.Симоненка «Лебеді материнства». Будьте готові прийняти у свої душі найщиріші почуття любові сина до матері, якими пронизаний вірш «Лебеді материнства».

 ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Учитель. Мама  Василя Симоненка Ганна Федорівна Симоненко-Щербань була жінкою із щирою поетичною душею, закоханою у народну пісню. Природа наділила Ганну Федорівну літературними здібностями. У зошиті «Перлини поміж людей», куди Ганна Федорівна записувала прислів'я, приказки, зібрані у рідних Біївцях, багато і власних художніх перлин матері поета. І багаті вони на гумор і глибину думок, що тривожили її свідомість.

З глибокою любов’ю і повагою ставився В. Симоненко до матері і говорив про це відверто. Лише завдяки неньці Василь здобув середню, а далі й вищу освіту. Мати вивела сина в люди, поставила на ноги; поет до останньої хвилини свого життя свято беріг почуття любові і ніжності до рідної неньки.

Інсценування

Учениця-«мати В. Симоненка». Чим більше я старію, тим більше Вася бачиться мені малим хлопчиком – у коротеньких штанцях на дві підтяжки, що я йому пошила до якогось празника. Іще змалку він був охочим на всякі вигадки, завжди щось таке удавав собі та вигадував.

… А інколи я зі страху прокидаюся глухої ночі, бо мені сниться, що Вася тоне в Удаї. Це насправжки було після сьомого класу, коли він, пов'язавши весло до спини, намагався перепливти на тамтешній берег Удаю, де його чекали хлопці з човном... А ще мені сниться наша старенька сільська хата, де тепер музей...

Учень-«Василь Симоненко» (наближається до матері, обіймає її; потім читає вірш «В хаті сонячний промінь косо..»)

В хаті сонячній промінь косо
На долівку ляга з вікна...
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі – сила,
В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу –
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.

Я хотів би, як ти, прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.

Віршовий розмір

Види стоп

Двоскладові:

Хорей –         ͟    ‿

Ямб –           ‿   ͟

Пірихій –     ‿  ‿

Спондей  –   ͟     ͟

Трискладові:

Дактиль –        ͟     ‿  ‿

Амфібрахій –  ‿  ͟    ‿

Анапест –        ‿  ‿  ͟

Визначити віршовий розмір:

Хотіла б я піснею стати

У сюю хвилину ясну,

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.

Визначити віршовий розмір:

Хотіла б я піснею стати

У сюю хвилину ясну,

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.

Тема уроку: Словесне малювання картин природи за поезіями Т. Шевченка, П. Тичини, Є. Гуцала, М. Рильського.

Мета уроку:

- Ознайомити учнів з творчістю видатних українських поетів.

- Вчити аналізувати поетичні тексти.

- Розвивати вміння створювати словесні картини на основі поезій.

- Формувати естетичний смак та любов до літератури.

Обладнання:

- Збірки поезій Т. Шевченка, П. Тичини, Є. Гуцала, М. Рильського.

- Ілюстрації до поезій.

- Аркуші паперу, кольорові олівці або фломастери.

Хід уроку:

1. Організаційний момент.

   - Привітання учнів, перевірка готовності до уроку.

2. Актуалізація опорних знань.

   Пригадайте

• Що таке ліричний твір?

• Хто такий ліричний герой?

• Що таке пейзаж?

• Як за допомогою засобів художнього мовлення зображають

пейзаж у ліричних творах?

3. Оголошення теми та мети уроку.

4. Вивчення нового матеріалу.

Словесне малювання – це методика опису образів і ситуацій за допомогою мови так, щоб створити у читача або слухача яскраві, детальні уявлення про описувані явища. Це схоже на те, як художник використовує фарби та пензлі для створення картини, але замість цього використовується мова.

У поезії та літературі словесне малювання передбачає детальний опис природи, людей, об'єктів та подій. Завдяки словесному малюванню автор може створювати живі та емоційно насичені образи, які дозволяють читачу "бачити" те, що описується. Це особливо важливо для творів, які прагнуть викликати емоції та захоплення у читачів.

Словесне малювання є цінним навиком як для письменників, так і для тих, хто аналізує літературні твори, оскільки воно допомагає глибше зрозуміти і насолодитися красою літератури.

Приклад словесного малювання вірша Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати»

Уявіть собі українське село. Біля хати, яка стоїть під солом'яним дахом, розкинувся садок, повний квітучих вишневих дерев. Їхні білі квіти, як дрібні зорі, мерехтять у сутінках, створюючи казкову атмосферу.

У небі м'яко сяє вечірнє сонце, його промені проникають крізь густе листя вишень, освітлюючи кожну гілку, кожну квітку теплим золотим світлом. Повітря наповнене солодким ароматом квітів та тихим гудінням хрущів, які кружляють навколо дерев.

У цей чарівний вечір плугатарі повертаються з полів зі своїми плугами, втомлені, але задоволені своєю працею. У їхніх очах світиться радість від завершеного робочого дня. Дівчата співають веселі пісні, і їхні голоси розливаються над селом, ніби сам вітер підспівує їм.

Біля хат сидять матері, чекаючи своїх дітей на вечерю. Їхні обличчя випромінюють спокій і турботу. Вогники свічок тремтять у вікнах, запрошуючи до затишного родинного кола.

Ця картина - це поетична мить, у якій переплелися природа, праця і любов до рідної землі. Шевченко майстерно передає красу українського села через свої вірші, викликаючи теплі і зворушливі почуття у кожного, хто читає його творчість.

Конспект уроку на тему:

«Хто винен у смерті Федька? За твором В. Винниченка «Федько-халамидник»

1.Мета уроку

Проаналізувати твір В. Винниченка «Федько-халамидник», зосередившись на проблематиці відповідальності за трагічну подію.

Розвинути критичне мислення, вміння працювати в групах та аргументувати свою позицію.

Використати інноваційні технології для поглиблення розуміння твору та активізації навчального процесу.

2. Обладнання та матеріали

Інтерактивна дошка або проектор

Комп’ютери або планшети для роботи в групах

Доступ до онлайн-платформ (Google Docs)

Електронна копія твору «Федько-халамидник» або його фрагменти

Аудіо-/відеоматеріали (короткі історичні відео про творчість В. Винниченка та епоху твору)

3. Структура уроку

I. Організаційний момент

Привітання, перевірка присутніх.

Коротке введення в тему уроку: оголошення проблемного питання «Хто винен у смерті Федька?».

Ознайомлення з планом уроку.

II. Актуалізація опорних знань

Мультимедійна презентація:

Використання інтерактивної дошки для короткого огляду біографії В. Винниченка, історичного контексту твору та основних сюжетних ліній.

Показ короткого відеоролика (3-4 хвилини) про літературну епоху та творчість автора.

Опитування в реальному часі:

За допомогою онлайн-платформи провести коротку онлайн-вікторину для перевірки базових знань учнів про епоху та тему твору.