Без гри не має і не може бути повноцінного розумового розвитку.
Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості.
В.О.Сухомлинський
Висловлювання В.О.Сухомлинського, яке стало епіграфом до роботи, допомогло мені обрати педагогічну проблему: «Організація ігрової діяльності на уроках у сучасній початковій школі», над якою працюю протягом 3 років.
Роботу над проблемою почала з вивчення Державного стандарту початкової загальної освіти, нормативних документів, дидактики початкової школи, передового педагогічного досвіду вчителів К. Д. Ушинського, О. Макаренка, Г.К. Салевко, О. Я. Савченко.
Провідною ідеєю моєї роботи є формування самостійної, ініціативної, вдумливої гармонійно розвиненої особи через впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри.
На сучасному етапі розвитку суспільства першочерговим завданням школи є виховання всебічно розвиненої людини. Важливою складовою частиною цього завдання є боротьба за високу якість знань і вмінь учнів, формування в них навичок самостійної розумової праці. Тому надзвичайно важливо створити такі умови, які сприяли б навчанню відповідно до рівня розвитку, забезпечували б у процесі навчання розвиток здібностей та інтересів молодших школярів.
Основною формою організації навчальної діяльності молодших школярів традиційно залишається урок. Однак, залежно від тих завдань, які він покликаний реалізувати, урок змінює свої цілі, зміст, структуру, методи, прийоми і засоби навчання. Цілі сучасного уроку в початкових класах випливають із головних завдань, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти .
На сучасному етапі навчання школа повинна не лише формувати в учнів певний набір знань. Необхідно будити і постійно підтримувати прагнення їх до самоосвіти, реалізації творчих здібностей.
Особливо актуальним є використання на уроках в Новій українській школі навчальних ігор, адже саме ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання школярами навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості. Завдяки грі розвиваються всі сторони психіки дитини, закладається фундамент для її подальшого розвитку. Ігри доповнюють традиційні форми навчання, сприяють активізації процесу навчання та успішного впровадження в практику педагогіки співробітництва.
Відомо наскільки гра багатогранна, вона навчає, розвиває, виховує, соціалізує, розважає і дає відпочинок. Гра сприяє виділенню у дитячій свідомості соціально прийнятих етичних норм поведінки та осмислення їх.
Практична значущість моєї педагогічної діяльності полягає у розкритті системи роботи щодо використання ігрових технологій на уроках у початкових класах, щоб зробити цікавою і захоплюючою роботу учнів на уроках. Цікавість умовного світу гри робить позитивно емоційно забарвленою діяльність із запам'ятовування, повторення, закріплення чи засвоєнню інформації дитиною.
Тому я вважаю, що одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками, є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце у моїй педагогічній діяльності багато років займають навчальні ігри.
Гра завжди буде актуальною тому що дитина у грі:
v активно діє
v мислить
v будує
v комбінує
v взаємодіє
Розрізняють такі види навчальних ігор:
v за місцем виконання (рухомі та нерухомі);
v за формою виконання (усні й письмові);
v за кількістю учасників (індивідуальні й колективні).
Метою кожного уроку я ставлю підвищення інтересу до навчання. Адже саме такий інтерес - це своєрідний епіцентр активізації розвитку діяльності школярів, формування в них позитивного ставлення до процесу і результатів своєї праці
Під час планування, підготовки і прведення гри на уроці я дотримуюся таких принципів і правил:
v чітко ставлю дидактичні завдання використання ігрових елементів, організовую всю діяльність на уроці з орієнтацією на виконання цих завдань;
v на ігровому уроці не повинно бути сторонніх спостерігачів тому стараюся залучити всіх до активної діяльності. Разом з тим участь у грі – справа добровільна, тому не змушую дітей пасивних або тих, які соромляться;
v обов’язково має бути присутнім елемент несподіванки і непередбачуваності;
v під час розподілу ігрових завдань використовую диференційований підхід до кожного учня.
Особливе місце в навчанні школярів відводжу дидактичним іграм, тому що це такий вид діяльності, залучившись до якого, діти навчаються. Поєднання навчальної спрямованості й ігрової форми дозволяє стимулювати невимушене оволодіння ключовими і предметними компетентностями та наскрізними вміннями. Основою дидактичної гри є пізнавальний зміст, що полягає в засвоєнні тих знань і вмінь, які застосовуються під час розв’язування навчальної проблеми, поставленої грою. Саме дидактичні ігри поєднують елементи навчання з радісною для дітей ігровою діяльністю.
Сам термін «дидактична гра» підкреслює її педагогічну спрямованість та багатогранність застосування. А тому найсуттєвішим є :
v визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;
v доцільність використання їх на різних етапах уроку;
v методика проведення дидактичних ігор ;
v вимоги до змісту ігрової діяльності у світлі ідей розвивального навчання.
Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати необхідно забезпечити виконання таких вимог:
1. Готовність учнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).
2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.
3. Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.
4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.
5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.
6. Не можна допустити приниження гідності дитини.
7. Доцільно розсадити учнів (звичайно непомітно для них) так, щоб за кожною партою сидів учень сильніший, а другий – слабший.
Плануючи урок зважаю на всіх учнів, добираю ігри, які були б цікаві й зрозумілі.
Якщо спочатку учень зацікавиться лише грою, то дуже швидко його вже цікавитиме пов’язаний з нею матеріал, в нього виникне потреба вивчити, зрозуміти, запам’ятати цей матеріал, тобто він почне готуватися до участі в грі. Гра дає змогу легко привернути увагу й тривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається.
На різних етапах уроку підбираю різні ігри : репродуктивного характеру, частково-пошукового, пошукового, творчого характеру.
Хочу наголосити: гра має бути не заради гри, гра – це серйозна справа. Але водночас радісна. Цікава. За словами А.С. Макаренка, хороша гра має бути схожа на хорошу роботу.
За час моєї педагогічної діяльності діти полюбляють грати в ігри , які можна назвати універсальними, так як їх можна наповнивти різним навчальним змістом , такі як «Ланцюжок», «Так чи ні», «Крокуй – говори» «Хто зайвий?», «Що зайве?», «Яке слово задумано?», «Анаграма», «Чарівний мішечок», «Лото» та інші.
Проте, одну і ту ж саму гру не можна використовувати надто часто, оскільки виникає небезпека втрати інтересу дітей до неї, бо зникає новизна. У цьому разі, лишаючи незмінними ігрові дії, в зміст треба вносити щось нове. Хоча іноді складно використовувати нову технологію, адже простіше йти традиційним шляхом, але я переконана, що сучасна форма подачі навчального матеріалу, спрощеного та прискореного засвоєння нових знань, розвитку комунікативних навичок, креативного та системного мислення учнів – повинна застосовуватися у процесі вивчення нового матеріалу на уроках у початковій школі. Тому упровадження нових освітніх технологій особистісно орієнтованого навчання для мене - це передумова активної пізнавальної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота, яка пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів.
Розвиток критичного мислення стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових обставин, без ефективного розв’язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити.
Для досягнення поставленої мети застосовую такі технології : «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Кубування», «Кероване читання з передбаченням», «Порушена послідовність», «Взаємне навчання». Дітям також дуже подобаються уроки з використанням гри-завдання з набором із шести цеглинок LEGO DUPLO певних кольорів (червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, блакитного та синього). Я переконана, що при запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, а також набір 6 цеглинок LEGO дають змогу організовувати практичну діяльність в ігровій формі протягом уроку.
Якою б не була гра, вона спрямована на розвиток сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, творчих здібностей особистості учня. Отже, гра на уроці не проходить стихійно, вона чітко організована і цілеспрямована. Тому дотримуюсь методичних рекомендацій щодо використання дидактичних ігор на уроках в початковій школі .
У своїй практиці використовую інтерактивні ігри та вправи :
опитування думок;
мозковий штурм;
рольові ігри;
аналіз історій і ситуацій.
Вони сприяють розвитку «емоційного інтелекту» і допомагають створити у класі атмосферу взаємодопомоги, довіри, доброзичливості та відкритого спілкування між дітьми та з учителем, що полегшує процес спільного навчання.
На власному досвіді я переконалася, що використання ігрових технологій на уроках ніколи не втратить актуальності , тому що сприяє свідомому й міцному засвоєнню програмового матеріалу, у дітей підвищується віра у свої сили, з’являється зацікавленість і любов до навчання. Вони навчаються самостійно отримувати знання й використовувати їх у своїй практичній діяльності, що є основним завданням у вихованні гармонійної особистості з широким колом компетентності, здатної реалізувати себе в майбутньому.
Аналізуючи свою діяльність, дійшла висновку, що маю певні позитивні результати:
v розвиток та формування комунікативної інформаційної, соціальної, діяльнісної компетентностей учнів;
v діти працюють із зацікавленістю;
v підвищується міцність засвоєння учнями навчального матеріалу;
v у дітей з’являється впевненість у своїх силах;
v учні можуть вільно співпрацювати в групах, парах, самостійно виконувати свою робот;
v вміють слухати, розуміти, досліджувати мовлення, висловлювати та будувати його, шукати та аналізувати інформацію для завдоволення своїх потреб.
Важливим завданням для мене, як вчителя початкових класів, було і
залишається: дати можливість кожній дитині через гру самовиразитися, само
реалізуватися шляхом створеної ситуації успіху як у процесі навчання, так і в позаурочний час.
Працюючи над проблемою, дійшла висновку, що застосування на уроках ігрових технологій в поєднанні з іншими формами навчальної діяльності не лише допомагають учням краще засвоїти матеріал, а й підвищити інтерес до навчання, що є одним з основних завдань сучасної освіти.