Навчальне виховання

Масляна, Масниця, Сиропуст, Колодій, Туриця... Як тільки не називають нашу українську Масляну - свято живота, її величності Весни, кохання і самого Життя. Щороку цей період має різні дати, адже залежить від Великодня. Масляну святкують напередодні Великого посту, прощаючись з набридливою зимою сміхом та радістю.

                      https://youtu.be/SytzmvEDgN4  

Звідки походить Масляна

За книгою Надії Зяблюк "Масниця в Україні", самі назви свята говорять про його прадавні корені й той шлях, який воно пройшло від основ народовір'я до сьогодення.

Зокрема, народні назви Масляна, Масниця, Масляниця походять від слів масло, масний, позаяк упродовж свята споживали зазвичай тільки страви з молочних продуктів. А от терміни Сиропусний Тиждень, Сиропуст вживалися переважно у святцях, церковних книгах та літописах.

Колодій, Туриця - більш давні імена Масниці, і пов'язані вони з дохристиянським культом народних світил Сонця та Місяця.

Зокрема, є припущення що Масниця бере свій початок від свята на честь язичницькою бога Велеса (Волоса, Бика-Тура). Назва Туриця проливає світло на зв'язок Масляної і язичеським божеством.

Колись Масляну святкували довше і пишніше

Після прийняття християнства виникла необхідність підлаштувати під нову релігію язичницькі свята. Етнографиня каже, що колись Масляна і Великдень складали єдиний цикл весняних свят.

Але після прийняття християнства виникла необхідність введення довгого посту напередодні святкування Воскресіння Христового, тому Масляну і Великдень розділили умовними сорока днями Посту.

Масляна могла бути пов'язана з Днем весняного рівнодення (нині 21 березня), коли весна повністю перемагала зиму. Така символіка збереглася в спалюванні опудала Масляної, яке встановлювали в перший день святкування, а підпалювали (приносили в жертву) - в останній.

Таким чином Масляна пов'язана прадавнім святом часів народовір'я - Проводами Зими та Зустріччю Весни.

Надія Зяблюк каже, що колись Масницю святкували цілих два тижні, згодом скоротили до тижня, а сьогодні фактично ми святкуємо усього кілька днів - на вихідних перед Постом. 

Вареники чи млинці

За однією з версій, на Масляну в Україні готували саме вареники, оскільки це здавна є українською обрядовою стравою. В цьому є логіка, адже вареники історично більш популярна ритуальна страва для українців, що нагадує своєю формою Місяць і символізує його.

Оскільки Масляна – "молочне" свято, то й вареники були з начинкою з сиру, а подавали їх з маслом і сметаною.

За іншими даними, на Масляну все ж готували обрядовий хліб у формі кола, сонця, тобто млинець. Він символізував остаточну перемогу дня над ніччю, адже після Весняного рівнодення дні ставали довшими.

Колись обрядові млинці готували на спеціальних круглих глиняних пательнях із зубчатими краями й прокресленим по глині хрестом - знаком Сонця. Подавали їх з сиром, маслом, сметаною.

Як святкувати Масницю по днях

За традицією свято ділиться на два періоди: Вузька (з понеділка по середу) та Широка (з четверга до неділі). Колись кожен день Масляної був пов'язаний з певними традиціями, і святкували її за свого роду "розкладом".

Понеділок - "Зустріч". В цей день заготовляють продукти для святкових столів, печуть млинці з різними начинками. Перший млинець віддають бідним, щоб вони пом'янули душі покійних родичів. В цей день роблять опудало з соломи в жіночій сукні та встановлюють у центрі села чи міста до закінчення Масляної.

Вівторок - "Загравання". У цей день розгортаються масничні гуляння - люди катаються з гірок на санках, на каруселях, влаштовують вистави. Але основні обряди пов'язані зі сватанням - молоді люди ходять на оглядини та вибирають собі майбутню пару. Вважалося, що якщо посватати наречену на Масницю, то й весілля буде скоро, відразу після закінчення посту.

Середа - "Лакомка". В цей день ходять на млинці до тещі. Господині запрошують своїх зятів на святковий обід і пригощають їх млинцями, пирогами та іншими стравами. Цей день вважався вдалим приводом, щоб налагодити стосунки в родині, подружитися і висловити свою вдячність.

Четвер - "Розгуляй". З цього дня починається Широка Масниця. Працювати було заборонено до кінця тижня, але ось розважатися можна вже по повній. В такі дні починали проводити кулачні бої, конкурси, змагання, водили хороводи, співали пісні та танцювали. Також збиралися великими компаніями за загальним столом.

П'ятниця - "Тещині вечірки". У цей день тещі наносять візит до зятя. Він кличе її в гості та пригощає млинцями власного приготування. За народними прикметами вважалося, що якщо ці обряди виконати в точності, то відносини тещі й зятя будуть ідеальними.

Субота - "Посиденьки зовиці". Цього дня родичі чоловіка приходять в гості до свого сина і невістки. Господиня пече млинці та пригощає свекра і свекруху. Невістці зазвичай родичі дарують у цей день подарунок, щоб показати їй особливу прихильність.

Неділя - "Прощена". В цей день заведено просити вибачення і прощати. Важливо провести цей день з добрими думками та настроєм, покаятися у своїх гріхах і увійти у Великий піст з чистою душею і совістю. Увечері в неділю влаштовувалися гуляння, на яких проводжали зиму і спалювали опудало Масниці.