Київські полоністичні студії : мат. Міжнар. наук. конф., м. Київ, 23-25 травня 2018 р. / відповід. ред. Р. Радишевський. — T. XXXV. — К. : Талком, 2019. — C. 381-388.

Хороб М. Б.

«САМОТНІЙ МАНДРІВНИК...» В. ДОМОНТОВИЧА В СВІТЛІ ФІЛОСОФІЇ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ

Анотація. У статті проаналізовано романізовану біографію В. Домонтовича «Самотній мандрівник про- стує по самотній дорозі» як художній зразок філософії екзистенціалізму в українській прозі 40-х рр. ХХ ст., що доводить інтелектуальність української літератури.

Доведено, що головні положення цього напряму у філософії ХХ віку пронизують увесь твір від початку до його завершення на всіх рівнях, починаючи від концепції-заголовку, сутності центрального героя голландського худож- ника Вінсента Ван Гога, сюжетно-композиційних особливостей, засобів формотворення, зовнішньої і внутрішньої структури.

Осмислення твору крізь призму зазначеної проблеми здійснюється із залученням доречних міркувань Сокра- та, Григорія Сковороди (ідея пошуку свого місця в життя – «пізнай себе»), Альбера Камю, Артура Шопенгаера, Миколи Бердяєва (сізіфова праця («Міф про Сізіфа») заради утвердження себе; порівняльна характеристика Ван Гога та Мерсо із повісті «Сторонній»: конфлікт особи і соціуму, проблема «Іншого»; добровільні « страждання– найвищий закон життя», страждання як один із головних екзистенціалів; прихід/втеча до Бога, випробуван- ня себе релігією як своїм призначенням, розчарування в добровільному апостольстві тощо), а також Сьорена К’єркегора, Карла Ясперса, Зигмунда Фройда і Карла Густава Юнга.

Аналіз твору здійснюється дотично в контексті української та світової літератури.

Ключові слова: В.Домонтович, екзистенціальний, екзистенціалізм, екзистенціали, самотність, страждан- ня, страх, відчуження, аскетизм, самопізнання, абсурдність, самознищення.

Інформація про автора: Хороб Марта Богданівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри україн- ської літератури, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».