Розінкевич Н.В.

ЗАСОБИ ПСИХОЛОГІЗМУ В ТВОРІ ІНТЕРНОВАНОГО ВОЯКА ГРИЦЯ БОЖКА «УКРАЇНЦІ В ЄГИПТІ»

Київські полоністичні студії : мат. Міжнар. наук. конф., м. Київ, 23-25 травня 2018 р. / відповід. ред. Р. Радишевський. — T. XXXV. — К. : Талком, 2019. — C. 307-311.

Розінкевич Н. В.

ЗАСОБИ ПСИХОЛОГІЗМУ В ТВОРІ ІНТЕРНОВАНОГО ВОЯКА ГРИЦЯ БОЖКА «УКРАЇНЦІ В ЄГИПТІ»

Анотація. У теперішній новітній час глобалізаційних процесів XXI століття важливо усвідомити зовніш- ні орієнтації й пріоритетні національні інтереси України на світовій арені. Успішність і результат цього за- вдання є серйозним викликом, що залежить від спроможності держави реалізувати свої національні, культурні, етнічні інтереси й потреби, які є рушійною силою діяльності, та зберегти комплекс цінностей, символів і тра- дицій для того, щоб забезпечити мир, нейтралізувати небезпеку, та сприяти розвиткові й модернізації, і вод- ночас бути готовими протистояти загрозам зовнішньої та внутрішньої конфронтаційності, роздвоєності, кризі ідентичності, політичній та релігійній нестабільності. Тому актуальною є потреба дослідження творів, які допомагають розібратися в історичній правді та краще пізнати національний етногенофон українців, який є підґрунтям їх суспільно-історичного досвіду.

Дотримуючись такого підходу, автором статті на прикладі маловідомого мандрівного нарису українського політичного емігранта XX століття Гриця Божка «Українці в Єгипті» було здійснено літературознавче, істо- ричне та культурологічне осмислення твору про ще не досить вивчені в українській гуманітаристиці мандри на Близький Схід. Розглянуто засоби психологізму (авторська характеристика, нотатково-щоденникові запи- си, самооцінка, двійництво, портрет, деталь, мова, спогади, пейзаж), які розкривають психофізіологію образу інтернованого вояка, котрий змушений був перебувати у закритому чужому просторі, що не завадило йому паралельно перейматися націєтворчими, загальнодуховними проблемами свого часу.

У нарисі піднято досить дискусійну тему переломного періоду історії українського суспільства початку XX століття – політичну еміграцію. Предметом художнього узагальнення belles non-fiction твору стає істо- ричний час означеного періоду, осягнутий героєм у процесі вимушених мандрів, коли Україна була платформою боротьби різних політичних сил: денікінців, петлюрівців, махновців, червоноармійців. Неординарні події зна- йшли відгук в екзистенції героя, в його пам’яті. А пам’ять – це основа національної ідентичності та національ- ної свідомості, тому такі твори емігрантів є складовою етнолітературної традиції України й допомагають осмисленню її історичного шляху через призму теперішнього. Водночас ця інформація потрібна для кращого розуміння процесу новітнього історичного досвіду українського державотворення.

Ключові слова: інтернування, мандрівна проза, мандрівний нарис, політична еміграція.

Інформація про автора: Розінкевич Наталія Василівна, викладач Університетського коледжу Київсько- го університету імені Бориса Грінченка, аспірант Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка.

42.pdf