Київські полоністичні студії : мат. Міжнар. наук. конф., м. Київ, 23-25 травня 2018 р. / відповід. ред. Р. Радишевський. — T. XXXV. — К. : Талком, 2019. — C. 297-306.

Радишевський Р. П.

ORCID Id 0000-0002-5279-8232

ЄВРОПОЦЕНТРИЗМ ЯК ДЖЕРЕЛО СВІТОГЛЯДУ ЮРІЯ КОСАЧА

Анотація. У статті «Європоцентризм як джерело світогляду Ю. Косача» досліджується проблема Окциден- ту й Орієнту в літературно-критичній спадщині Ю. Косача. Детально розглядаються поняття «Європа», «Захід» в розумінні письменника-літературознавця. Простежується, як із позиції європеїзму осмислюються епохи та особистості в контексті проблем культури, історії та політики. Основну увагу приділено проблемі спорідненості української і західноєвропейської культур, в основі розвитку яких лежить спільна риса – синтезування експерименту й традиції, зокрема тієї, яка відповідала й відповідає Україні як європейській нації з тисячолітнім державним минулим.

Проблема тяглості одвічного зв’язку України з традицією Заходу розглядається як основна вісь, навколо якої Косач зосереджував усі інші проблеми. Разом з тим увага акцентується і на об’єднавчих рисах стилю українських письменників, які виокремлює Косач для аналізу – йдеться не про «форми змісту», а про «стиль змісту». Так само у тісній спорідненості з окциденталізмом української культури розглядається проблема «української місії в обороні За- ходу» і пов’язані з нею болючі проблеми не лише української історії, але й українського характеру, українського способу мислення. Автором підкреслюється, що в результаті поетологічного дослідження митець створив міфопоетичну концепцію українського державного існування, уявляючи Україну як «Imperium Ucrainum», «Третій Рим», перекона- ний, що імперії не вмирають, продовжуючи жити у міфах, захоплюючи думки сучасників, стаючи ґрунтом, на яко- му відроджується колишня міць і слава держави. Функцію розвою та поширення національних міфів у суспільстві, за Косачем, виконують письменники, – неодноразово в історії людства твори літератури відігравали роль векто- ра спрямування суспільних смаків. Так, «Енеїда» Вергілія стала наріжним каменем імперської ідеологічної концепції Октавіана Августа, а «Андромаха» Расіна підводила політичне підґрунтя під законну спадкоємність правління Лю- довика XIV від володарів Трої.

Значну увагу приділено критиці Косачем «польської міфології» А. Міцкевича і Г. Сенкевича; встановлено залежність між «польською міфологією» і творенням власної Косачевої міфології – у літературознавчому есеї «На варті нації». У статті підкреслюється актуальність і далекоглядність поглядів Ю. Косача через осмислен- ня такого давньо-нового поняття як «інформаційна війна».

Ключові слова: окцидент, іманентна європейськість, духовна єдність, стиль змісту, власна міфологія.

Інформація про автора: Радишевський Ростислав Петрович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри полоністики, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.