Київські полоністичні студії : мат. Міжнар. наук. конф., м. Київ, 23-25 травня 2018 р. / відповід. ред. Р. Радишевський. — T. XXXV. — К. : Талком, 2019. — C. 231-242.

Набитович І.

https://orcid.org/0000-0001-9453-158X

БІБЛІЙНІ ТЕМИ В ІСТОРИЧНІЙ ПРОЗІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІҐРАЦІЇ

Анотація. У запропонованій статті підсумовано новаторські підходи художнього освоєння біблійних тем у творчості письменників української еміґрації 1920-х – 1970-х років Наталени Королевої, Леоніда Мо- седза та В. Домонтовича (Віктора Петрова).

Перервана російською окупацією в Україні традиція художнього освоєння біблійних тем знаходить яскраве художнє втілення у художній історичній прозі української еміґрації. Цей мистецький досвід збагачує українське письменство освоєнням біблійних тем і мотивів через біблійні стилізації, відродженням чи й створенням наново нових жанрових утворень, контамінаціями релігійних та історіософських проблем, пошуками нових наратив- них стратеґій мистецького освоєння Святого Письма.

Розглянуто також як біблійні стилізації стають в українській прозі ХХ століття стилетворчим засобом. Головними творами, в яких ці стилізації стають важливим елементом у сфері поетичної мови і стилю, відігра- ючи формотворчу роль є історичні романи Наталени Королевої “Quid est Veritas?” (“Що є Істина?”) та Леоніда Мосендза “Останній пророк”.

Перед письменником, який в історичному романі намагається створити сакральну “картину світу” в на- ціональному семантичному просторі, постає проблема креації особливої “мовної картини світу”. Щодо мови першоджерела, то у випадку гебрейського світу такою мовою був “іврит, що закріпив увесь цей зібраний простір гебрейського сакруму в собі у вигляді мовної моделі світу, а отже, і специфічного простору гебреїв. Цей простір має свою специфічну топоніміку, яка зовсім не повинна відповідати топоніміці інших мов. І Леонід Мосендз, і Наталена Королева шукали в своїй творчости своєрідний замінник цій івритній мовній картині світу й таким замінником у обидвох цих авторів – у тій чи іншій мірі – стають біблійні стилізації. Саме таким чином відбу- вається трансформація мовної картини світу в історичному романі.

Виокремлення цих стилістичних макроструктур дозволяє побачити особливості ідіостилю кожного з цих письменників.

Ключові слова: еміґраційна література, біблійні теми, біблійні стилізації, історична проза.

Інформація про автора: Набитович Ігор, доктор філологічних наук, професор Кафедри української філоло- гії, Інститут слов’янської філології, Університет імені Марії Кюрі-Склодовської.