У Залізничній гімназії я працюю більше 25 років, викладаю уроки фізичної культури. У гімназії створено умови на вирішення завдань фізичного виховання школярів.
Проблема, над якою працюю, звучить так: «Формування сталого інтересу учнів до занять фізичної культурою».
Метою освітньої галузі фізичної культури є гармонійний фізичний розвиток особистості учня, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок, розширення рухового досвіду через формування стійкої мотивації учнів до занять фізичною культурою і спортом. Компетентнісний потенціал освітньої галузі фізичної культури та базові знання зазначені в додатку 21. Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з освітньої галузі фізичної культури зазначені в додатку 22 і передбачають, що учень: формує власну психічну та соціально-психологічну сфери особистості засобами фізичного виховання; систематично займається фізичною культурою, володіє технікою фізичних вправ; усвідомлює значення фізичної/рухової активності для підтримання стану здоров’я та задоволення у процесі фізичного виховання.
Виходячи з цього, у процесі комплексної роботи зі збереження та зміцнення здоров'я учнів, я вирішую наступні завдання:
• роз'яснюю учням позитивний вплив фізичної культури та, зокрема, рухової активності на організм, що сприяє піднесенню загального рівня функціональних та адаптаційних можливостей організму, виробляю практичні вміння та навички у процесі формування гармонійного розвитку учнів;
• формую позитивну мотивацію до занять фізичною культурою;
• пропагую та заохочую бажання учнів прагнути здорового способу життя.
В даний час винятково велика увага приділяється питанням зміцнення здоров'я школярів. На момент закінчення школи частина випускників має серйозні відхилення у здоров'ї.Навчальні навантаження не залишають часу на достатню рухову активність. Загальновідомо, що здоров'я на 50% залежить від способу життя. Спосіб життя включає три компоненти: рівень життя, якість життя, стиль життя.Ми, вчителі, у роботі не можемо впливати на перший і другий компоненти, тільки на стиль життя. Бути здоровим – природне прагнення людини. Перша, основна ознака здорового способу життя - це регулярна фізична та рухова активність, тому робота зі збереження здоров'я учнів та виховання здорового покоління для мене актуальна та значуща.Як захопити дітей фізкультурою, сформувати потребу та звичку самостійно регулярно займатися фізичними вправами? Як зі шкільної лави прищепити смак здорового способу життя? Універсальних рецептів нема. Є лише досвід учителів.
Перед початком року я складаю план, якому належать такі задачі:
формування гармонійно розвиненої особистості учнів у вигляді виховання дбайливого ставлення до здоров'я, активного залучення до фізичної культури, до регулярних занять фізичними вправами;
зміцнення здоров'я засобами фізичного виховання та самостійними формами занять фізичною культурою;
навчання життєво необхідним руховим умінням та навичкам;
розвиток рухових якостей;
виховання потреби у здоровому способі життя, моральних та вольових якостей;
формування основ знань про фізичну культуру та спорт;
створення умов та сприяння розкриттю, розвитку фізичних і духовних здібностей.
Мій досвід роботи вчителем фізичної культури дозволяє стверджувати, що за допомогою правильно (добротно) проведених уроків, системи домашніх завдань, певної організації масової позакласної роботи можна досягти високого рівня загальнофізичної підготовки школярів та їхнього здоров'я. Особлива роль у цьому належить мені як вчителю фізичної культури.
Урок будую таким чином, щоб за високої щільності він був емоційно насичений і містив елементи гри. Учні отримують таке фізичне навантаження, яке вони здатні витримати без шкоди здоров'ю. В умовах своєї школи маю можливість виконати всю навчальну програму.Удосконалення методики проведення уроку приділяю постійну увагу.
Обов'язково застосовую домашні завдання для розвитку рухових дій, що сприяють зміцненню здоров'я організму дитини. На уроках намагаюся навчити правильному, у сенсі слова «культурному» виконанню рухів, що впливає як на власне фізичний, а й особистісний розвиток учня. Більшість уроків намагаюсь проводити на природі.
Зацікавити, залучити хлопців та дівчат до занять фізичними вправами можна лише в тому випадку, якщо вони бачитимуть нехай невеликий, але зримий результат своєї роботи. Домогтися цього маю допомогти я, і в першу чергу на уроках. І тут важливий аспект моєї діяльності – індивідуальна робота з кожним учнем.
Досягти підвищення рівня фізичної підготовленості учнів, що слабо встигають, можна тільки за допомогою диференційованого навчання. При цьому простота, доступність, оптимальне чергування навантажень і відпочинку, правильне дозування навантаження - обов'язкова умова на кожному уроці. Урок фізкультури – це своєрідна основа фізкультурно-спортивної грамоти. Якщо на уроці прищеплюються необхідні вміння та навички, сам урок викликає у школярів інтерес та задоволення, то можна говорити про формування у них сталої звички займатися спортом та фізкультурою. Для вироблення в об'єктивної оцінки своїх досягнень, формування відповідальності використовую технологію самооцінки, де учні визначають свою відмітку за виконаним завданням, за засвоєною темою. При самооцінці проводиться аналіз результатів діяльності та не оцінюються властивості особистості. На кожному уроці проводжу інструктаж з техніки безпеки, стежу за виконанням СанПіНу. Свої уроки я будую так, щоб кожен, хто навчається, прагнув до самооцінки, самоаналізу та самовдосконалення своїх можливостей, а це дозволяє включати в активну діяльність на уроці не тільки сильних, а й слабших, а також повільних учнів і сприяє підняттю на більш високий рівень рухових умінь та навичок. Досягнення вищого результату (для одного учня перемога у грі на уроці, для іншого – перемога на змаганнях) викликає позитивні емоції від уроків фізичною культурою, сприяє руху вперед та розвитку дитини. У своїй роботі я застосовую особистісно - орієнтоване навчання, розвиваюче навчання, здоров'язберігаючі технології, компитетнісний підхід, дитиноцентризм.
Для реалізації поставлених цілей та завдань використовую всілякі форми роботи учнів на уроці: групові, метод індивідуальних завдань (додаткові вправи щодо оволодіння руховими діями), при цьому враховую інтереси учнів, їх рухові та психічні можливості. Як відомо, у класі, який приходить на урок фізичної культури, далеко не однаковий склад учнів. Усі вони помітно відрізняються за своїм фізичним розвитком, станом здоров'я, підготовленості. Є учні, які добре фізично підготовлені. І поряд з ними – учні із середньою та навіть слабкою підготовкою. Хтось часто хворіє на ГРЗ, а хтось має хронічне захворювання, а хтось здоровий. Для того щоб правильно організувати роботу з учнями, не завдати шкоди їхньому здоров'ю, вчитель повинен знати про стан здоров'я учнів. Тому на початку кожного навчального року учні проходять медогляд, із результатами якого я обов'язково знайомлюсь. Потім відповідно до фізичного розвитку, стану здоров'я, рівня тренованості та рівня загальної фізичної підготовленості школярів дозую навантаження на уроці.
На уроках фізкультури мої учні спрямовують свої зусилля не на боротьбу з нормативом, але в боротьбу із собою, подолання себе, змагання із собою, пізнання себе. Школяр повинен розуміти, що він бігає і стрибає не задля досягнення якогось результату, а заради того, щоб бути здоровим. Відсутність у дітей усвідомленого розуміння того, що вони роблять на уроках фізкультури і з якою метою, ніколи не призведе до позитивних результатів, а лише до повального звільнення від зненавидженої «фіз-ри». Намагаюся допомогти учневі відкрити для себе світ фізичної культури та спорту, світ здоров'язберігаючих технологій. Обов'язкові загальнорозвиваючі вправи на кожному уроці, які включають вправи всіх груп м'язів і суглобів, дозволяють підняти загальний тонус, посилити кровообіг і поліпшити обмін речовин. Тестування фізичних та координаційних якостей допомагає контролювати засвоєння навчального матеріалу, ступінь фізичної підготовленості учнів. Проводячи регулярно тестування, можна вже у школі виявити талановитих спортсменів, регулювати їхній виступ у змаганнях та прогнозувати їх спортивні результати. Мої учні регулярно беруть участь у різних районних змаганнях та олімпіадах, де посідають призові місця. Намагаюся у своїй роботі створювати певну наступність. Частина випускників і після закінчення школи не розлучаються зі спортом, долучають своїх дітей до фізкультури та спорту.
Педагог має бути пропагандистом та носієм здорового способу життя. Засновнику сучасного олімпійського руху П'єру Кубертену належить мудра думка, виражена в короткому афоризмі: «Щоб десять людей займалися фізкультурою, одна має займатися спортом». Саме тому величезна роль вчителя фізичної культури у школі, який може показати, що доступно багатьом, доступно більшості, своїм показом та прикладом ведучи школярів іноді – до високих спортивних здобутків, завжди – до здорового, а отже, повноцінного життя. Боюся, що прозвучить нескромно, але сам я зберігаю хорошу фізичну активність. Особистий досвід підказує мені, що ця робота ефективна і приносить результат, тільки вона потребує повної віддачі вчителя, справжнього подвижництва. Здоровим, міцним людям живеться легше та щасливіше. Для того, щоб виховувати таких людей, ми працюємо і живемо. Я переконаний, що за будь-яких умов, якщо вчитель хоче і вміє думати і працювати, він завжди зробить свою роботу продуктивною. Ми повинні допомогти дітям вже у школі не боятися високих навантажень та пов'язаних з ними поту та м'язового болю. Дитинка повинна розуміти, навіщо їй потрібна фізична культура. Тоді ми виростимо нормальне працездатне покоління, сміливих та здорових людей - майбутнє нашої неньки України.