Починюк Марія Іванівна - соціальний педагог
Життєве кредо: « Не вір, що все буде чудово, але надійся на краще»
Понеділок - П'ятниця: 13.00 - 17.00
Консультації:
Середа 11.00 - 12.00
П'ятниця 10.30 - 11.30
Цікава інформація
ЕТИЧНИЙ КОДЕКС СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА
Відносини соціального педагога з дітьми:
Дотримуватися принципу добровільності у роботі;
Дотримуватися конфіденційності;
Відповідати за свою роботу;
Захищати інтереси дитини;
Бути справедливим у роботі з дітьми;
Поважати гідність кожного;
Підвищувати самооцінку дитини;
Не використовувати довіру дитини у власних цілях.
Взаємостосунки з батьками:
Бути делікатним при спілкуванні з батьками;
Надавати батькам поради щодо виховання дитини;
Бути відвертим у роботі з батьками;
Консультувати щодо розвитку та виховання самостійності дитини;
Допомагати вирішувати конфлікти, що виникають у стосунках батьків з дітьми та з учителями;
Не використовувати стосунки з батьками у власних інтересах.
Взаємостосунки з колегами:
Сприяти співпраці з колегами;
Поважати знання колег та не нехтувати ними;
Брати до уваги думки та погляди колег;
Поважати довіру колег у взаємовідносинах;
Не відмовлятись від допомоги виявленої з боку колег;
Бути толерантним, ввічливим та доброзичливим.
Інформація для учнів:
У яких випадках звертатися до соціального педагога?
Якщо у Твоїй родині є проблеми, які Тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим.
Якщо хтось примушує Тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують Твою гідність, а Ти не знаєш як себе поводити у такій ситуації.
Якщо Ти відчуваєш, що Тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків.
І просто коли Тобі здається, що всі інші відвернулися від Тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє...
Проблема адаптації особистості до нових умов життя є надзвичайно актуальною.
З досвіду минулих років відомо, що вступаючи до нашого навчального закладу, здобувачі освіти зустрічаються з рядом проблем, що пов’язані з недостатньою психологічною готовністю до нових умов навчання, з руйнуванням роками вироблених установок, навичок, звичок, ціннісних орієнтацій вихованців середньої школи. Перші кроки вчорашнього школяра вимагають від нього не тільки старання та загальної підготовки, але й значних якісних змін.
Психологічну адаптацію розглядають як однин із провідних способів і необхідну умову соціалізації особистості. Це процес пристосування індивідуальних та особистісних якостей до життя й діяльності людини в змінених умовах існування. А саме, приладжування, пристосування організму до нових умов навколишнього середовища, що забезпечує йому виживання та підтримку нормальної життєдіяльності, зумовленою взаємодією психологічних, соціальних і біологічних факторів.
Адаптація – це не лише передумова активної діяльності, а й необхідна умова її ефективності.
Адаптація першокурсника полягає в здатності відповідати вимогам і нормам навчального закладу, а також в умінні розвиватися в новому для себе середовищі, реалізувати свої здібності та потреби, не вступаючи із цим середовищем у протиріччя. Тому логічною є поява дезадаптації у багатьох студентів, в одних вона короткотривала, а у декого може затягнутися.
Неадаптованість проявляється в неадекватному розумінні ситуації, у способі дій, який підвищує несприятливість та загрозливість ситуації. Ознаками так званої дезадаптації є стан напруженості і фрустрації (почуття неподолання труднощів або проблеми), зниження активності студентів у навчанні, втрата інтересу до громадської роботи, погіршення поведінки, невдачі на першій сесії, а в ряді випадків – втрата віри у свої можливості, розчарування у життєвих планах.
Серед емоцій, характерних для періоду адаптації, відмічають внутрішню напругу, невпевненість у власних силах та емоційну насиченість подіями. Спостерігаються труднощі зосередженості, підвищена тривожність та порушення сну. Відбувається перегляд власної самооцінки. Може спостерігатися стресовий, чи, навіть, кризовий стан, першокурсника. Такий стан можна назвати нормою, але якщо він швидкоминучий і незатяжний. Усе це призводить до психічного перевантаження, яке власне і знижує адаптативні можливості і, як наслідок, сприяє порушенню психічного здоров’я особистості.
Перший рік навчання є дуже важливим тому, що в цей час у студента відбувається багато емоційно-особистісних і когнітивних змін – нерідко кількість цих змін перевищує ту, яка припадає на весь період навчання у коледжі. Найбільш загальне розуміння психологічної адаптації до нових незвичних умов передбачає формування психологічних механізмів, завдяки яким особа гарантує свою безпеку і адекватну орієнтацію в новій ситуації. При успішній адаптації особистість отримує можливість максимально успішної самореалізації без надмірних зусиль.
Вагомим чинником залишається вплив рівня мотивації до навчання і за обраним фахом, зокрема. Серед факторів, які визначають оптимальний вплив на процес адаптації студентів в якості основного, можна виокремити ставлення до навчання та обраної спеціальності. А тому правильно обрана професія – неодмінна умова успішної адаптації студентів-першокурсників. Саме це є поштовхом до переходу від навичок шкільного навчання до культури студентської праці.
Причиною труднощів для здобувача освіти можуть бути й нові умови життя, первинна соціалізація в училищі. Разом з присвоєнням статусу студента молоді люди зіштовхуються з такими проблемами, як нова система навчання, взаємостосунки з одногрупниками та викладачами, соціально-побутові умови, самостійне життя в нових, можливо незнайомих до цього їм умовах, недостатні знання структур і принципів роботи навчального закладу та можливість для самореалізації у творчості, науці, громадському житті, спорті. Крім цього, виникають протиріччя та труднощі в становленні самооцінки, самосвідомості та формування образу ,,Я’’.
У процесі адаптації першокурсників у групі створюється не тільки система взаємостосунків, але й мікрогрупи, які, в сою чергу, створюють тенденції розвитку всієї групи. Таким чином, кожний член групи бере участь у встановленні правил і норм поведінки, у формуванні характеристики певної групи. У всіх членів нового студентського колективу є можливість проявити себе, завоювати авторитет й повагу одногрупників. Існує безліч різних критеріїв прояву особистості, зокрема, поведінка, вчинки, стиль спілкування, творчі та професійні здібності.
Адаптація носить колективний характер. Це безперервний процес, який не припиняється ні на день, також цей процес відбувається з коливаннями, навіть впродовж одного дня відбуваються перемикання в найрізноманітніші сфери.
Адаптація це не лише неминучий, а і необхідний процес, протягом якого відбувається визнання тих необхідних змін, які відбуваються у самосвідомості особистості в процесі засвоєння нових видів діяльності і спілкування.
Успішна адаптація першокурсників до життя та навчання в училищі є підґрунтям подальшого розвитку кожного студента як особистості, майбутнього фахівця.
Загальні поради здобувачам освіти училища щодо адаптації
Шановні юнаки та дівчата! Не очікуйте опіки, а розраховуйте на дружню підтримку оточуючих, яка надасть Вам відчуття рівності, потрібності та незалежності, тому:
· Зверніться за допомогою до старших для того, щоб вільно орієнтуватися на території училища.
· Не допускайте зайвої опіки, намагайтесь стати самостійним в обслуговуванні.
· Прагніть виконувати посильну і цікаву роботу, підтримуйте охайність і порядок на робочому місці в училищі, у гуртожитку.
· Не уникайте тих, хто готовий прийти Вам на допомогу.
· Активніше добивайтесь отримання потрібної Вам інформації та нових знань.
· Не створюйте емоційну напругу у відносинах із одногрупниками, намагайтесь завжди бути приязним і доброзичливим.
· Змістовно проводьте свій вільний час із іншими студентами, набувайте хороших друзів.
· Будьте оптимістом, вірте у свої можливості і пам’ятайте, що Ви потрібні іншим людям.
· Сміливіше відповідайте на запитання, беріть участь в обговоренні – це допоможе Вам пов’язати нову інформацію з тим, що Ви вже знаєте.
· При виникненні непорозумінь користуйтесь послугами відділів, які опікуються студентами (класний керівник, педагог, психолог).
Практичні рекомендації для адаптації студентів-першокурсників від психолога!
НАМАГАЙТЕСЬ УСІМА ЗУСИЛЛЯМИ:
1. Не порушувати норм та правил поведінки.
2. Брати активну участь у заходах, які проводяться в училищі.
3. Виконувати рекомендації викладачів щодо навчання.
4. Співпрацювати з групою та завжди підтримувати один одного.
5. Регулярно відвідувати заняття.
6. Стримувати негативні емоції.
7. Бути впевненим у собі і своїх діях.
8. Не відмовляти у допомозі тим, хто цього потребує.
9. Бути цілеспрямованим, ставити перед собою чітку мету та досягати її.
10. Концентрувати свою увагу на навчанні.
11. Співпрацювати з викладачами та студентами.
12. Вдосконалювати свої знання.
13. Вирішувати всі проблеми з класним керівником.
14. Ввічливо та з розумінням ставитись до людей із особливими потребами.
15. Не боятись пробувати щось нове для себе.
16. Поважати думку оточуючих.
17. Відповідати на заняттях.
18. Намагатись досягти нових та корисних знань.
19. Радіти кожному дню, проведеному у Професійно-технічному училищі №27 м. Берестечко, адже цей період – неповторний!
Шановні здобувачі освіти! Адміністрація училища, весь педагогічний колектив щиро вітає Вас з початком нового навчального року!
Нехай Професійно-технічне училище №27 м. Берестечко стане для Вас рідною домівкою, а роки навчання – найщасливішими у житті!
Успіхів Вам! Нових досягнень! Вірних друзів!
Як бути щасливим, або кілька порад
роздратованій людині
Беріть приклад із сонячного годинника-лічить лише сонячні дні.
Г.Сельє
Найчастіше нас дратують дрібниці – чиєсь недоречне зауваження, нетактовність, побутова незручність. Осмисліть ситуацію, намагайтесь побачити щось позитивне в ній або, принаймні, поставтесь до неї з гумором. І ще: не помічайте того, що може зіпсувати настрій.
Намагайтеся не залишатися віч-на-віч зі своїми неприємностями. Вам стане краще, коли розкажете про те, що вас хвилює, доброзичливій, розумній людині. Нехай її поради і не матимуть практичного значення, важливе співчуття, бажання допомогти...
Самі теж будьте готові вислухати чужу сповідь. Не гнівайтеся. Привчіть себе до паузи, яка передує вибуху гніву. Він завдасть вам лише нових неприємностей.Найкраща розрядка – фізична праця.Здорова фізична втома поглине ваш гнів.
Правила ведення
суперечки
· Будьте терплячими до недоліків інших людей;
· Прагніть до згоди,але не бійтеся розбіжності;
· Не сперечайтеся через дрібниці;
· Не сперечайтеся з тими, з ким сперечатися даремно;
· Не сперечайтеся з тими, кому важливіше посперечатися, а не вирішити проблему;
· Ніколи не починайте суперечки, якщо ви щось дійсно хочете з’ясувати;
· Намагайтеся не перемогти, а знайти істину;
· Використовуйте діалог за методом Сократа: свою думку розділіть на маленькі частинки й кожну подайте у формі запитання, що передбачає коротку,просту і заздалегіть передбачувану відповідь.
Як досягти успіху
· Часто і багато сміятися.
· Завоювати повагу розумних людей і любов оточуючих.
·
Заслужити повагу чесних критиків і витримати зраду несправжніх друзів.
· Розуміти красу.
· Знаходити краще в інших.
·
Залишити світ після себе трішки кращим через здорову дитину, сад або покращивши соціальні умови, знати що хоча б одній людині столо легше дихати в її житті, тому що ти жив.
Це і означає досягти успіху.
Ральф Уолд Емерсон
Як змінитися на краще
1. Визначте, що саме ви хочете змінити в собі, або яким хочете стати.
Спитайте себе:” Як би я хотів змінитися?” хотіли б ви бути більш приязним і сердечним, ніжним, діяти більш чітко, бути впевненим? Уявіть собі риси характеру, яких би ви хотіли позбутися, і навпаки, які б хотіли розвинути в собі краще.
2. Використайте процес створення сценарію в думках, щоб уявити себе в новій ролі.
Ви створюєте для себе індивідуальність або характер, ніби режисер в думках репетируєте свій новий образ.Ви дивитесь на себе по іншому.
3. Втілюйте свій новий сценарій у життя.
Прийміть нову роль і діяльність, які ви створили для себе, і вмпрбуйте їх на практиці в реальних ситуаціях.
Кодекс школяра
„ Допоможи сам собі”
Допоможи сам собі – це означає стати творцем власної долі
1. Люби і поважай себе.
2. Не пригнічуй своє особисте „ Я”.
3. Пізнай себе, можливості середовища, тих умов, що тебе оточують, зроби правильний вибір, визнач свої цілі та зміст життя.
4. Учися самостійно мислити. Тренуй пам’ять. Більше став запитиань: “Чому?”
5. Постійно шукац як застосовувати свої знання на прктиці.
6. Плідно використовуй вільний час.
7. Розпочату справу доводь до логічного завершення.
8.
Домагайся, щоб емоції не випереджали розум.
9. Навчися і умій дружити.
10. Навчись поважати інших.
11. Бережи здоров’я.
12. Повір у себе – і досягнеш всього
Три способи поліпшення пам’яті
1. Підвищити здатність концентрувати увагу на тому, що ви хочете запам’ятати.
Якщо перебувати в ситуації, коли важливо щось запам’ятати, навчіться зосереджуватися на цьому, використовуючи “перемикач” пм’яті. Він створений для того, щоб нагадати вам, що зараз вам необхідно бути особливо пильним, слухати й запам’ятати все, що можете.
2. Підвищити здатність створювати в думках чітку картину або запис.
Перед тим, як щось згадати, ви повинні мати чітке уявлення про це. В цьому вам допоможе вправа.Спочатку ви можете бути вражені тим, наскільки ви поганий спостерігач або слухач, але практикуючись, ви вдосконалюватиметесь.
3. Поліпшити здатність відтворювати в пам’яті те, що запам’ятали.(ім’я, номер телефону, місцезнаходження предмета, дорогу, якою йшли, та ін.)
Це допоможе вам відновити пам’ять. Працюйте на цим.
Шановні батьки, психологічна підтримка - це один з найважливіших чинників, що визначають успішність Вашої дитини під час здачі ЗНО. Справжня підтримка повинна ґрунтуватися на підкресленні здібностей, та позитивних сторін дитини. Підтримувати свою дитину - значить вірити в нього. Дорослі мають нагоду продемонструвати дитині своє задоволення від її досягнень або зусиль.
Інший шлях - навчити підлітка справлятися з різними завданнями, створивши у нього установку: «Ти можеш це зробити!».
Щоб продемонструвати свою віру в дитину, батьки повинні мати мужність і бажання зробити наступне:
- забути про минулі невдачі своєї дитини;
- допомогти дитині знайти впевненість у тому, що він/вона справляться із тим чи іншим завданням;
- пам'ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок. Існують слова, які особливо підтримують дітей, наприклад: «Знаючи тебе, я упевнений, що ти все зробиш добре», «Ти знаєш це дуже добре» тощо. Підтримувати можна також за допомогою сумісних дій, прояву цікавості до досягнутих успіхів у підготовці до іспитів тощо.
Пам'ятайте, основні правила психологічної підтримки, які є особливо важливими в період підготовки до іспиту:
- забезпечте Вашій дитині місце для роботи;
- контролюйте режим підготовки випускника, не допускайте перевантажень, пояснюйте, що обов'язково необхідно робити перерви, змінювати види занять;
- ранкова зарядка, спорт, прогулянки, не повинні бути виключеними із щоденного графіка під час підготовки до здачі тестів;
- зверніть увагу на харчування дитини; пам'ятайте, що такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага тощо стимулюють роботу головного мозку;
- залиште для дитини на період іспитів мінімальний перелік домашніх обов'язків, давайте їй зрозуміти, що оберігаєте її;
- допоможіть дитині розподілити час підготовки відповідно до певних тем;
- вчіть дитину правильно орієнтуватися у часі і розподіляти свій час;
- прагніть виражати упевненість в силах, не лякайте провалом; не переживайте за кількість балів, які дитина отримає після тестування; дитина повинна знати, що кількість балів не завжди остаточний і кінцевий вимір її можливостей;
- дайте дитині напередодні тестування можливість повноцінно відпочити і добре виспатися; і пам'ятаєте, найголовніше понизити напругу і тривожність дитини і забезпечити відповідні умови для занять;
- вчіть дитину правильно орієнтуватися у часі і розподіляти свій час.
Як батькам допомогти дитині впоратися з можливим стресом при тимчасовому знаходженні вдома на карантині.
Батьки, близькі дітей, знаходячись вдома можуть прищепити дитині навички подолання, впоратися зі складними ситуаціями і навчити її справлятися з можливим стресом.
Для цього батькам необхідно: Зберігати, підтримувати, культивувати сприятливу, спокійну, доброзичливу атмосферу в сім'ї. У складних ситуаціяхне треба панікувати, слід пам'ятати, що "чорну смугу завжди змінює біла";.
Доброзичливий спокій членів сім'ї допоможе надати дитині упевненість, стабілізує ситуацію.
Намагатися регулярно спілкуватися, розмовляти з дитиною на теми, пов'язані з його переживаннями, почуттями, емоціями. Обов'язково обговорюйте найближче і далеке майбутнє.
Намагайтеся будувати (але не нав';язувати) перспективи майбутнього спільно з дитиною. Діліться своїми переживаннями, думками, розповідайте чесні історії з життя, у тому числі про подолання вами і вашими знайомими важких життєвих ситуацій. Звичайна відверта розмова здатна змусити дитину повірити у свої сили.
Поспівчувайте, скажіть, що ви розумієте, як їй зараз важко (якщо дитина переживає, що не може відвідувати школу, секції). Діти, які відчувають підтримку і щире співчуття батьків, справляються зі стресом успішніше.
Навчити дитину виражати свої емоції в соціально прийнятних формах (агресію - через активні види спорту, фізичні навантаження, які можна виконувати вдома або на вулиці; душевні переживання - через довірливу розмову з близькими, що приносить полегшення). Часто дитині (особливо підлітку) складно розповідати про свої переживання батькам або одноліткам.
З цією метою запропонуйте дитині завести зошит, в якому вона розповідатиме про свої переживання. Виклавши емоції на папір, вона відчує полегшення, звільнившись від можливих негативних думок.
Заохочувати фізичну активність дитини. Стрес - це, передусім, фізична реакція організму, тому ефективно боротися з ним дитині допоможе будь-яка діяльність, що вимагає фізичних зусиль: прибирання в будинку, фізичні вправи, спів, танці.
Намагайтеся не змушувати дитину витрачати сили на те, що їй не цікаве, але постарайтеся визначити спільно з дитиною, яким активним зайняттям вона хотіла б займатися, знаходячись вдома. Підтримувати і стимулювати творчу ручну працю дитини. Навіть якщо Вам здається, що,наприклад, підліток "впадає в дитинство" і нічого корисного не робить (малювання, плетіння , прикраса одягу, склеювання моделей), усе це є своєрідною "розрядкою", несе заспокоєння - через роботу уяви підліток відволікається від негативних переживань, повсякденних проблем.
Заохочувати дитину до турботи про ближніх (представниках старшого покоління, молодших дітях, домашніх вихованцях). Приємні обов'язки, відчуття, що "хтось від мене залежить", "без мене не впорається", "я потрібний комусь", є додатковим ресурсом для того, щоб впоратися з можливим стресом.
Підтримувати сімейні традиції, ритуали. Важливо, щоб хороша сімейна традиція була цікава, корисна і улюблена усіма поколіннями сім'ї. Іншими словами, сімейні ритуали можна і треба трансформувати, щоб молодше покоління із задоволенням брало участь в них, а не сприймало їх як невідворотне, нудне, даремне проведення часу. Намагатися підтримувати режим дня дитини (сон, режим харчування). Частіше давайте дитині можливість отримувати радість, задоволення від повсякденних задоволень (смачна їжа, прийняття розслабляючої ванни, спілкування з друзями по телефону і т. д.).