ЯК ВИЗНАЧИТИ ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

 Критерії психологічної готовності дитини до школи:

     Соціально-психологічна готовність до школи:

•   учбова мотивація (хоче йти в школу; розуміє важливість і необхідність учення; виявляє виражену

        цікавість до отримання нових знань);

•   уміння спілкуватися з однолітками і дорослими (дитина легко вступає в контакт, неагресивний,

•   уміє знаходити вихід з проблемних ситуацій спілкування, визнає авторитет дорослих);

•   уміння прийняти учбове завдання (уважно вислухати, з потреби уточнити завдання).

     Розвиток шкільно-значущих психологічних функцій:

•   розвиток дрібних м’язів руки (рука розвинена добре, дитина упевнено володіє олівцем, ножицями);

•   просторова організація, координація рухів (уміння правильно визначати вище – нижче, вперед – назад,

        зліва – справа);

•   координація в системі очей – рука (дитина може правильно перенести в зошит простий графічний

        образ – узор, фігуру – зорово сприйманий на відстані (наприклад, з книг);

•   розвиток логічного мислення (здатність знаходити схожість і відмінності різних предметів при порівнянні,

        уміння правильно об’єднувати предмети в групи за загальними істотними ознаками);

•   розвиток довільної уваги (здатність утримувати увагу на виконуваній роботі протягом 15-20 хвилин);

•   розвиток довільної пам’яті (здібність до опосередкованого запам’ятовування: пов’язувати матеріал, що

        запам’ятовується, з конкретним символом /слово – картинка або слово – ситуація).

Вимоги, які пред’являє школа до розвитку мови дитини:

•   Уміння правильно вимовляти всі звуки мови і розрізняти їх на слух;

•   Уміння вживати різні частини мови точно по сенсу;

•   Уміння використовувати в мові синоніми, антоніми, іменники з узагальнюючим значенням;

•   Уміння відповідати на питання і задавати їх;

•   Уміння самостійно передавати зміст літературних текстів;

•   Уміння складати розповіді про предмети (за планом, запропонованому дорослим, по картинці, по серії

        сюжетних картинок);

•   Кругозір (уявлення дитини про світ достатньо розгорнене, розвинена пам’ять, увага, інші інтелектуальні

        здібності).

З шести або з семи років потрібно віддавати дитину в 1 клас?

     Однозначно відповісти на це питання не можна, оскільки необхідно враховувати ряд чинників, що

визначають підготовленість дитини до навчання. Саме від того, наскільки дитина розвинена фізично,

психічно, розумово і особово, а також як стан здоров’я дитини, і залежатиме, з якого віку йому необхідно

почати навчання в школі. Має значення весь комплекс чинників, що визначають рівень розвитку дитини, при

якій вимоги систематичного навчання не будуть надмірними і не приведуть до порушення його здоров’я.

     Нагадаємо, що у дітей, не підготовлених до систематичного навчання, важче і довше проходить період

адаптації (пристосування) до школи, у них набагато частіше виявляються різні труднощі навчання, серед них

значно більше неуспішних, і не тільки в першому класі.

 Добре підготовлена до школи дитина повинна уміти планувати свою діяльність:

•   якщо дитина може поставити мету і досягти її – ми говоритимемо про високий рівень планування;

•   якщо малюк, поставивши мету, здійснить її лише частково, – це середній рівень планування;

•   якщо дії дитини абсолютно не відповідають поставленій меті або дитина діє хаотично, абсолютно не

• намагаючись досягти мети, ми маємо справу з низьким рівнем розвитку даної якості.

   Дуже важлива характеристика готовності до школи – це уміння контролювати результат своїх дій:

•   якщо дитина може самостійно порівняти результат своїх дій з поставленою раніше за мету, можна

        вважати, що у нього високий рівень контролю;

•   якщо дитині вдається це тільки частково, за участю дорослих, можна говорити про середній рівень

       розвитку функції контролю;

•   якщо дитина абсолютно нездатна співвіднести свої результати з поставленим завданням – це низький

        рівень розвитку контролю.

Мотивація навчання, як прагнення знаходити приховані властивості предметів, закономірності у

властивостях навколишнього світу і їх використання – обов’язкова умова готовності дитини до школи.

•   При низькому рівні розвитку даної характеристики малюк орієнтується тільки на безпосередньо

        доступні органам чуття властивості предметів.

•   Якщо дитина прагне використовувати деякі узагальнені властивості навколишнього світу, ми

       констатуємо середній рівень розвитку мотивації учення.

•  При високому рівні розвитку учбової мотивації у дитини спостерігається явне прагнення знаходити

       приховані від безпосереднього сприйняття властивості навколишнього світу, визначати закономірності і

       використовувати їх в своїй діяльності.

Розглядаючи рівень розвитку мислення, ми повинні мати на увазі наступне:

•   високий рівень розвитку інтелекту характеризується умінням слухати іншу людину, виконувати такі

       логічні операції, як аналіз, узагальнення, порівняння, класифікація словесних понять;

•   при середньому рівні розвитку інтелекту операції порівняння і узагальнення виконуються без помилок,

       а складніші операції – аналіз, синтез, абстракція і конкретизація – з помилками;

•   дитина з низьким рівнем демонструє явну відсутність уміння слухати іншої людини, припускається

       численної помилки у виконанні логічних операцій, як простих, так і складніших.