Критерії психологічної готовності дитини до школи:
Соціально-психологічна готовність до школи:
учбова мотивація (хоче йти в школу; розуміє важливість і необхідність учення; виявляє виражену
цікавість до отримання нових знань);
уміння спілкуватися з однолітками і дорослими (дитина легко вступає в контакт, неагресивний,
уміє знаходити вихід з проблемних ситуацій спілкування, визнає авторитет дорослих);
уміння прийняти учбове завдання (уважно вислухати, з потреби уточнити завдання).
Розвиток шкільно-значущих психологічних функцій:
розвиток дрібних м’язів руки (рука розвинена добре, дитина упевнено володіє олівцем, ножицями);
просторова організація, координація рухів (уміння правильно визначати вище – нижче, вперед – назад,
зліва – справа);
координація в системі очей – рука (дитина може правильно перенести в зошит простий графічний
образ – узор, фігуру – зорово сприйманий на відстані (наприклад, з книг);
розвиток логічного мислення (здатність знаходити схожість і відмінності різних предметів при порівнянні,
уміння правильно об’єднувати предмети в групи за загальними істотними ознаками);
розвиток довільної уваги (здатність утримувати увагу на виконуваній роботі протягом 15-20 хвилин);
розвиток довільної пам’яті (здібність до опосередкованого запам’ятовування: пов’язувати матеріал, що
запам’ятовується, з конкретним символом /слово – картинка або слово – ситуація).
Вимоги, які пред’являє школа до розвитку мови дитини:
Уміння правильно вимовляти всі звуки мови і розрізняти їх на слух;
Уміння вживати різні частини мови точно по сенсу;
Уміння використовувати в мові синоніми, антоніми, іменники з узагальнюючим значенням;
Уміння відповідати на питання і задавати їх;
Уміння самостійно передавати зміст літературних текстів;
Уміння складати розповіді про предмети (за планом, запропонованому дорослим, по картинці, по серії
сюжетних картинок);
Кругозір (уявлення дитини про світ достатньо розгорнене, розвинена пам’ять, увага, інші інтелектуальні
здібності).
З шести або з семи років потрібно віддавати дитину в 1 клас?
Однозначно відповісти на це питання не можна, оскільки необхідно враховувати ряд чинників, що
визначають підготовленість дитини до навчання. Саме від того, наскільки дитина розвинена фізично,
психічно, розумово і особово, а також як стан здоров’я дитини, і залежатиме, з якого віку йому необхідно
почати навчання в школі. Має значення весь комплекс чинників, що визначають рівень розвитку дитини, при
якій вимоги систематичного навчання не будуть надмірними і не приведуть до порушення його здоров’я.
Нагадаємо, що у дітей, не підготовлених до систематичного навчання, важче і довше проходить період
адаптації (пристосування) до школи, у них набагато частіше виявляються різні труднощі навчання, серед них
значно більше неуспішних, і не тільки в першому класі.
Добре підготовлена до школи дитина повинна уміти планувати свою діяльність:
якщо дитина може поставити мету і досягти її – ми говоритимемо про високий рівень планування;
якщо малюк, поставивши мету, здійснить її лише частково, – це середній рівень планування;
якщо дії дитини абсолютно не відповідають поставленій меті або дитина діє хаотично, абсолютно не
намагаючись досягти мети, ми маємо справу з низьким рівнем розвитку даної якості.
Дуже важлива характеристика готовності до школи – це уміння контролювати результат своїх дій:
якщо дитина може самостійно порівняти результат своїх дій з поставленою раніше за мету, можна
вважати, що у нього високий рівень контролю;
якщо дитині вдається це тільки частково, за участю дорослих, можна говорити про середній рівень
розвитку функції контролю;
якщо дитина абсолютно нездатна співвіднести свої результати з поставленим завданням – це низький
рівень розвитку контролю.
Мотивація навчання, як прагнення знаходити приховані властивості предметів, закономірності у
властивостях навколишнього світу і їх використання – обов’язкова умова готовності дитини до школи.
При низькому рівні розвитку даної характеристики малюк орієнтується тільки на безпосередньо
доступні органам чуття властивості предметів.
Якщо дитина прагне використовувати деякі узагальнені властивості навколишнього світу, ми
констатуємо середній рівень розвитку мотивації учення.
При високому рівні розвитку учбової мотивації у дитини спостерігається явне прагнення знаходити
приховані від безпосереднього сприйняття властивості навколишнього світу, визначати закономірності і
використовувати їх в своїй діяльності.
Розглядаючи рівень розвитку мислення, ми повинні мати на увазі наступне:
високий рівень розвитку інтелекту характеризується умінням слухати іншу людину, виконувати такі
логічні операції, як аналіз, узагальнення, порівняння, класифікація словесних понять;
при середньому рівні розвитку інтелекту операції порівняння і узагальнення виконуються без помилок,
а складніші операції – аналіз, синтез, абстракція і конкретизація – з помилками;
дитина з низьким рівнем демонструє явну відсутність уміння слухати іншої людини, припускається
численної помилки у виконанні логічних операцій, як простих, так і складніших.