Тема 1. Астрономічні інструменти та спостереження

§ 31. Що таке сузір'я

❓❗ Запитання та завдання: 

• Поясни, як ти розумієш слова Сенеки.

• Пригадай, що ти знаєш про вісь Землі.

• Як називають проміжок часу, протягом якого Земля робить один оберт навколо своєї осі?

• Скільки годин триває земна доба?

🧩 Виконай вправу «Обертання Землі навколо Сонця». 

Чи існує небесна сфера

📋 На замітку

Ріст – це збільшення розмірів і маси тіла організмів.

Розвиток – внутрішні й зовнішні зміни організму, які відбуваються протягом усього життя. 

Як ростуть і розвиваються рослини

🎥 Подивися відео «Зоряне небо над Україною. Інтервальна зйомка зоряного неба (таймлапс)». 

Спостерігаючи зорі на нічному небі, важко позбутися відчуття, що всі вони наче прикріплені до якогось невидимого склепіння. Ми наче перебуваємо всередині величезної кулі. Коли знань про довкілля було мало, люди вважали, що зорі прикріплені до твердого неба, яке зусібіч оточує Землю. Його назвали небесною сферою. 

📋 На замітку

Небесна сфера – це уявна сфера дуже великого розміру, в центрі якої перебуває спостерігач і на яку спроєктовано всі світила так, як він бачить їх у певний момент часу з певної точки простору. 

Згодом люди з’ясували, що твердого неба не існує, а небесна сфера – явище, видиме лише людською уявою. Насправді ми вдивляємось у космічну безодню, що не має просторових меж. Але уявлення про сферу, на якій містяться зорі, виявилось дуже зручним для вивчення зоряного світу. 

Ще у давнину було помічено, що небесні світила обертаються навколо Землі. Із цього зробили висновок: небесна сфера обертається навколо нашої планети. Насправді рух світил разом з небесною сферою – це наслідок обертання Землі. 

🎥 Подивися відео «Небо. Небесна сфера». 

🧑‍🔬 Дослід

Моделюємо небесну сферу. 

🧑‍🔬 Дослід

Якщо фотографувати зоряне небо нерухомим фотоапаратом упродовж кількох годин, то отримаємо подібне зображення.  

Усі зорі описують на небесній сфері дуги, наче кожна з них рухається вздовж кола. Причому всі кола на світлині мають спільний центр, поблизу якого бачимо не дуже яскраву зорю. Її називають Полярною зорею, бо вона лежить на небесній сфері дуже близько до Північного полюса світу. Оскільки Земля один оберт навколо своєї осі робить за добу, то й рух небесних світил, спричинений таким обертанням, називають добовим. 

🌐 Прочитай інформацію про добовий рух світил у різних точках Землі. За допомогою трьох схематичних малюнків покажи добовий рух зір на полюсах Землі, її екваторі, а також так, як ми його бачимо з території України. 

🎥 Подивися відео «Рух небесних тіл по небу». 

Що таке сузір'я

Коли ми дивимося на зоряне небо, то здається, що воно всипане незліченною кількістю зір. Але це не так, людське око бачить на ньому не більше ніж 6000 зір. Нашу увагу насамперед привертають яскраві. Згодом ми помічаємо, що зорі розподілені на небі нерівномірно. Спостереження протягом кількох вечорів чи тижнів поспіль дають змогу встановити ще одну особливість – ми не помічаємо рух зір одна відносно одної, неначе вони справді прикріплені до небесної сфери. Зміщення на ній переважної більшості зір не можна побачити навіть на проміжку часу в 100 років! 

Яскраві зорі та незмінність положення зір на небесній сфері дають змогу об’єднувати їх у прості геометричні фігури. Наприклад, трикутники чи прямокутники. Звісно, таке «малювання по зорях» ми виконуємо уявно, тобто подумки. 

Перші «зоряні художники» об’єднували яскраві зорі у фігури, що найчастіше відображали земних тварин чи предмети побуту. Наприклад, віз – неодмінна річ у житті наших пращурів. 

Ці зоряні фігури назвали сузір’ями. 

Поділ зоряного неба на сузір’я тривав довго. Одні й ті самі зорі іноді відносили до різних сузір’їв. Це створювало плутанину в кількості сузір’їв та їхніх назвах. Тому 1922 р. астрономи вирішили залишити на небесній сфері лише 88 найвідоміших сузір’їв. Якщо до цього під сузір’ям розуміли умовну фігуру, то після – певну ділянку небесної сфери, що має чіткі межі. 

📋 На замітку

Сузір’я – це ділянка небесної сфери із чітко окресленими межами й усіма зорями та іншими небесними світилами, що лежать у цих межах. 

Сузір’я на зоряному небі – така сама умовність, як і небесна сфера. Ми бачимо зорі в якомусь сузір’ї близько одну біля одної, але насправді в космічному просторі між ними величезні відстані. 

Спочатку фігури сузір’їв людина тримала у своїй пам’яті, – із часом стала переносити такі зображення на камінь, глиняні таблички, папірус і, зрештою, на папір. Так з’явилися перші карти зоряного неба. На них зображали міфічних героїв, різних тварин і предмети, на честь яких було названо сузір’я. На сучасних картах зазначають тільки зорі та інші небесні світила. 

Усі яскраві зорі мають власні назви, наприклад, Сиріус, Спіка, Антарес тощо. Усі зорі позначено літерами грецької абетки (наприклад, альфа, бета, гамма) або цифрами. 

ЦІКАВО!

• Деякі «зірки» у складі сузір’їв насправді є цілими їх скупченнями. Наприклад, Гияди і Плеяди, які входять до складу сузір’я Тельця. Так як вони розташовані дуже далеко, нам вони здаються лише зірками. 

• Сузір’я Гідри є найбільшим, воно займає близько 3% усього нічного неба. 

🌐 Звідки походять назви сузір’їв? Прочитай текст «Українська народна астрономія» і наведи приклад однієї-двох українських назв сузір’їв. 

🎥 Подивися відео «Сузір’я».