Плоди наукових розробок та досліджень – це надбання людства. Але чи завжди те, що виходить у результаті тривалих експериментів, знаходить визнання громадськості та впроваджується у життя, є корисним для нас? Комп'ютерна залежність вже давно вийшла на одну сходинку з наркотичною та алкогольною. Від неї лікарі також не можуть знайти панацею. Технічні засоби дозволили нам спростити існування, спілкування, виконання різних дій, але в цей же момент перетворили наше життя на справжнє рабство. Залежність від комп'ютеризованих систем майже досягла свого апогею. Складно уявити собі людство, яке миттєво позбавляється всіх зручних у практичному застосуванні гаджетів. Але саме залежність може зіграти з нами злий жарт, вже починаючи сьогодні свої ігри.

Наша порада щодо грамотного використання техніки, мудрої розстановки акцентів. А якщо ні, то ми опинимося в тій ситуації, яка називається "чорним дзеркалом" - це лише початок проблем.

Інформаційне поле має бути нашим головним помічником, а не володарем свідомості. Чи не надто багато часу ми проводимо у Всесвітній павутині, довіряючи їй більше таємниць та секретів, ніж реальним друзям, батькам та колегам? Ймовірно, варто вчасно повернутися до звичайного життя, побачити красу навколишнього світу не через зняті кимось відео подорожі, а в самостійних дослідженнях. Замість віртуального спілкування буде корисним провести тиждень чи більше в компанії старих друзів, що принесе велику користь не тільки психіці, але й всьому процесу нашого становлення та розвитку. Особистісні якості можна продовжувати удосконалювати виключно у реальному світі, де є місце для практики. А віртуальну реальність варто залишити для моментів, коли є бажання отримати захоплюючу інформацію, але немає можливості почерпнути її в реальному світі у проміжок часу.