Embedded Files
Розвиток комп’ютерних технологій в Україні почався ще в початку 20 ст. Перший хто штовхнув розвиток IT технологій в Україні був Олександр Миколайович Щукарьов , саме він на прохання московського Полiтехнiчного музею виступив тут iз лекцiєю "Пiзнання i мислення". Лекцiя супроводжувалася демонстрацiєю "машини логiчного мислення", здатної механiчно здiйснювати простi логiчнi висновки на основi вихiдних смислових посилок.
Далі роботу над розвитком комп’ютерних технологій починає відомий радянський вчений Лебедєв Сергій Олексійович , який створив перший в континентальній Європі комп’ютер «МЄСМ»Почалося все у далекі 30-ті роки ХХ століття. Тоді молодий ще вчений Сергій Лебедєв займався дослідженнями зі стійкості енергосистем у Всесоюзному електротехнічному інституті в Москві.Спроектована, змонтована і налагоджена «МЭСМ» - три роки, і врахувати, що в розробці і створенні «МЭСМ» брали участь 12 інженерів (разом з С.О. Лебедєвим) Основні роботи з налагодження машини проводили інженери С.Б.Погребинський - учасник війни, демобілізований через важке поранення, який щойно закінчив Політехнічний інститут; Г.Л.Гладиш, яка закінчила Київський інститут кінотехніки за фахом звукотехніка, що не завадило їй дуже швидко освоїтися з електронними схемами «МЭСМ» і стати одним з основних налагоджувачів машини «МЭСМ»; Л.М.Абалишнiкова - інженер-акустик, в процесі роботи над «МЭСМ» стала кваліфікованим фахівцем; З.С.Зорiна-Рапота, яка також закінчила інститут за фахом звукотехніка, і придбала під час роботи над «МЭСМ» кваліфікацію досвідченого налагоджувача і фахівця з ЕОМ. Монтаж пристроїв та машини проводився під керівництвом техніка А.Г.Семеновського, який з перших же днів роботи прекрасно освоївся з абсолютно новою для нього справою. Йому допомагали технік Ю.С.Мазира - балагур і душа всього колективу; С.Б.Розенцвайг - технік-монтажник найвищої кваліфікації. Пристроєм керування «МЭСМ» займалася К.О.Шкабара, а пристроєм введення - аспірант З.Л.Рабiнович. У налагодженні й запуску «МЭСМ» також брали участь молоді співробітники й аспіранти лабораторії, для яких ця робота стала не тільки «путівкою в життя», але й одним з найщасливіших спогадів юності.
Машина займала найбільшу кімнату площею 60 м2 у лівому крилі лабораторії в Феофанії і працювала з небувалою на ті часи швидкістю - 3 тисячі операцій за хвилину (для порівняння, сучасні комп'ютери виконують мільйони операцій за секунду) і могла виконувати операції віднімання, додавання, множення, ділення, зсуву, порівняння з урахуванням знака, порівняння за абсолютною величиною, передачі керування, передачі чисел з магнітного барабану, складання команд. У машині були використані електронні лампи (6000 штук!) загальною потужністю споживання в 25 кВт. Перший запуск «МЭСМ» запам'ятався саме «ламповою проблемою»: при включенні машини 6000 ламп, що запрацювали одночасно, перетворили приміщення в тропіки. Технікам довелося терміново розбирати стелю, щоб відвести з кімнати хоча б частину тепла.У 1952 році «МЭСМ» була практично єдиною в країні ЕОМ, на якій вирішувалися різноманітні науково-технічні завдання з області термоядерних процесів, космічних польотів і ракетної техніки, ліній електропередач, механіки, статистичного контролю якості. Однією з найважливіших задач, яка була вирішена на «МЭСМ» в цей період, були розрахунки стійкості паралельної роботи агрегатів Куйбишевської гідроелектростанції, які визначаються системою нелінійних диференціальних рівнянь другого порядку. Потрібно було визначити умови, за яких максимально можлива потужність може передаватися в Москву без порушення стійкості системи. Крім того, у зв'язку з швидким розвитком реактивної та ракетної техніки задачі зовнішньої балістики виникали як гриби після дощу. Це були задачі різної складності, починаючи від відносно простих багатоваріантних розрахунків траєкторій, що проходять в межах земної атмосфери при незначному перепаді висот, до дуже складних, пов'язаних з польотом об'єктів за межами земної атмосфери. Але навіть найпростіші балістичні розрахунки ускладнювалися вимогами підвищеної точності результатів. «МЭСМ» використовували в багатьох наукових дослідженнях аж до 1957 року, потім машину розібрали на частини, які передали в Політехнічний інститут у Києві для проведення лабораторних робіт.
Google Sites
Report abuse