1) ТЕХНОЛОГІЇ ЦЕ КЛЬОВО, АЛЕ ПОТЕНЦІЙНО НЕНАДІЙНО. 

Ви, на жаль, не можете припустити, що ви зможете отримати доступ до цих фотографій завжди, або що ви можете перетворити цей диск на альбом наступного року. Ваша найкраща страховка полягає у створенні фізичної копії цих спеціальних фотографій на додаток до цифрової версії - таким чином, ви знаєте, що важливі спогади зможуть жити для наступного покоління.

2) БЕЗ ФОТОГРАФІЙ, ВИ МОЖЕТЕ ЗАБУТИ ДЕЯКІ З ВАШИХ ХВИЛЮЮЧИХ МОМЕНТІВ. 

Це дуже важливі спогади. Ваш день весілля. День народження дитини. Перший та наступні дні народження. Останні дні вагітності. Останній навчальний рік. Це справді особливі часи, тому ми ніколи їх не забудемо, правда? Але як ми переживаємо ці моменти знову і знову, коли вони живуть на диску, zip-диску чи хмарі?

3) ВИ ХОЧЕТЕ ПАМ'ЯТАТИ ВАШЕ ЩОДЕННЕ (РЕАЛЬНЕ) ЖИТТЯ. 

Хоча чудово мати альбом, повний професійних фотографій, мої улюблені альбоми з фотографій справжнього повсякденного життя. Побутові моменти, ті, що малюють картину вашого реального життя.

4) ФОТОГРАФІЇ ГАРНОЇ ЯКОСТІ ВИТРИМАЮТ ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ. 

Тепер я визнаю, що наші старі сімейні фотоальбоми не в найкращій формі… але я знімаю свій капелюх перед батьками, не лише за наше виховання, а й за їхню працю зі створення сімейної історії. Так, фотографії починають жовтіти, деякі сторінки випадають, ще й тому, що вони були в наших руках дуже часто, є кілька листів, що випали з послідовності (і з крихітними відбитками пальців на них теж).

Але через 40 років, вони все ще навколо нас, щоб переглядати їх, згадувати все нові подробиці і використовувати як основний матеріал для шантажу… дивись який ти був, які красиві у тебе колготки з колінами, що відвисли))) …

5) ВАШІ ДІТИ ТА ЇХ ДІТИ БУДУТЬ ВДЯЧНІ. 

Наявність можливості оглядатися в часі безцінно. Подумайте на мить про своїх онуків, озираючись на день весілля бабусі та дідуся – щоб показати їм кожну деталь та кожну частинку кохання. Або можливість переглянути ваш сімейний альбом 2016 року за сімейною вечерею колись через роки. Уявіть собі історії, які можуть і повинні бути розказані в ці моменти. Для мене це божевільна, але втішна думка, знати, що через кілька десятиліть мої діти матимуть змогу перегортати книгу свого дитинства та ділитися нею зі своїми дітьми.