До революції 1917 року в Петриківці проживало 20802 чоловік, які освоїли, більш ніж 90 ремесел.
Для надання медичної допомоги населенню в 1910 році була відкрита земська лікарня на 8 ліжок 1916 році кількість ліжок збільшилась до 25. Допомогу надавали 2 лікарі. 5 фельдшерів. 2 акушерки.
В тяжкі роки громадянської війни, голодомору 30-х рокі, Великої Вітчизняної Війни медики ціною свого життя надавали допомогу кожній людині.
Починаючи з 1949 по 1982 проведено відновлення довоєнних будівель та побудовано нові лікарняні заклади в с. Курилівка. с. Лобойківка, та ФАПи і ФП в усіх населених пунктах, хірургічне, поліклінічне, пологове відділення Петриісівськоїлікарні.
Відновлення Петриківського району відбулося 1992 році зі складу Царичанського та Дніпропетровського районів. Район розташований біля міст Дніпро та Кам‘ янське, радіус обслуговування 30 км.
В складі району 3 селища міського типу: Петриківка, Курилівка, Миколаївка, 14 сіл: Чапдинка, Лобойківка, Єлизаветівка, Гречино, Радсело, Сотницьке, Куліш,. Іванівка, Хутірське, Шульгівка, Ульянівка, Червонопартизанське, Жовтневе, Клешнівка.
Петриківський район по суті виробництва є аграрним, але візитною карткою району є особливе народне мистецтво „Петриківський розпис”, який широко відомий за межами не тільки району і України, але й в багатьох куточках світу.