Шлях додому у Петрика зайняв усього десять хвилин. Колонія була ще не достатньо сильно розбудованою, а тому усі її куточки були легко досяжними. Колонії на Марсі не могли похизуватися високими будинками з розкішними квартирами, де можна було розмістити все і, навіть, не одну сім'ю. Натомість колоністи жили в умовах, наближених до мінімально необхідних для життя. Кожна сім'я мала окремий модуль, де було все необхідне: кухня, душ, та місце для відпочинку. Петрик зайшов до свого модуля. З порогу він почув давно знайомий тітчин голос. Вона та мама сиділи на кухні та розмовляли про щось, що вони називали "дівчачі справи". Тітка сиділа спиною до дверей, а тому не бачила як увійшов її племінник. Скориставшись цим, Петрик тихенько став позаду тітки Надії та закрив їй очі. Вона на секунду замовкла, а потім почала вгадувати хто ж стоїть у неї за спиною. Звісно ж вона знала, що то був Петрик, але навмисне називала неправильні імена - це дуже подобалося Петрику. Коли, все ж таки, було правильно назване його ім'я, він відкрив тітці очі і лагідно її обійняв."Радий тебе бачити, тітко Надіє!" - вимовив Петрик. "І я рада. Давно тебе на бачила, Петрику." - промовила тітка. "Сідай поряд та розказуй як твої справи". Петрик сів за стіл та радісно почав розповідати про те, чим він займається у школі, що робить з друзями та чим почав цікавитися з того моменту, як тітка поїхала у відрядження."Тітко Надіє, а розкажи про свою роботу". Вона посміхнулася та почала свою розповідь про те, що роботи бувають різними: зі штучним інтелектом та без нього, що ті, які мають інтелект є надзвичайно складними і що для роботи з ними потрібно багато часу для того, щоб їх чомусь навчити. Це в загальному випадку дуже схоже на навчання у школі, але відбувається у десятки чи, навіть, сотні разів швидше. Ще вона розповіла, що зараз працює над роботом, який має самостійно проявляти свої емоції. Імітувати людські емоції люди навчилися вже давно, а от зробити так, щоб штучний інтелект робив це сам, проявляв характер, нажаль до сьогоднішнього дні ще нікому не вдалося. Також вона розказала, що задля того, щоб створити та навчити такого робота, використовуються найрізноманітніші найскадніші алгоритми.Петрик слухав тітку із захопленням. І йому хотілося б продовжити та день добігав кінця і мама сказала, що потрібно піти почистити зуби та лягати спати.