Перше вересня! З цією датою у кожного пов’язані найсвітліші, зворушливі і тривожно-підняті спогади. У пам’яті довго зберігається як щось дороге той день, коли ми вперше пішли до школи, вступили до першого класу. У цей день немає байдужих. Радістю повні і сьогоднішні хлопчики й дівчатка, вперше прийшли до Нової української школи.
Поруч з першачками – мами, тата, бабусі, дідусі. Хвилюються усі. Але переймаються не лише батьки. Можна зрозуміти і хвилювання вчителя, який прийняв нове покоління в школу. Яким воно буде? По-особливому уважно придивляються до дітей вчителі – адже сьогоднішні першокласники так малі, їм всього шість років.
Студенти 4 курсу психолого-педагогічного факультету переживали ці дні разом з першокласниками. У них проходила практика Перші дні дитини в школі.
Наші студенти перед практикою задалися питаннями: Якою є шестирічна дитина? Які її вікові особливості? Якими мають бути уроки в першому класі? Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до дітей і як можуть допомогти вчителю батьки?
Всі ці питання постають з усією серйозністю особливо в перший тиждень навчання.
Як показали багато досліджень, а також наше безпосереднє спостереження за вчителями й дітьми, під час навчання шестирічних дітей необхідно враховувати важливі психологічні закономірності їх розвитку.
Наші спостереження за дітьми в перші дні навчання в школі показали, що в цей період й уроки повинні бути особливими. Тут ми підійшли до наступного питання: якими повинні бути уроки в перші дні навчання дитини в школі? Найбільш характерним для уроку цього періоду є включення в нього елементів гри. Відомо, що гра на уроці значною мірою допомагає дітям адаптуватися в школі, адже гра наближає умови навчання в школі до умов дитячого садка. Також в ситуації дидактичної гри першокласник засвоює програму значно успішніше, ніж в ситуації навчального заняття. Засвоєння нового відбувається без стресу, як само собою.
І тут ми впритул підійшли до наступного питання – здійснення індивідуального підходу. Питання це дуже складне і вимагає особливої уваги. У класі всі діти різні, вони по-різному сприймають і розуміють те, що говорить вчитель. У них різний темп роботи, різні здібності, навіть темперамент. Тому вже з перших днів навчання в школі здійснюється індивідуальний підхід до кожної дитини. Кілька дітей в класі, як правило, дуже непосидючі, часто відволікаються. Їх учитель бере під свою опіку, розмовляє з ними, з їх батьками, використовує різні вправи для концентрації уваги.
І накінець хотілося б трохи сказати про роботу з батьками. Відомо, що тісна співпраця педагога з батьками учнів дозволяє забезпечити єдність вимог і виховних впливів на дітей. Учитель з перших днів починає вивчати учнів та їх сім’ї: за особовими справами під час особистих бесідах. Проводяться анкетування. Більшість батьків з перших днів правильно розуміють завдання виховання дітей, правильно реагують на поради вчителя, чітко виконують рекомендації. І в роботі з батьками теж здійснюється диференційований підхід, враховуючи їх освітній і культурний рівень, спеціальність, зайнятість, матеріальне становище тощо.
Підсумовуючи вищесказане, хотілося б відзначити, що період навчання в перші дні дитини в школі дуже важливий і вимагає особливої уваги вчителя. Адже від того, як складуться відносини дітей один з одним, від тактовності вчителя в бесідах з батьками, дітьми, залежить і подальше життя класу, або цікава, дружна, або напружена, недоброзичлива. «Перші дні дитини в школі» – своєрідна точка відліку її подальшої шкільного життя.