30.01.2024 

Урок в Zoom

https://us05web.zoom.us/j/9025178485?pwd=SG5MVFU1anhKLzRTWlhhdkJFeEk3QT09

Ідентифікатор конференції: 902 517 8485                               Код доступу: 82ELyv3

Тема: Практичне заняття «Культурницький етап національного відродження на українських землях у складі Російської імперії: суспільні виклики»

Запишіть дату та тему уроку в зошит 

  2. Розташуйте і визначіть події, які відображають ілюстрації у хронологічній послідовності. Позначте їх на лінії часу (письмово)

  3. Перед вами історичні документи. Проаналізуйте їх за поданим планом (письмово):

1. Який період та події висвітлюють дані історичні джерела?

2. Дайте власну оцінку документам.

3. Як дані документи вплинули на становище українського населення?

Документ 1

  «Давно вже тривають суперечки в нашій пресі про можливість існування самостійної малоросійської літератури. Приводом до цих суперечок служили твори деяких письменників, які відзначалися більш чи менш примітним талантом або своєю оригінальністю. Останнім часом питання про малоросійську літературу набуло іншого характеру внаслідок чисто політичних обставин, що ніяк не стосуються власне літературних зацікавлень. Колишні твори малоросійською мовою були розраховані лише на освічені верстви південної Росії, нині ж прихильники малоросійської народності звернули свої погляди на масу неосвічених, і ті з них, які прагнуть до здійснення своїх політичних задумів, взялися, під приводом поширення грамотності і освіти, за видання книжок для початкового читання, букварів, граматик, географій і т. ін. Серед подібних діячів траплялось немало осіб, на злочинні дії яких були заведені слідчі справи особливою комісією. Цей останній має особливі застереження щодо дозволу на згадані видання, беручи до уваги такі обставини: навчання в усіх без винятку училищах проводиться загальноросійською мовою і вживання в училищах малоросійської мови ніде не дозволено; саме питання про користь і можливості вживання в школах цього наріччя не тільки не вирішене, але навіть порушення цього питання прийнято більшістю малоросіян з обуренням, що часто висловлюється в пресі. Вони досить обґрунтовано доводять, що ніякої особливої малоросійської мови не було, немає і бути не може, і що наріччя їх, вживане простолюдом, є ні чим іншим, як російською мовою, лише зіпсованою впливом Польщі; що загальноросійська мова так само зрозуміла для малоросів, як і для великоросів, і навіть значно зрозуміліша, ніж те наріччя, яке вигадують для них деякі малороси, і особливо поляки, — так звана українська мова. Особам того гуртка, який силкується доводити протилежне, більшість самих малоросів докоряє сепаратистськими задумами, ворожими до Росії і згубними для Малоросії.

  Беручи до уваги, з одного боку, існуючий тривожний стан суспільства, збуреного політичними подіями, а з іншого боку, беручи до уваги, що питання про навчання грамотності на місцевих говірках не отримало ще остаточного вирішення в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне, аж до майбутнього розгляду [даного питання] міністром народної освіти, обер-прокурором Св. Синоду та шефом жандармів щодо друкування книг малоросійською мовою, надати розпорядження цензурному відомству, щоб до друку дозволялись тільки такі твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропуск же книг малоросійською мовою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити. Це розпорядження було подане на найвищий розгляд царя імператора і Його Величність зволив надати йому своє монарше схвалення».

Документ 2

  «Госуд. імп. в 18/30 день минулого травня 1876 височайше наказав:

1)     Не допускати ввозу в межі Імперії без окремого на те дозволу Голов. Упр. будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійською говіркою.

2)     Друкування і видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки історичних документів і пам’яток і творів красного письменства, але з тим, що при друкуванні безумовно додержувати правопису оригіналів; не допускати ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису.

3)     Заборонити також різні сценічні вистави і читання на малоросійському наріччі, а також друкування на ньому текстів до музикальних нот;

4)     Припинити видання газети «Киевский телеграф».

4. Узагальнивши свідчення члена «Братства тарасівців», сформулюйте 3-4 положення програмових засад цієї таємної організації.

Зі спогадів І. Липи - найактивнішого учасника організації «Братство тарасівців»: «Основні точки програми були національно-політичне і соціальне визволення України. Був там і восьмигодинний робочий день, і соціалізація землі, і всякі інші для того часу журавлі в небі... Справа національна полягала коротко ось у чому: Ми, свідомі українці, рішучо і назавжди пориваємо зв’язок з українофілами. Ми, свідомі українці, оддаємо наші сили на творення української культури, на національно-політичне визволення поневоленого українського народу. Ми вживаємо тільки українську мову. Ми працюємо тільки для українського народу. Скрізь, де б ми не були, ми мусимо говорити українською мовою. Ми мусимо агітувати за наші думки, переводячи їх у життя, між іншим, і тим, що кожен член гуртка повинен протягом року вивчити грамоти по-українському не менше двох неграмотних, освідомити й придбати не менше двох членів для нашої організації... Але “святая святих” для тарасівців це була самостійна Україна. Іншої України ніхто з тарасівців собі не уявляв» (І. Липа. «Тарасівці», 1922 р.).