В Україні 4 червня вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Пам’ятний день було встановлено постановою Верховної Ради України 2021 року.
Важко усвідомити, що за час війни в Україні від рук російських окупантів загинуло 548 дітей, ще 1351 дитина була поранена. На жаль, точну кількість постраждалих дітей встановити неможливо через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території України.
Кожен факт вбивств та поранень українських дітей, сексуального насилля над ними, їх депортації та примусового переміщення росією є свідченням геноциду українського народу через дітей та злочинів проти людяності. І ці злочини не повинні зійти з рук тим, хто їх коїть. Кожен буде притягнутий до відповідальності. Після перемоги України справедливість буде відновлено.
Саме тому наша країна об’єднана сьогодні єдиною метою – захистити рідну землю та вигнати ворога з нашого дому. І для цієї мети ми робимо усе можливе аби підтримати наші Збройні сили, допомогти їм здолати ворога.
Не забудемо жодну жертву, не пробачимо ворогові, бережемо світлу пам’ять про кожну дитину.
«Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань, постановляю установити в Україні День Європи, який відзначати щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу»
Свято запроваджене указом Президента Володимира Зеленського №266/2023 від 8 травня 2023 року.
Другий рік поспіль Україна відзначає День Європи 9 травня разом із країнами Європейського Союзу. Відзначаючи День Європи сьогодні, ми підкреслюємо важливість нашої єдності та сили й спільного руху в майбутнє.
Сьогодні Україна повертається до родини європейських держав зі спільними цінностями та прагненнями. Наша держава відважно відбиває російську збройну агресію, захищаючи демократичні підвалини Європи та виборюючи відновлення миру і безпеки на континенті.
Тож сьогодні разом з ЄС ми відзначаємо наш шлях та зусилля, яких ми вже доклали, аби повернутися до Європи, а також вкотре підкреслюємо, що європейська мрія українців як ніколи сильна, і ми впевнено йдемо до мети.
8 травня 2024 року Україна разом з Європою відзначає День пам'яті та примирення, присвячений вшануванню пам'яті загиблих у Другій Світовій війні, а також перемозі над нацистською Німеччиною та її союзниками. У війні за приблизними оцінками загинуло від 5 до 8 мільйонів українців, а майже 700 міст було зруйновано.
2024 року Україна зустрічає День пам'яті під час іншої повномасштабної війни. Відзначаючи 79-ті роковини закінчення Другої світової війни, ми віримо, що в календарях незабаром з'явиться День перемоги над Росією.
Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. Близько 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту. На території радянської України жертв налічують понад 1,5 мільйона.
Єдиною світлою сторінкою в Голокості історики називають “Праведників народів світу” – це люди, які ризикували життям, але надавали прихисток євреям, тим самим зберігаючи їм життя. Україна за своєю кількістю «праведників» на четвертому місці у світі після Польщі, Нідерландів та Франції.
Засвоїти урок історії – обов’язок теперішніх і прийдешніх поколінь. Маємо не лише пам’ятати про безневинні жертви минулого, але й об’єднати зусилля, щоб не допустити повторення трагедій, подібних Голокосту.
Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року No 42. Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації. Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців.