Профільна школа

Реформа передбачає, що після 9 класу учні зможуть обрати одне із двох спрямувань — академічне або професійне.

Академічне спрямування дасть змогу навчатися в ліцеях за обраним профілем. Академічні ліцеї:

➡︎ готуватимуть учнів до вступу у ЗВО у 10–12-х класах; 

➡︎ в одному ліцеї буде кілька профілів навчання на вибір;

➡︎ предмети можна обирати незалежно від профілю — наприклад, поєднувати фізику та філологію, історію та хімію.

Професійне спрямування передбачає вступ у професійний коледж чи заклад фахової передвищої освіти (ЗФПО). Заклади професійної (професійно-технічної) / фахової передвищої освіти:

➡ дають можливість студенту  здобути бажану професію, отримати свідоцтво про повну загальну середню освіту та швидше вийти на ринок праці;

➡︎ предмети можна обирати серед тих, що пов’язані з майбутньою професією;

➡︎ після закінчення коледжу чи закладу ФПО можна вступити до ЗВО.

Профільна середня освіта складається з першого циклу — профільно-адаптаційного (10-й рік навчання) та другого циклу — профільного (11—12-й роки навчання), що створює передумови для врахування вікових та індивідуальних особливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти, виявлення та надолуження освітніх втрат, а також формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти на підставі їх усвідомленого вибору. 

У межах 9 освітніх галузей можна формувати відповідні профілі завдяки вибору інтегрованих, зокрема й міжгалузевих курсів, предметів (поглибленому вивченню предметів або курсів). Учні старшої школи зможуть формувати власну освітню траєкторію – для цього обиратимуть профіль і, частково, навчальні предмети.

• Вибір профілю навчання — профільні предмети й курси учнівство вивчатиме поглиблено.
• Вибір предметів / курсів у межах профілю — щоб індивідуалізувати вивчення обраного профілю.
• Вибір предметів / курсів поза профілем для врахування різних зацікавлень учнівства.

• Мовно-літературний: українська мова й література, іноземні мови й літератури тощо.
• STEM: природничі науки, ІТ, математика тощо.
• Суспільно-гуманітарний: історія, правознавство, психологія, соціологія тощо.

• мовно-літературна (українська мова, літератури, іноземні мови);
• математична (інтегрований курс математики або алгебра, геометрія тощо);
• природнича (інтегрований природничий курс або фізика, хімія, біологія, географія тощо);
• громадянська й історична (історія, громадянська освіта тощо);
• соціальна і здоровʼязбережувальна (курси, повʼязані з добробутом, здоровʼям тощо);
• інформатична (інформатика);
• фізична культура (спортивні заняття);
• мистецька (музичне мистецтво, живопис тощо);
• технологічна (технології, промисловий дизайн тощо).

Пропонуємо разом розібратися, які предмети будуть обов'язковими, а які учні й учениці 10–12 класів зможуть обирати самостійно.

Міф про відсутність природничих наук 

Один із найпоширеніших міфів про реформу старшої школи — у 10–12 класах не вивчатимуть природничі науки. Наголошуємо: природничі науки залишаться важливою частиною освітнього процесу.

У 10–11 класах природничі предмети й курси будуть обов'язковими для всіх учнів і учениць без винятку. Це забезпечить формування цілісної наукової картини світу й компетентностей у галузі природничих наук, необхідних кожному випускнику й кожній випускниці.

У 12 класі природничі науки вивчатимуть учні й учениці, які обрали:

• природничі профілі (на поглибленому рівні);

• природничі предмети та курси як вибіркові (для тих, хто ними цікавиться, але обрав інший профіль).

Обов'язкові предмети учнівства 10–12 класів

Незалежно від обраного профілю, усі учні й учениці 10–12 класів обов'язково вивчатимуть:

• українську мову та літературу;

• історію та громадянську освіту;

• математику;

• іноземні мови;

• захист України;

• фізичну культуру.

Ці освітні компоненти забезпечують опанування тим, що необхідне кожному громадянину й кожній громадянці, незалежно від професії.

Переваги нової моделі старшої школи

Реформу старшої школи спрямовано на подолання суттєвих недоліків сучасної системи освіти старшокласників, зокрема перезавантаженості учнів й учениць та недостатнього рівня підготовки з профільних предметів.

Теперішній стан:

• надмірне навантаження на учнівство через високі вимоги до всіх предметів одночасно;

• формальне вивчення багатьох дисциплін;

• недостатня підготовка з профільних предметів, потреба займатися з репетиторами;

• обмежені можливості школи для забезпечення індивідуального підходу в навчанні.

Переваги реформованої старшої школи:

• збалансоване навчальне навантаження;

• можливість поглибленого вивчення профільних предметів і курсів;

• якісна підготовка до вступу;

• формування реальних компетентностей, а не формальне засвоєння матеріалу.

Врахування індивідуальних потреб учнівства

Ключовий принцип реформи — адаптація навчання до потреб учнів і учениць. Навчальний план передбачатиме три складники:

• Обов'язкові предмети та курси — формують певну «базу» для всіх учнів й учениць.

• Профільні предмети та курси — забезпечують поглиблене вивчення дисциплін, важливих для подальшого навчання та професійного розвитку.

• Вибіркові курси — розширюють світогляд і сприяють ознайомленню з різними галузями знань.

Така структура дає змогу уникнути ситуації, коли учні й учениці змушені однаково інтенсивно вивчати всі предмети, не маючи можливості зосередитися на тих, які відповідають їхнім зацікавленням і планам на майбутнє.

Нині МОН активно працює над підготовкою до впровадження реформи старшої школи, зокрема розробленням Типової освітньої програми, підготовкою пілотування та створенням методичних матеріалів. Для отримання більш докладної інформації про реформу старшої школи запрошуємо відвідати сайт.

• Вибір профілю навчання. Учень / учениця визначається з пакетним рішенням предметів і курсів, яке входить до профілю за замовчуванням. Обираючи, наприклад, математичний профіль, учень / учениця поглиблено вивчатиме математику й інші обовʼязкові предмети цього напряму.
• Вибір курсів, що поглиблюють / розширюють профіль. Учень / учениця вибирає предмети / курси в межах профілю, які допоможуть поглибити знання та вдосконалити вміння у профільному напрямі. Наприклад, комбінаторний аналіз для математичного профілю.
• Вибір позапрофільних предметів. Учень / учениця обирає предмети й курси поза профілем для свого всебічного розвитку. Наприклад, навчаючись на математичному профілі, може обрати курс драматургії й театру.

• Можливість формувати змінні групи, щоб забезпечити вивчення вибіркових предметів і курсів.
• Зменшення кількості обов’язкових предметів. Якщо раніше в 11 класі учні були змушені одночасно опановувати щонайменше 14 предметів, то тепер у 12 класі цей перелік може скоротитися до 5–8 (залежно від профілю). Особливо це актуально для шкіл, які впроваджують інтегроване навчання. Наприклад, курс природничих наук для гуманітарних профілів або інтегрований мовно-літературний курс — для STEM-профілів.
• Можливість для шкіл самостійно створювати програми непрофільних предметів і курсів за вибором. Вони не обов’язково мають базуватися на затверджених модельних навчальних програмах — заклад освіти може розробити власний зміст.

• Мовно-літературний
• Соціально-гуманітарний
• STEM

• Кількість годин для обов’язкових освітніх компонентів у першому семестрі 10 класу є однаковою для всіх учнів і учениць. Це дасть змогу надолужити можливі освітні втрати, поступово адаптуватися до нових форматів навчання, а головне — ознайомитися з особливостями обраного профілю.
• У першому семестрі учні й учениці матимуть години для предметів і курсів за вибором.
• У другому семестрі кількість годин для профільних предметів збільшиться.

• Навчальний план містить більшу кількість годин для вивчення обраного профілю та вибіркових предметів і курсів.
• Щороку кількість таких годин зростатиме, а кількість годин на обовʼязкові для всіх предмети — зменшуватиметься.