Міністерство освіти і науки України розробило інструктивно-методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у школах на 2020/2021 навчальний рік. Зокрема, визначено пріоритети роботи інклюзивно-ресурсних центрів та організації інклюзивного навчання в регіонах, що потраплять до “червоної” зони епідемічної небезпеки. Рекомендації оприлюднено на сайті МОН.

Освітній процес у новому навчальному році має бути організований з урахуванням епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях.

У разі встановлення “червоного” рівня епідемічної небезпеки психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги можуть надаватись дітям з ООП за допомогою дистанційних технологій. Водночас під час проведення таких занять слід враховувати індивідуальні потреби та потенційні можливості дитини з особливими освітніми потребами.

Відновлення корекційно-розвиткової роботи у 2020/2021 навчальному році має розпочатися з аналізу динаміки розвитку дитини, вивчення сильних сторін та позитивних змін, що має стати основою плану корекційно-розвиткової роботи як складової індивідуальної програми розвитку учня з ООП.

Роботу ІРЦ було відновлено у зв’язку з послабленням протиепідемічних заходів з 1 червня 2020 року. Так, за умови сприятливої епідеміологічної ситуації (“зеленого”, “жовтого” та “помаранчевого” рівнів епідемічної небезпеки у конкретному регіоні) ІРЦ продовжують надавати послуги у звичайному режимі, дотримуючись при цьому загальних протиепідеміологічних заходів, зокрема:

• провітрювання приміщення;

• візуальної демонстрації дітям з ООП правил збереження дистанції, гігієни особистих речей тощо;

• мінімізації використання спільних речей та іграшок;

• недопущення харчування дітей з одного посуду.

Звертаємо увагу, що подати заяву до ІРЦ можна, не виходячи з дому.

Нагадуємо, що навчальний рік традиційно розпочався 1 вересня, але формат залежить від епідеміологічної ситуації.

Базовий компонент дошкільної освіти, що є Державним стандартом дошкільної освіти в Україні, затверджено сьогодні, 12 січня 2021 року. Відповідний наказ розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України. Нова редакція документа дозволить продовжити реформу дошкільної освіти з урахуванням наступності між закладом дошкільної освіти та загальної середньої освіти.

«Дошкільна освіта є невід’ємним складником та першим рівнем у системі освіти – стартовою платформою особистісного розвитку дитини. Затверджений стандарт забезпечить підвищення якості дошкільної освіти в Україні та приведення її до відповідності міжнародним стандартам. В основу документа покладено ідеї гуманістичної педагогіки, патріотичного та громадянського виховання та солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей дошкільного віку», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей дошкільнят визначено за такими освітніми напрямами:

• особистість дитини;

• дитина в сенсорно-пізнавальному просторі;

• дитина в природному довкіллі;

• гра дитини;

• дитина в соціумі;

• мовлення дитини;

• дитина у світі мистецтва.

Виконання вимог Стандарту забезпечується з урахуванням задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей у найбільш оптимальній для кожної дитини формі.

Державний стандарт дошкільної освіти це взаємозв’язок між цінностями дошкільної освіти, напрямами освіти (змістом), процесом формування досвіду дитини в різних видах діяльності, що забезпечують освітній результат – компетентність дитини старшого дошкільного віку, а також умови, за яких ці компетентності можуть бути досягнуті.

Оновлений документ заснований на компетентнісному підході, як і Державний стандарт початкової освіти.

Ключові компетентності Базового компонента дошкільної освіти продовжуються в Держстандарті початкової освіти за окремими освітніми галузями. Наприклад, освітні напрями «Дитина в природному довкіллі» та «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» продовжуються математичною та природничою освітніми галузями, а «Дитина у світі мистецтва» – мистецькою та технологічною.

Наступність між дошкільною та початковою освітою простежується й через формування наскрізних умінь, що є спільними для дошкільної та початкової освіти: виявляти творчість та ініціативність, керувати емоціями, висловлювати та обґрунтовувати власну думку, критично мислити, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми та співпрацювати в колективі.

Громадське обговорення проєкту Базового компонента дошкільної освіти відбувалося з 10 до 26 листопада 2020 року. За цей період надійшло 27 звернень із пропозиціями щодо змісту проєкту, з урахуванням яких було внесено зміни до структури Стандарту, доопрацьовано зміст освітніх напрямів, удосконалено вступну частину та умови реалізації Стандарту. Колегія Міністерства освіти і науки України схвалила нову редакцію Базового компонента дошкільної освіти 21 грудня 2020 року.

Базовий компонент дошкільної освіти – це ще один крок для забезпечення рівного доступу до якісного дошкілля в Україні.

Останнім часом збільшилася кількість випадків небезпечної поведінки дітей, що загрожує їхньому життю та здоров’ю. Зокрема, йдеться про вплив соціальних мереж в інтернеті. Для підвищення обізнаності вчителів, керівників закладів освіти, батьків та їхніх дітей МОН розробило рекомендації для проведення додаткових профілактичних заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків.

Цифрове середовище, зокрема інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але й способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування. Через глобальний вплив COVID-19 діти проводять дедалі більше часу в інтернеті.

Право дитини на безпеку та захист є базовим та поширюється на її життєдіяльність як онлайн, так і офлайн. Окрім того, не кожна дитина в Україні володіє достатнім рівнем знань щодо ризиків у цифровому середовищі та навичками безпечної поведінки в цифровому просторі. Діти мають право здобувати знання та підтримку у використанні цифрового середовища. Надавати таку підтримку є спільною відповідальністю батьків, педагогічних працівників, суспільства загалом. Залучення батьків до освітнього процесу, налагодження ефективних партнерських відносин сприятиме не лише ефективному досягненню результатів навчання, а й формуванню безпечного освітнього та родинного середовища для дитини.

Невід’ємною складовою цього процесу є організація профілактичних заходів. Найбільшої уваги щодо профілактики потребують підлітки (12-17 років), оскільки це етап активного формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних установок та потреби в спілкуванні з однолітками.

Під час організації таких заходів варто орієнтуватися на формування навичок безпечної поведінки в цифровому середовищі та здобуття знань щодо:

• прав людей (зокрема, права в цифровому середовищі);

• електронної участі (в ухваленні рішень);

• збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями;

• механізмів захисту прав, що порушуються в інтернеті, а також способів отримати допомогу.

Попередження потрапляння дітей в небезпечні ситуації та вчасне виявлення таких випадків сприяє позитивному спілкуванню між родиною та закладом освіти.

Батькам під час комунікації з дитиною варто, зокрема:

• говорити з дитиною про безпеку в інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати;

• будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною;

• формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища та підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальною за це;

• заохочувати користуватися ґаджетами в зонах видимості дорослих;

• встановлювати часові межі користування ґаджетами та контролювати додатки, ігри, вебсайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;

• бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту.

У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства, експлуатації, вербування або маніпуляцій у цифровому просторі, варто одразу звертатися до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України (цілодобово).

Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:

• Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини (пн – пт, з 12:00 до 16:00):

- 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних),

- 116 111 (безкоштовно з мобільних);

• онлайн-консультація для підлітків у Teenergizer;

• чатбот у Telegram і Viber допоможе дізнатися, куди звертатися по допомогу.

Учнів, які завершують здобуття початкової (4-ті класи) та базової загальної середньої (9-ті класи) освіти, звільнено від проходження державної підсумкової атестації у 2020/2021 навчальному році. Відповідний наказ МОН від 03.03.2021 №273 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за №338/35960.

Рішення ухвалено у зв’язку з установленням для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режиму надзвичайної ситуації відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів від 25 березня 2020 року №338-р "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації".

Відповідно до абзацу другого частини п’ятої статті 17 Закону України "Про повну загальну середню освіту", кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики та інших предметів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, крім випадків, визначених законодавством.

Пунктом 6 розділу IV Порядку проведення ДПА встановлено, що здобувачі освіти, які проживають у зоні надзвичайної ситуації природного та техногенного походження, звільняються від атестації за рішенням МОН або місцевих органів управління освітою. Відповідно до пункту 9 розділу IV зазначеного Порядку, здобувачам освіти, звільненим від атестації, у відповідному документі про освіту робиться запис "звільнений(а)".

Відповідно до позицій 32 та 33 розділу ІІ Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, перевищення порогового рівня захворюваності людей на грип, гострі респіраторні вірусні захворювання удвічі і більше разів протягом періоду понад 2 тижні у двох та більше адміністративних районах області (Автономна Республіка Крим, міста Київ та Севастополь), містах або в цілому по країні, інфекційні захворювання людей невиявленої етіології віднесено до надзвичайних ситуацій природного характеру.

Зважаючи на це, МОН звільнило від проходження державної підсумкової атестації здобувачів закладів загальної середньої освіти 4-х і 9-х класів у 2020/2021 навчальному році.

У відповідному документі про освіту учнів, звільнених від ДПА, необхідно зробити запис "звільнений(а)".

Таке рішення сприятиме організованому завершенню навчального року учнями, які закінчують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти, в умовах поширення на території України COVID-19.