Виховна робота

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, сі громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

• утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

• виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

• підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

• сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

• формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

• культивування кращих рис української ментальності

• працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;- формування мовленнєвої культури;- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

Булінг (цькування)* — психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство, зокрема й через електронну комунікацію, що вчиняється щодо малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою щодо інших учасників освітнього процесу.

Хто є субʼєктом реагування в разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти?

• служба освітнього омбудсмена;

• органи місцевого самоврядування;

• засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

• керівники та інші працівники закладів освіти;

• служби у справах дітей;

• центри соціальних служб;

• територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Домашнє насильство – це фізичне, психологічне, сексуальне та економічне приниження, залякування, утиски з метою здійснення постійного контролю однією людиною над іншою. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, як подружжя, колишнє подружжя, наречені, батьки, дід (прадід) або баба (прабаба), брати і сестри, онуки і онучки, інші родичі.  

Гендерна рівність — це можливість для людей будь-якої статі вільно обирати кар’єру, релігію, спосіб життя тощо. Права, можливості та доступ до суспільства не має залежати від статі та гендеру. 

Досягнення гендерної рівності має нескінченний перелік переваг.

• Розвиток бізнесу (гендерна різноманітність покращує організацію інновацій та продуктивності);

• Розвиток економіки (значну роль у цьому відіграє усунення гендерного розриву в оплаті праці);

• Покращення здоров’я (якщо гендерну рівність буде реалізовано у сфері охорони здоров’я – жінки отримають більш якісний догляд, що призведе до поліпшення загального стану здоров’я суспільства);

• Позитивні зміни в родині (оскільки жінки вважаються основними особами, що доглядають за дітьми, чоловіки часто не можуть отримати відпустку наприклад в літні місяці. Проте, коли чоловіки, і жінки зможуть брати відпустку для сім’ї без дискримінації за ознакою статі, це зміцнить сім’ю);

• Залучення жінок до політики (більшість політичних систем, орієнтовані на чоловіків. Якби гендерну рівність було реалізовано, набагато більше жінок, може бути залучено до політичного процесу, це включає політичне лідерство).