«Роль гри у підвищенні пізнавальної активності
молодших школярів»
Без гри нема і не може бути повноцінного розумового розвитку.
Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини
вливається животворний потік уявлень, понять про оточуючий світ.
Гра – це іскорка, яка запалює вогник допитливості і зацікавлення.
В.О.Сухомлинський
Свою педагогічну діяльність як вчитель початкових класів я почала в 2008 році. Працюючи з дітьми молодшого шкільного віку, визначила для себе основне завдання – так викласти учням програмний матеріал, щоб він був якнайкраще засвоєний. Величезна роль в розвитку і вихованні дитини належить грі – важливому виду дитячої діяльності. Вона є ефективним засобом формування особистості школяра, його морально-вольових якостей, в грі реалізується потреба впливу на світ. На мою думку, гра – найбільш доступний для дітей вид діяльності. Цікава гра підвищує розумову активність учня. Гра для дітей – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись, тому темою свого дослідження я обрала «Роль гри у підвищенні пізнавальної активності молодших школярів».
Актуальність проблеми
У дітей молодшого шкільного віку одним з ведучих видів діяльності є гра, ігрові ситуації та цікаві вправи. Вони дають дітям і розуміння, і зацікавленість, і радість, і захоплення. Граючись, діти вчаться спілкуватися, обчислювати, розв’язувати задачі, конструювати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, робити самостійні висновки. Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавими і захоплюючими не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки з вивчення предметів. Іншою позитивною стороною гри є те, що вона сприяє використанню знань у новій ситуації, отже, вивчений учнями матеріал проходить через своєрідну практику. Гра вносить різноманітність і інтерес у навчальний процес. Актуальність гри як засобу навчання підвищується і через перенасиченість сучасного школяра інформацією. Телебачення, відео, радіо, комп’ютер, мережа Інтернет останнім часом надають дітям величезний обсяг інформації. Актуальним завданням школи стає розвиток вміння самостійно оцінювати та відбирати інформацію, тобто розвиток критичного мислення. Однією з форм навчання, що розвиває подібні вміння, є гра, яка сприяє практичному використанню знань, особистого досвіду, отриманих на уроці і в позаурочний час.
Провідна ідея використання ігор на уроках в початкових класах полягає в тому, що використання гри як самостійного виду розвиваючої діяльності дітей різного віку створює умови для розвитку пізнавальної активності учнів, відкриває для них широкий простір для пізнання навколишнього світу, сприяє активності самопізнання, самовираження, саморозвитку з опорою на підсвідомість, розум і творчість. Гра – перша сходинка діяльності дитини, споконвічна школа її поведінки, нормативна й рівноправна діяльність молодших школярів, підлітків, юнацтва, головна сфера спілкування дітей. Сутність ігор полягає в тому, що діти розв’язують пізнавальні навчальні завдання, запропоновані їм у цікавій формі, і, таким чином, оволодівають досвідом розумової діяльності, виробляють вміння застосовувати знання в різних ситуаціях. Саме у грі найефективніше вирішуються проблеми міжособистісних відносин, набувається перший особистий досвід соціалізації.
Моя мета: розвиток пізнавальної активності учнів.
Основний засіб навчання: вивчення програмного матеріалу через створення ігрової ситуації на уроці.
Технологія досвіду
Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток. Однією з ключових є соціальна компетентність – здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції в колективі. Комунікативна компетентність – здатність особистості застосовувати в конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми і подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями. Вважаю, що саме ці компетентності сприяють успішній соціалізації учня початкової школи, його адаптації до навчання в основній школі та подальшому дорослому житті.
На мою думку, розвитку соціальної, комунікативної та предметних компетентностей найбільш сприяє застосування ігрових технологій. Ігрову форму занять створюю за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які дозволяють активізувати пізнавальну діяльність учнів. Проведення ігор практикую систематично на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх. Перед проведенням ігор доступно викладаю дітям сюжет, розподіляю ролі, ставлю перед ними пізнавальне завдання. Щоб гра не набридла, ускладнюю завдання, змінюю його. Готуючись до заняття, чітко продумую послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри, її контроль, підбиття підсумків та оцінку. Захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується у надзвичайних ситуаціях. Через гру поповнюється запас її понять, уявлень, розвивається фантазія.
Зміст і матеріал цікавих вправ та ігор залежить від завдань уроків, знань учнів. Цікаві вправи та ігри з мови я використовую на всіх етапах уроку. Мовні ігри мають велике значення для розвитку мови і мислення учнів; вони розширюють їхній словниковий запас, привчають проводити аналітико – синтетичну роботу над словом і реченням, розвивають у дітей правописну зіркість, прищеплюють інтерес і любов до мови.
Ось невеликий перелік ігор, які проводжу на уроках мови і, які подобаються моїм учням: «Знайди помічника», «Пишу – сумніваюсь», «Довга низка», «Зайчику-зайчику, нам скажи», «Грибочки», «Збери слово або речення», «Вийди на поріг, назви слово», «Повтори!» .
Учні добре сприймають такий вид роботи на уроці, як виправлення чужих помилок. Найчастіше ці помилки допускають казкові герої. На уроках української мови школярі з великим задоволенням грають у мовні розвиваючі ігри. Наприклад, при вивченні теми «Іменник» я пропоную такі ігри: «Допоможи рибалці спіймати потрібну рибку», «Допоможи Сонечку вгадати: істота чи не істота».
Починаючи з 1 класу, гра на моїх уроках стає важливою складовою навчального процесу. На уроках навчання грамоти використовую такі розвиваючі ігри: «Вередливий звук», «Відлуння», «Переплутанка», «Чарівні склади», «Збери букет» та багато інших.
Також я з великим задоволенням практикую використання на уроках кросвордів, вікторин, КВК, ігор «Поле чудес», «Щасливий випадок». Ефективним вважаю застосування малюнкових кросвордів.
На уроках читання під час розчитування застосовую ігри «Піраміда», «Шаради». Дуже корисними для розвитку пам’яті, вироблення стійкої уваги є спеціальні ігри: «Небо-земля» (за командою «земля» діти читають текст, за командою «небо» – піднімають голови вгору, прибираючи указки від тексту), «Засічка – кидок» (при слові «кидок» всі починають читати на максимальній швидкості, «засічка» – читання зупиняється), «Слідопити» (вибіркове читання), «Дощик» (починають читати у довільному темпі вголос, поступово збільшують силу голосу, доходять до вершини і починають зменшувати). Є ігри, які я використовую для читання в парах: «Луна», «Буксир». Одне речення читає один учень, а друге – інший. Потім читання повторюється знову. Під час читання одним учнем другий уважно стежить за правильністю. Для вироблення навичок виразного читання доцільним буде використання ігор «Актори», «Диктор телебачення». Для розвитку швидкості техніки читання, зокрема, я використовую гру «Кішка та мишка». Перший учень («мишка») розпочинає гру, а «кішка» повинна вступити в гру після того, як «мишка» прочитає перше речення, і наздогнати її. Дуже подобається дітям гра «Слідопити». Я її використовую для розвитку уваги при читанні тексту. На уроках читання я вважаю доцільним використання таких прийомів, як інсценування казок, ляльковий театр, пантоміма, драматична розповідь. Рефлексію часто проводжу у формі гри «Що сказав Буратіно?» (або інший казковий герой) .
Урок-гру можна проводити і під час вивчення нового матеріалу, і для підсумкової перевірки знань, узагальнення чи повторення .
На уроках математики використовую гру для ознайомлення дітей з новим матеріалом та його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і понять, для повнішого і глибшого їх осмислення, формування обчислювальних, графічних умінь і навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору. Пропоную пограти в «Магазин». «Продавець» і «покупець» швидко лічать, а діти стежать за правильністю розрахунків і тренуються в додаванні й відніманні.
Під час усної лічби пропоную ігри – «Шифрувальники», «Естафета». «Забий гол». Для закріплення випадків табличного множення і ділення використовую японські кросворди.
Через інтелектуальні ігри «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Розумники і розумниці» треную у дітей кмітливість, швидкість реагування, пам’ять, уміння узагальнювати.
На мою думку, робота педагога завжди потребує значних зусиль і співпраці вчителя й учня. Плануючи свої уроки, намагаюся зробити навчання цікавим і емоційним процесом.
Аналізуючи свою діяльність, дійшла висновку, що маю певні позитивні результати:
· діти працюють із зацікавленістю;
· підвищується міцність засвоєння учнями навчального матеріалу;
· у дітей, які мають низький та середній рівні навчальних досягнень, з’являється впевненість у своїх силах;
· учні з високим рівнем навчальних досягнень демонструють міцні знання.
Але головним є те, що я досягаю мети – формую творчу, освічену, активну, толерантну особистість в процесі навчання, спираючись на гру як засіб підвищення пізнавальної активності учнів початкової школи.