ЯК ПІДТРИМУВАТИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ?
Діти бачать і розуміють світ очима своїх батьків. Понад усе їх травмує невпевненість батьків. Діти хочуть бачити своїх батьків врівноваженими та впевненими людьми.
За хаотичних умов діти орієнтуються в своїй поведінці на дорослих. Якщо батьки обтяжені почуттям безпорадності, діти також загубляться в цьому ж почутті. Втім, якщо батьки, висловлюючи своє щире занепокоєння ситуацією, не піддаються почуттю вразливості і безсилля, а натомість обговорюють ситуацію якомога відкритіше, слухаючи і втішаючи дітей, то вони можуть почуватися в безпеці і під надійним захистом своїх батьків.
Війни бояться всі. Війна перевертає життя з ніг на голову – за мить людина опиняється у надзвичайній ситуації. Загалом дорослі зазвичай набагато конкретніше усвідомлюють небезпеки воєнної ситуації. Але, попри свій страх вони можуть створити для дітей «безпечний простір»: зрозуміло пояснити дітям світ; захистити їх від надлишку інформації; мотивувати до потрібних дій і підтримувати дітей під час їх виконання; підтримувати, гратися з дітьми та слухати і чути їх.
Телефони «гарячої лінії» підтримки від Української мережі за права дитини та ЮНІСЕФ:
Київстар +380675679845 +380969905450
Lifecell +380636614252 +380633994592
Vodafonе +380953271521
Щодня з 8:00 до 22:00
Як захистити дитину від кібербулінгу
Фахівці-психологи радять не вносити різкі зміни в життя дитини у зв’язку з кібербулінгом, адже ця ситуація і так стресова, а тиск з боку батьків спричинить ще більший рівень стресу. Основною порадою в цій ситуації є прийняття того, що соціальні мережі та інтернет – це невід’ємна частина життя дитини. Тож найкращим рішенням буде порозумітись з своїми дітьми та довіра.
Для профілактичних заходів корисно буде:
підвищувати комп’ютерну грамотність та розуміння загроз, що можуть йти з соцмереж;
зареєструватись у тих соцмережах, де присутня дитина (щоб знизити розрив);
навчити дитину поводитись з персональними даними;
дати зрозуміти, що будь-яка інформація з інтернету потребує верифікації;
здійснювати контроль за соціальною репутацією школи та друзів (відслідковувати новини про школу чи класу дитини в доступних пошуковиках);
привчити дитину ігнорувати поодинокий негатив та відучити від швидкої реакції – коли відповідь пишеться на емоціях;
привчити до того, що видимість анонімності – це не повна анонімність.
Якщо все ж цькування в інтернеті трапилось з дитиною, то в жодному разі не варто звинувачувати її в цьому чи карати. Найкращим виходом буде об’єднати сили та протистояти абьюзеру (людині, яка застосовує психологічні, фізичні або економічні насильницькі методи насилля для досягнення своїх цілей – ред.).
Переписку з вмістом булінгу слід заскрінити чи зберегти посилання.
Можна звернутись в адміністрацію сайту, де вівся діалог, і попросити видалити данні, які ганблять дитину, за потреби можна звернутись у правоохоронні органи.
Також ви можете звернутись до провайдера інтернет-послуг з метою блокування сайтів, що мають ознаки кібербулінгу.
Зазвичай феномен сучасного хайпу в інтернеті не триває більше кількох днів, тож не варто надто перейматись, якщо кібербулінг загрожує оприлюдненням особистої інформації. Увага до цих даних буде прикута не більше декількох днів. І не забувайте, що ви можете порозмовляти з дитиною і разом знайти вихід з ситуації.
Поради для батьків
Важливо, щоб профілактичні дії з впровадження правил, або дії допомоги у випадку нападів батьки робили спокійно і впевнено, даючи дітям позитивний емоційний ресурс захищеності, підтримки. Своє хвилювання і тривогу можна обговорювати з іншими дорослими, наприклад, іншими батьками, діти яких були жертвами булінгу (програма дій школи може включати організацію таких зустрічей). Варто також поставити до відома педагогів, поінформувати про наявність проблеми, адже це дозволить їм більш уважно і цілеспрямовано відстежувати ситуації традиційного булінгу, поєднання якого із кібербулінгом є особливо небезпечним.
Опановуйте нові знання. Батьки мають регулювати користування дитини новими технологіями щоб не залишати дитину наодинці з віртуальною реальністю, батьки мають самі опановувати інтернет, навчатися користуватися планшетом або смартфоном тощо. Ви ж розповідаєте про правила дорожнього руху та правила користування побутовою технікою? Не забувайте й про правила безпеки в інтернеті.
Будьте уважними до дитини уважно вислуховуйте дитину щодо її вражень від інтернет-середовища звертайте увагу на тривожні ознаки після користування інтернетом, які можуть вказувати на те, що дитина стала жертвою (засмучена чимось, відмовляється спілкуватися тощо).
Підтримуйте довірливі взаємини з дитиною доступно розкажіть дитині про кібербулінг, поясніть свою мотивацію: ви піклуєтеся, а не намагаєтеся контролювати приватне життя наголосіть, що якщо дитині надходять образливі листи, есемески або виникають інші проблеми в інтернеті, вона може розраховувати на допомогу батьків не потрібно погрожувати покаранням за відвідування небажаних сайтів — ліпше пояснити загрозу, яку несуть ці сайти.
Здійснюйте обмежений контроль. Можна відстежувати події онлайн-життя дитини через соцмережі, спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона в інтернеті. Щоб запобігти комп’ютерній залежності, регламентуйте час користування інтернетом, адже діти часто втрачають відчуття часу онлайн вагомим фактором впливу на дітей є позитивний приклад батьків: якщо вони самі просиджують години за розвагами в інтернеті, забороняючи натомість дитині, вплив їхніх виховних заходів буде суттєво низький.
Застосовуйте технічні засоби безпеки для захисту від інформаційних загроз навчіть дитину користуватися спеціальними безпечними пошуковими системами можна використовувати програми-фільтри батьківського контролю, які відкривають доступ тільки до обмеженого переліку безпечних для дітей та блокують шкідливі сайти з недитячим контентом (такі фільтри можна встановити в операційній системі або в антивірусній програмі).
Формуйте комунікативну культуру роз’ясніть дитині, яка її власна поведінка буде вважатися нормальною, а яка небезпечною чи безвідповідальною зауважте, що спілкування в інтернеті, як і в реальному житті, має бути відповідальним: воно може мати певні наслідки і для самої дитини, і для людей, з якими вона спілкується в інтернеті не варто створювати вигадані образи, негативно реагувати на кожне повідомлення провокативного характеру.
Якщо дитина — кібербулер
У такому разі потрібно заспокоїтися і перевірити інформацію, можливо, проконтролювати комунікації дитини. Діяти обережно та комплексно, обов'язково проконсультуватися з психологом та поговорити з вчителями, друзями. Причиною такої поведінки можуть бути психологічні проблеми. Не варто звинувачувати школу або батьків жертви у роздмухуванні ситуації та применшувати значущість проблеми . Ніхто з батьків не хоче, аби їхні діти опинилися в ситуації кібербулінгу — ні в статусі жертви, ні в статусі булера. Батьки, пам'ятайте, що це ваша дитина, і вона потребує вашого розуміння та захисту, не зважаючи ні на що.
https://hfks.org.ua/stornka-dlya-batkv/yak-zahistiti-ditinu-vd-kberbulngu/#show9_2
Шановні батьки!
Пам’ятка для батьків дітей інклюзивного навчання
Інклюзивна освіта - це освіта, яка забезпечує доступ до якісної освіти для всіх дітей, незалежно від їхніх індивідуальних потреб.
Як батьки дитини з особливими освітніми потребами, ви маєте право:
Вибирати навчальний заклад для своєї дитини.
Отримувати інформацію про освіту та послуги, які надаються вашій дитині.
Надавати відгук про освіту та послуги, які надаються вашій дитині.
Залучатися до процесу планування та реалізації освітнього процесу для вашої дитини.
Що ви можете зробити, щоб допомогти своїй дитині в інклюзивному навчанні?
Будьте партнером навчального закладу. Співпрацюйте з вчителями та іншими фахівцями, щоб розробити індивідуальну освітню програму для вашої дитини.
Розвивайте навички самостійності у вашої дитини. Допоможіть вашій дитині навчитися виконувати завдання самостійно, наскільки це можливо.
Створюйте позитивний настрій. Підтримуйте свою дитину та допомагайте їй відчувати себе впевненою.
Що ви можете зробити, щоб допомогти іншим дітям у класі?
Розповідайте іншим дітям про особливі потреби вашої дитини. Це допоможе їм краще зрозуміти і прийняти вашу дитину.
Заохочуйте інших дітей до спілкування з вашою дитиною. Допоможіть їм знайти спільні інтереси.
Будьте терплячі. Інклюзивне навчання - це процес, який вимагає часу та зусиль.
Де ви можете отримати додаткову інформацію та підтримку?
Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ). ІРЦ надає консультації та послуги дітям з особливими освітніми потребами та їхнім сім'ям.
Міністерство освіти і науки України. На сайті Міністерства ви можете знайти інформацію про інклюзивну освіту, а також законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють її надання.
Громадські організації. Деякі громадські організації надають підтримку батькам дітей з особливими освітніми потребами.
Інклюзивна освіта - це право кожної дитини. Разом ми можемо створити освітній простір, де всі діти відчувають себе комфортно та впевнено.