Н-П середовище
Наша тема: "Наземно-повітряне середовище та його мешканці".
У підручнику опрацювати &40 та у друкованому зошиті виконати завдання на ст.79-80
Після опрацювання параграфу виконайте домашнє завдання
Завдання необхідно виконати до 3 травня
Код доступу 305451
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
Живі організми населяють різні середовища життя: наземно-повітряне, водне, ґрунтове. Найрізноманітнішимза своїми умовами є наземно-повітряне середовище.
• Умови існування організмів у наземно-повітряному середовищі
У наземно-повітряному середовищі провідну роль серед чинників неживої природи відіграє освітленість, температура, вологість, газовий склад повітря.
На відкритій місцевості, у дуплі чи печері кожного мешканця наземно-повітряного середовища оточує повіт-
ря. Кількість світла і кисню в наземно-повітряному середовищі достатня, але буває відчутною нестача води.Особливо це відчувають мешканці посушливих районівпланети. Характерною ознакою наземно-повітряногосередовища є зміни температури. У нашій країні вониспостерігаються кожної пори року та впродовж доби.
Пригадай, як тварини і рослини суходолу пристосовуються до життя в умовах недостатньої кількості води, різного освітлення, змін температури протягом року.
• Життя рослин і тварин у наземно-повітряному середовищі
У багатьох наземних тварин добре розвинені зір, слух і нюх. Достатня освітленість наземно-повітряного середовища допомагає їм добре орієнтуватися завдяки зору.Наприклад, сокіл може побачити мишеня на полі з висоти в кількасот метрів.
У повітрі швидко поширюється звук, тож наземні тварини використовують для спілкування різноманітнізвукові сигнали. Наприклад, побачивши наближенняхижого птаха чи звіра, ховрахи свистять. Для іншихховрахів це сигнал - сховатися в нору і причаїтися. Іщеприклад: якщо гусенята розбрелися, гуска починає видавати голосні звуки, а за мить до неї приєднується й гусак.Це триває доти, доки гусенята на повернуться до батьків.
Тварини наземно-повітряного середовища спілкуються також за допомогою запахів. Адже завдяки дифузії запахи добре поширюються в повітрі і сприймаються тваринами, у яких добре розвинений нюх. Наприклад, наземніхижаки вовк і лисиця дізнаються про наближення здобичі за її запахом. Собака може не впізнати господаря поході чи вбранні, але обов’язково відчує його запах.
Рослини з наземно-повітряного середовища отримують сонячне світло й вуглекислий газ, необхідні для утворення органічних речовин, і кисень для дихання.
У деяких рослин плоди і насіння поширюються вітром. Для цього існують різноманітні пристосування. Це ікрильця, і летючки та інші (мал. 145).
• Про тих, хто бігає, стрибає і повзає
Мешканці наземно-повітряного середовища пересуваються і в повітрі, і по землі. Для цього вони мають різноманітні пристосування.
Наземні тварини бігають, стрибають. Це забезпечується різною будовою їхніх кінцівок. Наприклад,олень і кінь бігають, спираючись на пальці. Вони вкритітвердим чохлом, що називається копитом. За цією ознакою виокремлено групу копитних тварин. Широкі копитаі довгі ноги лося дають йому змогу рухатися по заболоченій місцевості. Менші і вужчі копита диких кіз допомагають їм підніматися крутими кам’янистими скелями.
Стрибками переміщуються зелений коник, жаба, заєць, кенгуру. У цьому їм допомагають задні кінцівки, якісильніші й довші за передні
Вигинаючи хвилеподібно гнучке тіло, повзають змії.
• Народжені літати
У повітрі значну частину життя проводять птахи, метелики, мухи та інші тварини. Літати їм допомагають крила. Серед звірів тільки кажани мають крила і здатні до активного польоту. Інші представники звірів лише на деякий час можуть затриматись у повітрі, коли перестрибують з дерева на дерево. Наприклад, у білки летяги з боківтіла є широкі складки шкіри, які вона розправляє у повітрі й використовує як парашут.
Птахи - особлива група тварин, здатних до польоту, переміщення по землі й воді. Зверни увагу на те, щосеред сучасних мешканців наземно-повітряного середовища, здатних до польоту, немає тварин з великою масою.
Ясна річ, значна маса заважала б тварині піднімати своє тіло в повітря і рухатися в ньому. Якщо літаючі комахималенькі й легенькі, то птахи набагато важчі. Проте вонилегко піднімаються у височінь, вправно долають повітряні течії, а деякі ще й полюють у повітрі. Злітати в повітря й переміщуватися в ньому птахам допомагають нелише крила. Сприяє польоту пір’я і повітря, яке є впорожнинах кісток. Це робить птаха легшим.
Докладніше про те, як птахи пристосовуються до польоту, ти дізнаєшся на уроках біології.
Умови наземно-повітряного середовища досить різноманітні. Провідну роль серед чинників неживої природи тут відіграє освітленість, температура, вологість, газовий склад повітря.
Характерною ознакою наземно-повітряного середовища є відчутні зміни температури впродовж доби і протягом року.
Умови наземно-повітряного середовища сприятливі, тому світ його мешканців різноманітний.
Тваринам наземно-повітряного середовища властиві різні способи переміщення, у них розвинені зір, слух, нюх.
Тварини в наземно-повітряному середовищі для орієнтації у просторі використовують органи зору, слуху, нюху.