1. Туве Янсон. Чарівність художнтого світу твору "Капелюх чарівника"

• Апостол — один із 12 учнів Ісуса Христа.

• «Апостол» — богослужебна книга, що включає частину книг Нового завіту

Учнів Ісуса Христа називали апостолами. Слово «апостол» означає «посланник», «вісник».

Після вознесіння Ісуса Христа замість покійного Юди Іскаріотського жеребкуванням апостолом вибрали ще одного Матвія. Це був другий Матвій серед апостолів.

Пізніше за заслуги перед служінням Спасителю нашому Господу Ісусу Христу до числа апостолів зарахували Павла, якого раніше називали Савлом, а також Варнаву, Сила, Тимофія, Андроніка, Юнія.

За характером своєї діяльності апостолами називали рівноапостольну Марію Магдалину, рівноапостольних царів Костянтина (Константина) та Олену, святу рівноапостольну Ніну, котра принесла християнство у Грузію, святих Мефодія та Кирила, українських святих рівноапостольних князів Ольги та Володимира, які хрестили Київську Русь та деяких інших.

Окрім 12 апостолів, що були безпосередніми учнями Ісуса Христа під час Його земного життя, було ще 70 учнів, котрі постійно проповідували Вчення Ісуса Христа. Вони весь час були у від’їздах, проповідували у різних країнах, тому не примикали до найближчого оточення Ісуса Христа. Ісус турбувався про їх духовну досконалість, але не вимагав від них мистецтва зцілення. Цих 70 учнів називають ще Сімдесят апостолів.

Із Святого Писання ми бачимо, що Ісус відправляв своїх учнів проповідувати не поодинці, а по двоє – «І покликавши дванадцятьох, почав посилати їх по двоє, даючи їм владу над нечистими духами.» (Мк. 6:7). Який сенс у повелінні Ісуса Христа, щоб учні ходили проповідувати не самостійно? Чи потрібно сьогодні й нам чинити так, як Ісус сказав учням?

Коли ми знаходимося в церкві – ми відчуваємо себе більш вільними, тому що там немає спокус, і більш сильними, тому що ми разом із братами, а, отже, – більш захищені від світу. Але, коли ми виходимо із церкви в світ – ми вже менш захищені, тому що весь світ лежить у злі, і він – ворожий нам: «Ми знаємо, що ми вiд Бога i що весь свiт лежить у злi.» (1 Ін. 5:19). І хоча всередині нас і є Дух Божий, – у нас все рівно є плоть, і нам весь час потрібно докладати зусиль, щоб протистояти спокусам. Всередині людини відбувається постійна боротьба плоті й Духа – «… плоть бажає противного духовi, а дух – противного плотi: вони одне одному противляться, так що ви не те робите, чого хо­тiли б.» (Гал. 5:17). І коли ми знаходимося десь у світі, на роботі, чи ще десь, де всі – невіруючі, то наша плоть почувається добре, як вдома, а ось наш дух – страждає. І якщо дух ще слабкий, якщо плоть ще не розіп’ята на хресті, то вплив світу може мати сумні наслідки: «Hе обманюйтесь: лихі товариства псують добрi звичаї.» (1 Кор. 15:33).

Тому, Господь сказав, що прийде за Своєю Церквою. І тому, Господь відправляв своїх учнів по двоє: щоб вони були сильнішими, щоб підтримували одне одного у боротьбі проти плоті. Тому-то, коли брати разом, то Господь серед них: «… бо, де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них.» (Мф. 18:20). Якщо двоє чи троє разом у Христі, то це – сила Божа, тому що Сам Бог з ними, і диявол не може там знаходитися. А якщо людина одна – їй складніше, тому що у неї все одно є плоть, яка противиться Духу. А коли двоє, троє, чи церква – там серед них Господь, і Він дає їм силу перемагати диявола, перемагати свою плоть – у цьому проявляється сила Божа.

Леонардо да Вінчі "Таємна вечеря"

Добро і зло

 За це ти будеш проклятий і поневірятимешся по землі”. І Каїн, який мучився докорами совісті, з дружиною втік від своїх батьків в інший край. Життя людини є дар Божий, тому людина не має права ні сама позбавлятися його, ні відбирати його в іншого. Позбавлення життя ближнього називається вбивством, а позбавлення самого себе життя називається самовбивством або самогубством і є найтяжчим гріхом. Замість вбитого Авеля Бог дав Адаму і Єві третього сина – благочестивого Сифа, а згодом і ще багатьох інших дітей. Адам і Єва довго жили на землі. Адам прожив 930 років. Багато горя і страждань зазнали вони, щиро розкаялися у своєму гріху і твердо увірували в обіцяного Спасителя. Віра ця спасла їх, вони перебувають тепер у соборі святих праотців. 

уве Янсон

Для цього потрібно, в першу чергу, вивчити історію розп’яття – всі ті тортури і страту людини, прикутої до хреста. Очевидно, що першими розп’яття практикували перси. Олександр Македонський і його полководці принесли цю кару в середземноморські країни – в Єгипет і Карфаген. Римляни, по всій видимості, перейняли практику розп’яття у карфагенян і (як і майже все, що робили римляни) швидко «довели до досконалості». Про витонченості розп’яття свідчать різні давньоримські автори (Тит Лівій, Цицерон, Тацит). В античній літературі описаний цілий ряд нововведень і удосконалень римського розп’яття; тут потрібно зупинитися лише на тих, які важливі для нашого дослідження. Вертикальна частина хреста (стайпес) мала поперечину (патібулум), розташовану на півметра нижче вершини. Саме це ми сьогодні сприймаємо як класичну форму хреста (ту, яку пізніше назвали латинським хрестом). Однак у дні нашого Господа більш поширений був хрест у формі грецької букви «тау» або нашої «Т». У цьому хресті поперечина кріпилася майже на самому верху вертикальної частини. Численні археологічні знахідки дозволяють припустити, що саме на такому хресті був розп’ятий Ісус.

Стайпес, вертикальна частина хреста, була, як правило, вкопана в землю, а засудженого примушували нести поперечину, яка важила близько 50 кг – патібулум – від місця ув’язнення до місця страти. (На полотнах художників середньовіччя та епохи Відродження Христос несе на Собі весь хрест цілком. Цьому образу немає ні історичних, ні біблійних підтверджень.) Більшість сучасних живописців і скульпторів, що зображують хресні муки, вважають, ніби цвяхи вбивалися в долоні. Однак і давньоримські джерела, і дані сучасних досліджень показують, що насправді цвяхами протикати не долоні, а зап’ястя – долоні не витримали б ваги тіла. Помилка, швидше за все, викликана неправильним розумінням слів Ісуса, звернених до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки» (Ів. 20,27). Анатоми, як стародавні, так і сучасні, завжди розглядали зап’ястя як частину кисті руки.

Титул (табличка, що повідомляє, який саме злочин скоїв нещасний), зазвичай, несли попереду процесії і потім прибивали до хреста над головою жертви. Табличка ця, розташована у верхній частині хреста, почасти й надавала йому характерну форму латинського хреста.

Фізичні страждання Христа починаються ще в Гетсиманському саду. Ми розглянемо лише той аспект Його мук, який важливий для нас з точки зору фізіології: кривавий піт. Зауважимо, що тільки один з євангелистів, хто згадав про це, – лікар, апостол Лука. Він каже: «Повний скорботи та тривоги, ще пильніш молився, а піт його став, мов каплі крови, що падали на землю» (Лк. 22,44).

Добробут — це прагнення отримувати задоволення від життя, турбота про фізичне, психічне й соціальне здоров’я, а також дотримання сталого способу життя

 Сталий спосіб життя — це скорочення використання природних ресурсів задля збереження Землі для майбутніх поколінь. Такий спосіб життя називають ще екологічним, життям у гармонії з природою.

 Добробут — це результат поєднання мотивації, бажання, зусиль, знань і вмінь, що взаємопов’язані та взаємодіють між собою і дають задоволення й бажаний результат. 

Під час нашої зустрічі ти:

• зрозумієш своє ставлення до часу і те, як ти його використовуєш;

• дізнаєшся, що саме тобі заважає ефективно використовувати час;

• замислишся над тим, як сприйняття і ставлення до часу в різних культурах може допомогти тобі у спілкуванні та співпраці з іншими людьми.

З'єднай частини українських прислів'їв про час. Розтлумач їх зміст.

• 1. Бережи час,

• 2. Згаяного часу

• 3. Час — не кінь:

1. а) не підженеш, та й не зупиниш.

2. б) час за гроші не купиш.

3. в) і конем не доженеш.

КОРИСНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 

Звичка 1. Ти — водій, а не пасажир.

Важливо усвідомити, що саме ти несеш відповідальність за свій час та його використання, і саме ти ним маєш керувати й управляти ним.

Звичка 2. Вирішуй, куди їхати, і накресли собі маршрут, як туди дістатися.Чим краще ти будеш розуміти, куди ти хочеш рухатися, яких цілей і задач досягти, тим швидшим і якіснішим буде рух у цьому напрямку, і тим швидше ти досягнеш поставленої мети. 

Звичка 3. Рухайся вперед! І не давай перепонам збити себе зі шляху.

Тільки планувати — недостатньо. Треба обов’язково робити конкретні кроки у визначеному напрямку, втілювати складений план, постійно його вдосконалювати та покращувати результати.

Звичка 4. Насамперед — першочергове.

Треба вміти розставляти пріоритети й так розпоряджатися своїм часом, щоб першочергове йшло першим, а не останнім за чергою.

3. Створи «карту дня» у своєму зошиті, скориставшись шаблоном.

• У колонці «Час» занотуй час із моменту, коли ти прокинулась/прокинувся вранці і заверши часом, коли ліг/лягла спати.

• Поруч із зазначеним часом записуй види діяльності, які в цей час відбувалися. Наприклад, ранкові гігієнічні процедури, заняття в школі, хобі, відпочинок, хатня робота, спілкування з друзями тощо.

• Наприкінці дня визнач, наскільки ти ефективно використав/використала час на ту чи іншу діяльність. Таким чином ти зможеш знайти ті «дірки», куди «витікає» твій час.

• Поміркуй, що і як можна удосконалити наступного дня.

Ти можеш скористатися запропонованою табличкою або зробити це в цифрових застосунках-органайзерах, які пропонуються в інтернеті.

Здоров'я, добробут та безпека

Тема: Мої сильні та слабкі сторони

Тема: Безпечне харчування

                                                                          Питання для повторення:

1. Поясніть поняття "спосіб життя" людини.

2. Пригадайте основні показники здорового способу життя.

3. Що таке рухова активність?

4. Шо таке фітнес? які складники фітнесу ви знаєте?

5. Дайте визначення поняттю "харчові звички".

6. Хто такі дієтологи?

7. Що таке безпечне харчування?

Виконате вправу "Так" - "Ні"

1. 1.Дзеркало мало незвичайну властивість - все хороше ставало ще кращим.

     2. Дзеркало упало на землю.

     3. Деяким людям скалки потрапили у самісеньке серце.

     4. Дівчинку звали Попелюшка.

     5. В дерев'яних ящиках росла лише зелень.

     6. Кай лякав Снігову Королеву теплою пічкою.

     7. Кай навчився передражнювати інших.

     8. Снігова Королева - невисокого зросту, маленька жінка.

     9. Хлопчик поцілував Королеву у лоб.

     10. До замку Снігової Королеви герої добиралися по землі.

     11. Рожеві черевички Герда віддала річці.