Одразу після того , як ви склали закодоване слово, Наголос опинився у чарівному місті, вулиці якого були прикрашені десятками яскравих та масштабних малюнків . Він із захопленням розглядав їх, і не помітив, як опинився біля будинку, на дверях якого висів замок. Недалеко стояла дівчина і гірко пл͘акала ... Наголосу вона припала до душі, він швидко зробив стрибок праворуч - і юнка перестала плáкати , із цікавістю розглядаючи плакáт, який з'явився хтозна звідки. Срибнув ліворуч - і замόк перетворився на розкішний зáмок. Із нього вийшов Логічний Наголос, який дуже зрадів зустрічі з братом. Згодом виявилося, що Логічний Наголос ніякої телеграми не посилав. Усе це вигадки Вигука, який прагнув знищити Наголоса, посилаючи різні перешкоди: то зачаровані дерева, то динозаврів, то заметіль... Але ви, шановні учасники квесту, не дали скривдити Наголоса і допомагали, як могли.

А що ж наш Наголос? Хлопець не зводив очей з дівчини, та й вона вподобала його... Не довго думаючи, поїхали у свою державу, зібрали друзів, у труби затрубили, у гармати попалили, і був такий бенкет, що й тепер пам’ятають. І стали вони жити-поживати та добра наживати.