Булiнг у класi

Прийнятність насилля в дитячому віці як способу вирішення проблеми переростає в сприйняття його за норму в дорослому житті. Такі висновки роблять експерти Українського інституту дослідження екстремізму у своїй доповіді “Стоп шкільний терор. Особливості цькувань у дитячому віці. Профілактика та протистояння булінгу”. Журналіст Центру інформації про права людини Микола Мирний розповідає про основні тези цього дослідження.

Автори доповіді наводять результати дослідження UNICEF, відповідно до якого кожна четверта дитина (24%) зазнала булінгу з боку однокласників протягом останніх трьох місяців. А 67% пережили прояви такого насильства.

Експерти, чи не найголовнішою проблемою, що стосується цькування в школі, називають розрив між поколіннями. Причинами цього є природна втрата монополії батьків на авторитет, посилення цінностей індивідуалізму в суспільстві, який витісняє на другий план цінності сім’ї, та розвиток інформаційних технологій, що дозволяє дітям самостійно отримувати необхідну інформацію.

Саме через цей розрив у комунікації поколінь 48% дітей, відповідно до того ж опитування UNICEF, ніколи не розповідали про випадки насилля в школі. А 25% – говорили про це не з дорослими, а з другом, братом чи сестрою. З тих, хто мовчать, – 40% соромляться про це говорити, а 22% заявили, що це нормальне явище.

В інституті також шкодують, що в більшості випадків дорослі ігнорують факти насилля між дітьми. Лише третина дорослих у таких ситуаціях стає на бік постраждалої дитини. Така реакція підриває довіру дітей до вчителів та батьків.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 2016 році Україна посіла 9 місце із 42 досліджуваних країн за кількостю постраждалих від цькування. Опитування ВООЗ показало, що випадків цькування серед 11-річних більше, ніж серед 15-річних. Та в Українському інституті дослідження екстремізму вважають, що в старшому віці розповсюдженим стає психологічне насильство.

Автори дослідження наполягають, що булінг впливає на всіх учнів класу.

“У результаті такої системи соціалізації, ми формуємо громадянина, для якого важливого значення набуває формальна, “оцифрована”, сторона його діяльності – рівень зарплати, кількість “кубіків” авто, квоти на інформаційний продукт, кількість зайвих кілограмів чи квадратних метрів житла. Змістовна частина – стосунки в сім’ї, у колективі та інших групах, в яких бере участь людина, комфортність самого середовища проживання трансформуються в другорядне значення.

Фактично, створюється замкнене коло, в якому вже не лише школа, але й суспільство та його базовий елемент – сім’я перетворюються зі змісту у форму – “оцінку”, у матеріальну вигоду”, – пишуть автори дослідження.

Вони зауважують, що булінг формує в постраждалих комплекс неповноцінності та самоізоляцію від суспільства. За умов шкільного насильства в дітей немає внутрішньої спроможності змінювати ні колектив, ні його цінності, ні суспільство в цілому.

Вчені ВООЗ вказують також на медичні наслідки впливу булінгу. Знущання над дітьми призводить до:

• соматичних наслідків – таких як головний біль, біль у спині та животі;
• психологічних розладів (депресія, поганий настрій, нервозність, почуття самотності й думки про суїцид);
• психологічної дезадаптації – неспроможність сформуватись повноцінному індивіду, який би відповідав вимогам суспільства;
• розвитку стійких моделей асоціальної поведінки, серед яких – агресія, насильство;
• поширення алкоголізму та наркоманії через замовчування випадків насилля.

В інституті зазначають, що у 2016 році в Україні від самогубств загинули 115 дітей. Експерти закликають не тішитись тенденції зменшення кількості самогубств, адже варто враховувати зниження народжуваності та непідконтрольні Києву території, на яких не ведеться офіційна статистика та до яких соціологи не мають доступу.

Все частіше доводиться чути про булінг в українських, школах жорстокість дітей часто переходить усі межі. Бійки між школярами і психологічне насилля можуть нанести непоправної шкоди дитині.

Що таке булінг?

Булінг – це агресивна поведінка дітей одне до одного, яка має на меті, принизити, залякати і часто супроводжується фізичним насиллям.

Президент підписав закон про протидію булінгу 16 січня. Він набирає чинності наступного дня після публікації в офіційній пресі. Цей закон передбачає чіткий алгоритм дій на випадок цькування.

Дієві поради батькам, як виявити чи протистояти булінгу дають у МОЗ.

Ознаки булінгу:

1. у дитини немає друзів;
2. дитина боїться іти до школи;
3. має низьку самооцінку;
4. у дитини з’являються зіпсовані речі;
5. дитина сама наносить собі ушкодження;
6. сумна після спілкування у соціальних мережах.

У такому разі батькам та керівникам варто поговорити із дитиною, вислухати та допомогти вирішити проблемну ситуацію.

Кiбербулiнг, секстинг, тролiнг, грумiнг