В якому віці варто звертатися до спеціаліста?
«Давайте ще трішки почекаємо, педіатр сказав, що можна до трьох років…»
Інколи дійсно можна почекати, але часто саме раннє втручання може суттєво допомогти розвитку дитини.
Давайте означимо такі собі «маячки», які стануть для батьків орієнтиром:
· якщо дитина у віці одного року і старше не виконує ваші прохання і погано реагує на звернення до неї;
· якщо у дитини у віці одного року відсутнє звуконаслідування та перші слова;
· якщо у віці двох років словниковий запас менший 10 слів;
· якщо у віці трьох років дитина не говорить фразами.
· якщо дитина старша 5 років вимовляє не всі звуки рідної мови або вимовляє їх неправильно;
· якщо дитина старша шести років не може запам’ятати вірші або ж порушена лексико-граматична будова мовлення.
Так, всі дітки різні, і затримка мовленнєвого розвитку – ще не привід для паніки. Проте вікові норми – це орієнтири, за допомогою яких батьки можуть зрозуміти, що діяти потрібно ВЖЕ, або ж навпаки, переконатися, що немає приводів для хвилювання. Якщо дитина не вкладається у «норми» - це не значить, що є затримка, це просто сигнал для консультації зі спеціалістом.
Коли пластичність мозку найвища, можна досягти вищих результатів, а отже, не варто чекати до трьох, до п’яти і т.д., коли дитина нарешті заговорить.
Спільні зусилля батьків, логопеда, психолога, дефектолога допоможуть дитині навчитися розмовляти правильно. Головне – не сподіватися, що проблеми минуть самі собою з дорослішанням дитини. Також варто пам’ятати, що жоден спеціаліст не допоможе без активної участі батьків у розвитку дитини.
ФУНКЦІЇ ВЧИТЕЛЯ-ДЕФЕКТОЛОГА
Хто такий дефектолог і чим він займається?
В чому різниця між логопедом і дефектологом?
Почнемо з того, що ж є спільне у цих двох спеціалістів:
освіта, сфера діяльності, способи та методи роботи.
І логопед і дефектолог в університеті навчаються на факультеті дефектології (корекційної педагогіки), тому більшість дисциплін у них подібна. Проте, окрім базових дисциплін, в межах курсу дефектології вивчаються також і такі предмети як тифлопедагогіка, сурдопедагогіка, олігофренопедагогіка та інші.
Отже, дефектолог працює з дітками, які мають порушення зору, слуху, затримку психічного розвитку або порушення інтелектуального розвитку.
Дефектолог – це спеціаліст, який допомагає дитині, з одного боку, здобувати знання згідно навчальної програми, а з іншого – використовуючи сильні сторони дитини, розвивати вищі психічні функції , а саме: відчуття, сприймання, увагу, пам’ять, уяву, мислення та мовлення.
Напрями роботи вчителя- дефектолога – це
корекція пізнавальної сфери;
формування елементарних математичних понять;
навчання грамоті, письму, рахунку;
вивчення оточуючого світу та процесів, які в ньому відбуваються;
корекція поведінки;
розвиток моторних функцій;
засвоєння сенсорних еталонів тощо.
Також вчитель-дефектолог проводить консультування батьків щодо прийомів навчання та виховання дітей.