Екскурс в історію юннатівського руху на Чернігівщині - до 100-річчя НЕНЦ

100-річчя НЕНЦ - екскурс в історію юннатівського руху на Чернігівщині 

В рамках святкування 100-річчя Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України ми започатковуємо нову рубрику, присвячену історії юннатівського руху на Чернігівщині. Упродовж декількох місяців ми будемо ділитися цікавими фактами, архівними фото та історією розвитку екоосвіти та діяльністю юннатів Чернігівщини.

Тож запрошуємо до екскурсу в історію юннатівського руху на Чернігівщині.

Перший гурток

Свою історію юннатський рух на Чернігівщині розпочинає з 1918 року, коли при Ковтунівській школі Прилуцького району дітьми бідняків була створена група любителів природи.

Діти посадили біля школи дерева, доглядали за ними. В 1927 році в школі працювало вже 2 гуртки - "Друзів зеленого друга" і "Рослинників". Керував цією роботою вчитель Прокопенко Л. М.

Юннати 20-х років

За прикладом Ковтунівської школи в 1923 році в 7 школах Прилуцького та Срібнянського районів розпочинають працювати гуртки юннатів, а в 1925 році вони працюють майже в усіх школах Срібнянського району.

У Носівському районі гуртки юннатів були створені в 1920 році Носівською дослідною сільськогосподарською станцією. Корисну і цікаву роботу проводили гуртківці Мринської семирічної школи Носівського району.

В 1923 році спочатку керував роботою гуртка садовод педтехнікуму Петров, а потім агроном цього ж технікуму Рунге. Вчителі школи Черв'як В.В. і Олексієнко Є.М. приймали участь в роботі гуртків, юннати школи проводили досліди по вивченню нових сортів плодових дерев і ягідників, вивчали техніку прищеплення і вирощування саджанців. Вони організували розмноження смородини живцями. Заклали плодорозсадник яблунь на площі 0,50 га і виростили 10 тис. штук саджанців плодових дерев. При школі організували парникове господарство, де вирощували розсаду овочевих культур. Учні школи в Мринському лісництві посадили 80 га лісу-сосни.

Славною сторінкою в історії юннатського руху ввійшов 1924 рік - відбувся I зліт юних натуралістів, на якому прийнято статут і програму гуртків під лозунгом "Ближче до природи і життя".

1927 рік - гуртки любителів природи Срібнянського і Носівського районів стали прикладом для створення їх в школах Коропського, Варвинського, Дмитрівського і Ріпкинського районів.

Юннати 30-х років.

Велику роль в організації гуртків юннатів зіграла в той час Носівська дослідна Сільськогосподарська станція. Директор станції Кульжинський С.П. з 1923 по 1930 роки – член Всеукраїнського бюро сільськогосподарських гуртків серед молоді села і в тому числі в організації дослідницьких гуртків серед учнів шкіл.

Станція організувала виставки результатів дослідницької роботи.

В 1930 році на виставці Ліснохутірська школа експонувала гарбузи вагою 32 кг, буряки столові вагою 600 г, буряки кормові вагою 7 кг, вулики бджіл. За дослідницьку роботу по садівництву юннат цієї школи Сушко Олександр Павлович одержав як премію плуг, юннатка Мринської середньої школи Біда Олександра Федорівна – вовняну хустку, юннат Броварець Іван Павлович – путівку в табір, а керівник гуртка юннатів Ліснохутірської школи Сапіга Олександр Степанович – тканину на костюм.

В 1930 році в області працювало 127 гуртків юннатів. Вони працювали над вирощуванням високих урожаїв сільськогосподарських культур, проводили акліматизацію і сортовивчення рослин, надавали допомогу колгоспам.

В Ліснохутірській семирічній школі Носівського району в гуртку юннатів займалося 40 учнів. Вони проводили роботу по впровадженню в колгоспне господарство досягнень сільськогосподарської науки, займалися дослідницькою роботою на ділянках, в новоствореному колгоспі допомагали організувати парникове господарство в 10 рамах. Агроділянка при школі ( так називали тоді навчально-дослідну земельну ділянку) ділилася на відділи: відділ систематики рослин; відділ рослин, які не культивуються в районі; відділ трав; відділ сівозмін місцевого колгоспу; відділ квітів.

В школі був оформлений біологічний кабінет.

1934 рік. Уніфікована назва гуртків. Всі вони стали називатися Гуртками юних натуралістів.

1936 рік. Для надання методичної допомоги і керівництва натуралістичною роботою в школах області, організована Чернігівська обласна дитяча агробіостанція. Першим директором станції був Таточко Сергії Тимофійович.

Юннати 40-х років. 

В 1940 році в області працювало 9 дитячих технічних і сільськогосподарських станцій. Воєнне лихоліття перервало натуралістичну роботу юннатів Чернігівщини. В перші післявоєнні роки юннати виконували різні сільськогосподарські роботи.

В 1948 році були проведені обласний і республіканський зльоти юннатів. Осередком натуралістичної і природоохоронної роботи в області в ці роки була Обласна станція юних натуралістів, яку очолював понад 20 років директор Олешко Степан Костянтинович.

Юннати 50-х років.

В 1953 році в гуртках юннатів шкіл області працювало 9 865 юних зоологів, 10 324 юннатів початкових класів, 24 053 рослинників і 962 юннати старших класів.

1953 рік. Ці роки в історії юннатівського руху на Чернігівщині відзначені створенням перших учнівських виробничих бригад в Монастирищенській, Чемерській, Малодівицькій, Крутівській середніх школах. Згодом вони поширилися серед шкільних колективів області.

Юннати 60-х років.

1968 рік. 50-річчя юннатівського руху зустріли трудовими справами 65 000 юних дослідників і природоохоронців з 1027 гуртків юннатів і 198 учнів виробничих бригад області. 6 000 вчителів, учених і спеціалістів сільського господарства керували роботою юннатів.