«ЛИСТІВКА ПАРТНЕРСТВА»: ПОРАДИ БАТЬКАМ ВІД УЧИТЕЛЯ/ПСИХОЛОГА ЩОДО УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ.

Надзвичайно велике місце в шкільній адаптації належить сім’ї. Тому батькам необхідно давати рекомендації з урахуванням індивідуальних особливостей дитини – як подолати труднощі адаптаційного періоду.

ЗАГАЛЬНІ ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ:

1. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.

2. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

3. Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов’язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, — провини дитини у цьому немає.

4. Не відправляйте дитину до занять без сніданку: там вона багато працює, витрачає сили, потребує поповнення енергії.

5. Побажайте їй успіхів зранку, скажіть кілька лагідних слів без застережень: «Дивись, поводься гарно!», «Щоб не було поганих оцінок!» тощо.

6. Зустрічайте дитину спокійно, не ставте їй тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам тяжко після важкого робочого дня).

7. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

8. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

9. Зауваження вчителя вислуховуйте без дитини.

10. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.

11. При спілкуванні з дитиною не вживайте вислову: «Якщо ти будеш добре вчитись, то...». Часом умови ставляться важкі — і тоді ви опиняєтеся у незручному становищі.

12. Протягом дня намагайтесь знайти півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13. У сім’ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий настрій. Найчастіше це об’єктивні показники втоми, перевантаження.

15. Пам’ятайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь подарувати це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити.

16. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день — і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ П’ЯТИКЛАСНИКІВ:

Шановні батьки! Намагайтеся забезпечити дитині спокійну, доброзичливу атмосферу, чіткий режим. Зробіть так, щоб ваш п’ятикласник/п’ятикласниця відчув/відчула вашу підтримку, любов і допомогу.

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

1. Пам’ятайте, що навчання – один з найважчих видів праці, а розумові здібності й можливості дітей неоднакові.

2. Не слід вимагати неможливого. Важко визначити, до чого дитина здатна та як розвинути розумові здібності.

3. Навчання не сприяє розвиткові, якщо воно вимагає від неї механічного заучування і не потребує напруження розумових сил, пізнавальної активності, мислення і дій.

4. Будьте милосердні до своїх дітей. Усуньте опіку, крик, насилля і наказовий тон. Вони спричиняють опір у дітей, психічні травми, пригнічують бажання й інтерес до навчання, змушують шукати порятунку у брехні.

5. Розвивайте інтерес, інтелектуальні бажання, ініціативу й самостійність дитини у навчанні та в усіх її справах.

6. Навчіть дітей користуватися годинником і не дозволяйте їм сидіти над виконанням домашніх завдань більше встановленого часу, адже це позначиться на їхньому здоров’ї та розумовому розвитку.

7. Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина отримає за виконану роботу не таку оцінку, якої б ви хотіли. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а, по-друге, це не остання робота і не остання оцінка.

8. Дайте дитині можливість пережити радість успіху у навчанні, визначити індивідуальну стежку в розумовій праці.

9. Здоров`я дитини – тендітна споруда, й тримають її три «атланти»: спадковість, спосіб життя й середовище. Тому організуйте для своєї дитини правильний режим – зарядка, раціональне харчування, навчання й відпочинок. Подбайте про позитивний вплив середовища, в якому перебуває дитина.

10. Обов’язково помічайте і заохочуйте навіть найменші успіхи у навчанні та поведінці дітей.

11. Пам’ятайте: дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так у дітях відбивається вся організація життя сім’ї, працьовитість, духовне багатство.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ДЕСЯТИКЛАСНИКІВ

• Необхідно, щоб батьки побачили, наскільки важлива для їх дитини проблема входження в новий колектив, і надали йому психологічну підтримку.

• В цьому віці вкрай небажано втручатися у взаємини дитини з однолітками, приходити в школу або з’ясовувати стосунки з батьками інших учнів (виняток становлять лише крайні випадки, коли у батьків є підстави для серйозних побоювань).

• Якщо батьки помічають, що їхня дитина стала більш дратівливою з причини неуспішності (або більш похмурою і апатичною), ніж раніше, то повинні допомогти йому справитися з труднощами в навчанні. Для цього, насамперед, треба з'ясувати, з якими саме труднощами зіткнувся учень, які предмети найважче даються. Потім постаратися пояснити, що вимоги до нього зросли і педагоги оцінюють його за новими критеріями. Потрібно разом з дитиною проаналізувати ті зауваження, які роблять педагоги, і сформулювати нові параметри оцінки успішності, уточнивши, яким умовам повинні відповідати його письмові і усні роботи, реферати, доповіді. Можливо, для цього знадобиться консультація вчителя (бажано, щоб її отримав сам школяр, а не його батьки). Потрібно допомогти дитині виконати кілька завдань згідно зі встановленими правилами.

• Нерідко зустрічається у десятому класі проблема — яскраво виражене бажання відпочити після напруженого дев'ятого і перед випускним одинадцятим класом. Коли дорослі бачать, що дитина остаточно поринула у своє життя і не займається ні навчанням, ні допомогою по дому, вони намагаються впливати на неї критикою й докорами, що найчастіше виявляється марним. Для того щоб старшокласник не віддалявся від дорослих, потрібно донести до нього свої побоювання у звичайній розмові, пояснити, що саме в поведінці дитини викликає занепокоєння.

• У 10 класі здобувачі освіти проводять все більше часу поза домом, пізно повертаються, рідше, ніж раніше, запрошують друзів до себе. Батьки повинні пояснити дитині, що вони хвилюються за неї, але ні в якому разі не висувати необґрунтованих вимог: «Завжди бути вдома в 20 годин і крапка». Будь-яка вимога має бути розумною і обґрунтованою.

• У десятому класі дитина повинна остаточно визначитися, чи буде вступати до вузу. Треба допомогти сформулювати конкретні кроки, які слід зробити для вступу, і почати готуватися до іспитів. Саме у десятому класі такі заняття будуть своєчасними, адже у підлітка зараз є остання можливість прийняти правильне рішення.

СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ

ЯК ПОГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО ТОРГІВЛЮ ЛЮДЬМИ?

Відвертий діалог, де кожен може вільно ділитися думками в безпечному середовищі, довіряючи один одному. Переконайтесь, що Ваша дитина знає, що Ви бажаєте їй лише найкращого і завжди будете піклуватись про неї. Поясніть, що Ви не покараєте дитину, коли вона поділиться з Вами чимось важливим, навіть, якщо їй здається, що вона винна.

СКАЖІТЬ: «Я хочу подбати про твою безпеку та гарантувати комфортне життя. Але я хвилююся, тому що в світі є люди, які можуть вдавати, що піклуються та дбають про тебе, але насправді, вони шукають можливість нашкодити тобі чи заробити на тобі грошей. На твоєму шляху може трапитись людина, яка обіцятиме любити тебе, купуватиме речі, буде уважно тебе слухати, але через деякий час попросить тебе зробити те, чого тобі не хотілося б. Не бійся розповісти мені, якщо щось подібне трапиться (чи вже трапилось). Я хочу допомогти тобі уникнути подібних ситуацій, я завжди на твоєму боці, давай поговоримо!».

НА ЯКІ ТЕМИ ВИ МОЖЕТЕ ПОГОВОРИТИ ЗІ СВОЄЮ ДИТИНОЮ?

ОСОБИСТА ЦІННІСТЬ

• Піклування про тіло: Навчіть дитину, як піклуватись про своє тіло, цінувати та поважати його (належна гігієна, харчування, відпочинок).

• Поважати тіло: Поясніть, що тіло не є засобом оплати (в тому числі, коли хтось просить показати частини тіла за цукерки чи іграшки).

ОСОБИСТИЙ ПРОСТІР

• Безпечні кордони: Нагадайте, що кожна людина має право на особистий простір та повагу до власних кордонів. Не змушуйте дитину торкатись, обіймати інших людей, а також не дозволяйте, щоб хтось брав на руки, чи садив на коліна, якщо дитина не хоче подібних контактів. Навіть, якщо це друг сім’ї, якому Ви довіряєте. Важливо, щоб дитина розуміла, що її простір і кордони будуть поважати. Важливо також прислухатись до її інстинктів та піклуватись про безпеку кордонів.

• Безпечний простір: Поясніть, що дитина повинна відразу розповісти, якщо інший дорослий чи дитина змусили її почувати себе некомфортно, втрутившись в особистий простір (зайшовши до спальні чи ванної кімнати). Нагадайте дитині, що члени родини та близькі друзі також повинні поважати особистий простір.