Всеосвіта склала порадник для педагогів і батьків, як враховувати психологичні особливості дітей для покращення мотивації до навчання.
Кожен учитель мріє, щоб його учні із захопленням навчалися. Кожні батьки прагнуть, щоб їхня дитина мала успіхи у навчанні. Для цього існують різні способи мотивацій — оцінки, заохочення, покарання, похвала та інше.
Однак можна помітити, що способи заохочення, які діють на одних дітей, демотивують інших. На це впливає психотип особистості. Отже, знаючи його, можна побудувати ефективну стратегію розвитку дитини.
Психотип — психологічний портрет особистості, що включає вроджені риси характеру та тип реагування, які є сталими.
Нижче про 7 найпоширеніших психотипів та практичні поради, як взаємодіяти з дітьми кожного з типів, щоб процес навчання був ефективним.
1. ПСИХОТИП «ЕНЕРДЖАЙЗЕР»
Такі діти надзвичайно енергійні та непосидючі, їм цікаве все довкола. Вони легко контактують з однолітками, а для дорослих є джерелом проблем, адже «енерджайзери» — ще ті бешкетники! Такі діти є ідейними натхненниками, заряджають оточення своєю життєрадісністю та позитивом.
Рекомендації: Таким дітям важко сконцентруватися, тому для успішного навчання їм потрібно частіше змінювати види діяльності. Монотонність – ворог номер один для «енерджайзер». Тому в заняття обов'язково потрібно включати елементи гри, чергуючи розумові навантаження з енергійними руханками.
Ці діти надзвичайно допитливі та активні, але їх енергію потрібно направляти в правильне річище, в жодному випадку не пригнічуючи особистість.
2. ПСИХОТИП «ЗІРКА»
«Зірка» обожнює бути у центрі уваги. Головна мета таких дітей – привернути увагу до себе у будь-який спосіб, для цього підійде як яскравий одяг, так і девіантна поведінка. «Зірки» яскраві та емоційні, легко знаходять спільну мову з тими, хто її оточує, бо вміють підлаштовуватись під інших.
Рекомендації: У «зірок» нестабільна працездатність і низька результативність. Надихнути їх щось робити можна тільки через заохочення та похвалу. Якщо «зірки» не отримують схвалення, вони швидко втрачають інтерес до завдання та можуть кинути справу на півдорозі. Такі діти мають нестабільну самооцінку, тому потребують постійної підтримки.
Щоб мотивувати до навчання таких школярів, їхні успіхи та старанність потрібно відмічати та постійно заохочувати.
3. ПСИХОТИП «БОЄЦЬ»
Дитина такого типу намагається усе навколо упорядкувати та контролювати, у поведінці інколи агресивна. Все має йти за планом, а речі неодмінно лежати на своїх місцях.
«Бійці» почуваються сповненими сил, коли з чимось/кимось воюють. Їм неодмінно потрібні перешкоди, підкорення вершин. Без цього вони не бачать сенсу діяти. Контакт з іншими дітьми знаходять складно, однак, якщо вдалося подружитися з кимось, – це надовго.
Рекомендації: «Бійця» необхідно навчити контролювати свої емоції. Якщо правильно підійти до процесу навчання, дитина цього психотипу може багато чого досягти, головне правильно поставити мету, обрати чіткий план і дотримуватись суворої дисципліни.
Щоб не виникав надлишок енергії та агресії «бійцю» потрібно більше часу проводити у русі та відвідувати спортивні секції.
4. ПСИХОТИП «РОЗУМНИК»
«Розумники» — милі, тихі та старанні діти. Вони глибоко переживають конфлікти та непорозуміння, постійно дбають про інших, намагаються допомогти та підтримати. Вони не привертають до себе особливої уваги, але водночас докладають максимум зусиль, щоб зробити світ довкола себе кращим.
Рекомендації: Дитина такого психотипу погано переносить великі навантаження, має підвищене почуття відповідальності та тривожності. Під час навчання та виховання намагайтесь менше критикувати таку дитину, а навпаки частіше підбадьорювати.
У проблемних ситуаціях діти-«розумники» схильні звинувачувати у першу чергу себе. Таким дітям варто пояснювати, що усі люди помиляються, і навчити їх не боятися робити помилки.
5. ПСИХОТИП «ГЕНІЙ»
«Генії» постійно живуть у своїх роздумах і фантазіях, інтроверти. Діти-«генії» складно знаходять спільну мову з однолітками, однак залюбки товаришують зі старшими за віком.
Діти з таким психотипом зазвичай не створюють проблем, з ними легко домовитись та порозумітись дорослим. Вони схильні захоплюватись певною діяльністю, у цей час втрачають почуття часу, годинами щось малюючи, конструюючи чи складаючи.
Рекомендації: Дітям цього психотипу складно виконувати рутинні однотипні завдання. Вони мають високу самооцінку та добре розвинутий інтелект. Тож, щоб мотивувати дитину-«генія» до навчання, необхідно її зацікавити. Творчі та складні завдання викличуть справжнє захоплення у таких учнів та спонукають на досягнення нових успіхів.
6. ПСИХОТИП «ЛІДЕР»
Досягнення своєї мети, попри засоби, — характерна риса «лідера». Він може довго концентруватися на чомусь одному, спокійно і цілеспрямовано йде для досягнення поставленої мети, вміло користуючись ресурсами інших людей.
«Лідери» не будуть роботи того, що їм не вигідно. Зазвичай вони не надто переймаються через критику від байдужих їм людей.
Рекомендації: Щоб знайти спільну мову з таким учнем, необхідно стати для нього авторитетом. У навчанні дітям цього психотипу потрібно ставити чітку мету та завдання.
У вихованні, щоб пом'якшити невідступність та егоїзм «лідера», заохочуйте добрі альтруїстичні вчинки.
7. ПСИХОТИП «ІНТЕЛІГЕНТ»
Діти цього психотипу підтримують і завжди виконують правила, охайні та педантичні. «Інтелігенти» відрізняються підвищеною емоційністю, тривожністю та вразливістю. Тому можуть себе підсвідомо заспокоювати розгойдуванням на стільці, гризінням нігтів чи олівця.
Такі діти довго адаптуються до змін та з обережністю ставляться до усього нового, однак досить комфортно почувають себе у звичних умовах. Вони сором'язливі, але цілком непогано контактують з однолітками.
Рекомендації: Діти такого типу переважно мають низьку самооцінку, тому особливо гостро потребують схвалення та підбадьорювання. Вони не люблять змагань та публічних виступів.
«Інтелігент» зазвичай засвоює навчальний матеріал повільніше за однолітків, маленькими кроками. Не треба ставити йому за приклад більш успішних однокласників-лідерів, а варто пояснити, що кожен має змагатися у першу чергу із самим собою. Якщо рухатись маленькими кроками, але постійно, то можна досягти мети швидше за того, хто «біжить», але постійно спиняється.
Будуючи комунікацію на основі психологічних особливостей, вам простіше буде знайти спільну мову з кожним учнем. Врахування характерних рис кожного психотипу допоможе правильно побудувати стратегію взаємодії зі школярами та мотивувати їх до навчання відповідним чином.
Подаруймо, хоч краплинку доброти:
В погляді, усмішці, щирім слові...
Добрі справи хай чекають нас завжди-
Тоді світ стане прекрасним і чудовим!
Вітаю зі Всесвітнім днем доброти!
Від душі бажаю ніколи не втрачати віри в краще. Нехай кожен день буде ясним і добрим, нехай Вас оточують хороші і щирі люди, нехай у серці живе любов і світла надія. Робіть добро і нехай у відповідь до Вас прилітає бумеранг щастя!
Відзначати це свято вперше запропонували учасники волонтерського руху "За доброту", що виник в Японії у 1997 році. Датою для нього був обраний день відкриття у 1998 році в Токіо I-ї конференції Всесвітнього руху доброти. Офіційно Всесвітній день доброти був заснований у Сінгапурі 13 листопада 2000 року на III конференції Руху доброти.
Символ свята - відкрите серце.
Ухвалення 16 листопада 1995 року Декларації принципів терпимості, поклало початок відзначенню у всьому світі Міжнародного дня толерантності.
Свято покликане шанувати рівність всіх людей, не залежно від походження, кольору шкіри, етносу, національності, релігійних вподобань, гендерної ідентичності чи світогляду. У листопаді 2015 року Верховна Рада України прийняла «антидискримінаційну» поправку до Трудового кодексу, чим додатково законодавчо закріпила недопущення дискримінації людей на робочому місці за всіма із цих ознак, вкотре підтвердивши демократичність та толерантність українського суспільства.
Варто пам'ятати, що толерантність ‒ це терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки, культури і звичаїв.
Здатність терпимо і з розумінням ставитись до інакшості оточуючих, це невід'ємна складова сучасного життя та умова органічного співіснування різних людей в одному суспільстві. Адже кожен із нас унікальний.
У цей день як ніколи актуальним є гасло «Усі різні ‒ усі рівні», яке вже давно стало символом толерантності та шанування різноманіття.
Нині цінності толерантності стають усе більш поширеними, проте, як не дивно, дискримінація та пригнічення людей нікуди не зникають. Говорячи про «толерантність» ми забуваємо, що основним її принципом є визнання всіх людей рівними собі, не дивлячись на будь-які їхні ознаки.
Однією з причин, чому дискримінаційна поведінка продовжує вбивати людей по всьому світу, є те, що у школах говорять про толерантність до «всіх», але не уточнюють, хто такі ці «всі». Відверто не говорячи про те, що таке рівність «за будь-якою ознакою», ми виводимо за межі дискурсу чимало соціальних груп. Тому пропоную пройти тест на толерантність!
Світова спільнота відзначає 20 листопада Всесвітній день дитини. У 1954 році Генеральна Асамблея ООН рекомендувала всім країнам ввести в практику відзначення Всесвітнього дня дитини як дня світового братерства і взаєморозуміння дітей, присвяченого діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. У різних країнах він може відзначатися будь-коли й встановлюється на розсуд урядів держав.
20 листопада 1959 року XIV сесією Генеральної Асамблеї ООН була ухвалена Декларація прав дитини, а 20 листопада 1989 року, на 44-ій сесії ГА ООН – Конвенція про права дитини, яка є фундаментальним міжнародним документом із захисту прав дітей. Наразі її ратифікували 193 країни.
Як зазначається в документі, кожна дитина має право на освіту, право на здоров’я і належну медичну допомогу, право на ім’я та громадянство. Кожна дитина має право зростати у турботливому родинному середовищі та бути захищеною від жорстокого поводження та насильства.
Здобувши незалежність, Україна взяла на себе ряд зобов’язань з поліпшення добробуту дітей, зокрема, підписавши Конвенцію про права дитини. 27 лютого 1991 року Верховна Рада ратифікувала цю Конвенцію, а 27 вересня 1991 року документ набув чинності. Крім того, у 2003 та 2005 роках Верховна Рада ратифікувала два факультативні протоколи до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції, дитячої порнографії та щодо участі дітей у збройних конфліктах.
UNICEF Ukraine розробила матеріали до уроку, на якому б вчителі могли розповісти дітям про їх права. Їх можна знайти на платформі EdEra. Урок розрахований на учнів 5-8 класів, але вчителі початкових та старших класів можуть адаптувати матеріал відповідно до власних потреб.
Якщо у вчителів немає можливості провести урок офлайн у класі або через відеозвʼязок, можна надіслати учням відповідне відео «Онлайн-урок. Знаю права і змінюю світ» для самостійного опрацювання. Батьки також можуть з дітьми подивитися це відео і відповісти на питання дітей.
«Онлайн-урок. Знаю права і змінюю світ» https://youtu.be/J0R_xysx5Yo
Щорічно (починаючи з 1991 року) в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».
Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.
Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Посилання на пізнавальне ТЕСТУВАННЯ щодо визначення особистого рівня обізнаності та розуміння проявів домашнього насильства, а також видів відповідальності за скоєння такого насильства (https://platfor.ma/specials/bye-znachyt-syade-test/)
Інформацію взято з офіційного сайту Державної міграційної служби України https://dmsu.gov.ua/news/region/8452.html
#Центр_Флоренс #СТОП_Насилля #РозірвиКоло
Насильство - це хвороба, хвороба, яка шкодить усім, хто нею користується, незалежно від причин (Кріс Хеджес)
Чи існує світ без насильства? Питання риторичне. Добро і зло завжди ходять поряд. Та чи можемо ми зробити так, щоб болю, приниження, зла стало менше? Так! І це залежить від кожного з нас!
Насильство в сім'ї, на вулиці, в Інтернеті, у школі, в суспільстві. .. Як не допустити? Як захиститися? Як не озлобитися, не зневіритися? Як навчитися поважати себе та інших? На ці та багато інших запитань діти шукають відповіді у дорослих. Добре, якщо знаходять.
25 листопада стартувала щорічна Всеукраїнська акція "16 днів проти насильства ". До її проведення долучилися й вихованці Новоселицького ліцею.
Учні розмірковували про причини виникнення насильства, аналізували його вплив на психіку дорослих та дітей, шукали шляхи протидії.
А основним меседжем заходів стали слова Махатма Ганді: "Ненависть можна перемогти лише любов'ю"
Сьогодні в усьому світі червона стрічка символізує:
- Усвідомлення серйозності проблеми ВІЛ/СНІДу;
- Надію на те, що буде знайдено вакцину проти ВІЛ і ліки від СНІДу;
- Солідарність із людьми, які живуть проти ВІЛ. Їхніми близькими, рідними і друзями;
- Пам’ять про мільйони люждей, життя яких забрала ця недуга;
- Протест проти істерії й невігластва, дескримінації та суспільної ізоляції людей, які живуть із ВІЛ.
Іноді буває важко висловити підтримку і надати допомогу ВІЛ-позитивним людям, якщо ми не знаємо, як це зробити.
Дві історії двох ВІЛ-позитивних підлітків.
Придумайте позитивний варіант завершення цих історій.
Що на вашу думку, є найважчим для ВІЛ-позитивної людини?
Що було б найважчим для вас, якби ваш друг або родич захворів на ВІЛ інфекцію?
Історія Оксани.
Оксана (14 років) нещодавно дізналася, що у неї ВІЛ-інфекція, і відчула гостру потребу сказати комусь про це. Вона розповіла своїй подрузі. Але у відповідь почула : "Мені шкода, але я нічим не можу тобі допомогти". Коли наступного дня Оксана прийшла до школи, усі вже знали про це і перешіптувалися за її спиною.
Історія Олексія
Олексію 15 років, і він щойно повернувся зі школи. Почувається добре, але всі знають. що в нього ВІЛ. Більшість його однокласників уникають хлопця. У нього немає друзів. Кожного дня він йде зі школи з опущеною головою. У нього депресія. Всі його бояться, і він почувається страшенно самотнім. Олексій хотів би мати друга, з яким можна було б поговорити.
Види допомоги, які можна надати Олексію та Оксані:
привітайтеся запевніть в своїй дружбі
сядьте поруч запитайте, чим можете допомогти
захистіть запросіть на свято
вислухайте прийдіть у гості
зателефонуйте відсвяткуйте якусь подію
візьміть за руку познайомте зі своїми друзями
поспілкуйтеся поговоріть про майбутнє
Щороку разом із світовою спільнотою Україна відзначає день людей з обмеженими фізичними можливостями. Разом з нами живуть люди, фізичні можливості яких обмежені. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати себе, доглядати за собою. Інвалідність може бути вродженою і набутою в результаті травм, інфекцій, тощо.
Україна, як і всі цивілізовані країни з високою культурою людських відносин, до таких людей ставиться, як до людей з особливими потребами, які потребують додаткової уваги суспільства. Такі люди не називають себе інвалідами, вони не вимагають до себе жалю, для них важливе лише елементарне – можливість жити. Бути в суспільстві, самореалізуватися, мати доступ до гідної освіти і робочих місць.
Проведення Міжнародного дня людей з обмеженими фізичними можливостями спрямовано на привернення уваги до проблем цієї категорії суспільства, захист їх гідності, прав та благополуччя. Це день підведення підсумків зробленого, аналіз фактичного становища людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня.
Відзначаючи Міжнародний день інвалідів, прогресивне людство засвідчує цим, що громадяни з обмеженими фізичними можливостями потребують особливої уваги. Для них мають бути створені такі умови, які дають змогу відчувати себе рівними серед рівних. Адже саме ставлення до інвалідів визначає ступінь цивілізованості суспільства. Захищаючи гідність таких особливих людей, ми захищаємо своє людське обличчя.
Практика показує, що люди з обмеженими фізичними можливостями можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями, соціально-активними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства. Усунення бар`єрів на шляху до самореалізації осіб з особливими потребами, гарантування доступу до освіти і робочих місць на сьогодні є одним із пріоритетних напрямів соціальної політики України.
Увага держави та милосердя, толерантність кожного з нас допоможуть спростити життя людей з обмеженими можливостями, створити майбутнє, де б люди не були виключені з соціуму з-за проблем зі здоров`ям.
Бажаємо всім людям з особливими потребами витримки, оптимізму, здоров`я, можливості втілити в реальність Ваші плани та задуми!