Методичний квест для вихователів

ХІД:

Учасники об’єднуються у дві команди, отримують маршрутні листи і проходять за вказаним маршрутом, виконуючи завдання. Команди проходять ті самі локації, але в різному порядку. Виконавши завдання, кожен з учасників квесту отримує пазл із фрагментом вислову. Після повернення на базу учасники складають пазли і можуть прочитати вислів.

Перша команда

Завдання 1

Проаналізуйте вірш, складіть до нього словник-мінімум виразників образності.

Осінні фарби

Розмалювала осінь ліс

У різні кольори.

Багряні, жовті, золоті,

Осики і дуби.

Немов би вогники горять —

Рожеві горобини.

В зелених барвах, як завжди

Милуються ялини.

Без пензлика, без олівця

Фарбує осінь деревця.

Людмила Ляшенко

Орієнтовна відповідь:

Персоніфікація — розмалювала осінь, милуються ялини,

фарбує осінь.

Епітети — багряні, жовті, золоті осики і дуби.

Порівняння — немов би вогники горять — рожеві горобини.

Друга команда

Завдання 1

Проаналізуйте вірш, складіть до нього словник-мінімум виразників образності.

Кульбабки

На галявину прибігли,

Кульбабки-сестриці,

Жовті одягли берети,

Зелені спідниці,

То підстрибують до сонця,

То в траві ховаються,

Кого стрінуть на узліссі,

З усіма вітаються.

У танку з метеликом

Весело кружляють

Бджіл нектаром запашним

Щедро пригощають.

Людмила Ляшенко

Орієнтовна відповідь: Персоніфікація — прибігли кульбабки-сестриці, кульбабки-сестриці одягли берети, кульбабки-сестриці одягли зелені спідниці, кульбабки-сестриці підстрибують до сонця, кульбабки-сестриці в траві ховаються, кульбабки кого стрінуть вітаються, кульбабки-сестриці у танку з метеликом кружляють; кульбабки-сестриці бджіл нектаром пригощають.

Завдання 2.

Перша команда

Доберіть епітети до слів «листочок», «сонце», «зірка».

Орієнтовні відповіді: листочок — багряний, золотий, неповторний, барвистий, різнокольоровий; сонце — яскраве, лагідне, ніжне, пекуче, золоте; зірка — яскрава, золота, далека, ніжна, неповторна.

Друга команда

Завдання 2

Доберіть гіперболи до слів «миша», «хата», «їжак».

Орієнтовні відповіді: миша — мишище, хата — хатище, їжак — їжачище.

Завдання 3

Перша команда

Підготуйте розповідь для ознайомлення дітей із репродукцією картини Миколи Глущенка «Весна в Карпатах» добираючи точні, яскраві, образні слова, які характеризують картину.

Орієнтовна відповідь: Подивіться на картину Миколи Глущенка «Весна в Карпатах». Уявіть, що ми на мить потрапили у чудовий неповторний світ карпатської природи. Довкола так чудово і велично! Здається, три сестриці — Зима, Весна і Осінь зустрілися разом в дивовижному мальовничому куточку України. Стримана Зима підкреслює велич Карпатських гір холодною білизною снігового покрову. Красуня Осінь ніби навмисно залишила зі своєї пори червоне листя, щоб додати весняному пейзажу яскравості і теплоти. Та з усього видно, що володаркою Карпат є довгоочікувана гомінка Весна. Від її легкого подиху пробуджується все навкруги. Тягнуться до сонечка високі і стрункі смереки, на деревах з’являється ранній рожево-білий цвіт, несміливо визирають із землі синьоокі весняні квіти і ніжно-зелена трава. Карпати оживають після зимового спокою. Ця картина чудова! Вона ніби запрошує нас: «Друзі, завітайте у мальовничі весняні Карпати, не пошкодуєте!»

Друга команда

Підготуйте розповідь для ознайомлення дітей із репродукцією картини Миколи Глущенка «Зимовий день» добираючи точні, яскраві, образні слова, які характеризують картину.

Орієнтовна відповідь: Зверніть увагу на цю картину. Художник Микола Глущенко написав фарбами на полотні чарівну зимову казку, яка називається «Зимовий день». Яскравий білий сніг переливається блакитними кольорами неба і синьо — фіолетовими барвами високих гір. Від сонячного світла дерева стали різноколірними. Здається, що вони зігрівають себе від пронизливого холоду, кружляючи в зимовому вальсі з власною холодною тінню. Схили величних синіх гір покриті снігом. Все говорить про те, що тут панують сувора зима і тріскучий мороз. Але варто подивитися на будиночок, що причаївся по під горою, і відразу стає затишно. На холодному синьому фоні оранжева хатина випромінює тепло до якого тулиться усе що поруч.

Завдання 4

Перша команда

Розкажіть уривок вірша  за  допомогою пантоміми (жести, рухи, емоції)

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.

Друга команда

Розкажіть уривок вірша  за  допомогою пантоміми (жести, рухи, емоції)

Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.

Всім рум'яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.

Завдання 5

За допомогою хмари слів напишіть прислів`я про мову

• Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

• Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.

Ведучий запитує:

· Що нового ви дізналися, переосмислили під час роботи?

· Який вид діяльності приніс найбільше задоволення?

Додатки 

Завдання 1

Проаналізуйте вірш, складіть до нього словник-мінімум виразників образності (персоніфікація, епітети порівняння тощо)

«Осінні фарби»

Розмалювала осінь ліс

У різні кольори.

Багряні, жовті, золоті,

Осики і дуби.

Немов би вогники горять —

Рожеві горобини.

В зелених барвах, як завжди

Милуються ялини.

Без пензлика, без олівця

Фарбує осінь деревця.

Людмила Ляшенко

 Завдання 2

Доберіть епітети до слів «листочок», «сонце», «зірка»

Завдання 1

Проаналізуйте вірш, складіть до нього словник-мінімум виразників образності. (персоніфікація, епітети порівняння тощо)

«Кульбабки»

На галявину прибігли,

Кульбабки-сестриці,

Жовті одягли берети,

Зелені спідниці,

То підстрибують до сонця,

То в траві ховаються,

Кого стрінуть на узліссі,

З усіма вітаються.

У танку з метеликом

Весело кружляють

Бджіл нектаром запашним

Щедро пригощають.

Людмила Ляшенко

 Завдання 2

Доберіть гіперболи до слів «миша», «хата», «їжак».

 Завдання 3

Підготуйте розповідь для ознайомлення дітей із репродукцією картини Миколи Глущенка «Весна в Карпатах» добираючи точні, яскраві, образні слова, які характеризують карти

Завдання 4

Розкажіть уривок вірша  за  допомогою пантоміми (жести, рухи, емоції)

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.

 Завдання 3

Підготуйте розповідь для ознайомлення дітей із репродукцією картини Миколи Глущенка «Зимовий день» добираючи точні, яскраві, образні слова, які характеризують картину.

 Завдання 4

Розкажіть уривок вірша  за  допомогою пантоміми (жести, рухи, емоції)

Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.

Всім рум'яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.

 Завдання 5

За допомогою хмари слів напишіть прислів`я про мову

 Завдання 5

За допомогою хмари слів напишіть прислів`я про мову

Консультація для педагогів

Опановуємо мистецтво

спостереження з дітьми

(консультація для педагогів)

Проблема розвитку спостережливості в дітей нині на

часі як ніколи. Психологи стверджують, що надмірна

взаємодія дітей із гаджетами знижує їхню здатність

сприймати об’єкти довкілля.

      Спостережливість — одна з найважливіших базових якостей особистості, що пов’язана з пізнавальною діяльністю. Можна виокремити чималий перелік слів на позначення дій, що супроводжують процес спостереження й розкривають його суть, як-от: приглядатися, придивлятися, відкривати, знаходити, бачити, розглядати, зіставляти, помічати тощо.

Ці дії забезпечують глибоку мисленнєву роботу, за результатами якої відбувається розширення й закріплення знань про світ. Уміння спостерігати важливе й для успішної соціалізації дітей. Адже на основі спостережень за ситуацією, поведінкою людей формується вміння робити висновки, виокремлювати певні соціальні правила, оцінювати стан, емоції, настрої інших, щоб адекватно реагувати на них. При цьому важливо, щоб діти вміли також стежити й за собою, своїми діями та їхніми наслідками для всього й усіх навколо.

Ось чому необхідно розвивати в дітей спостережливість з раннього дитинства. Розглянемо, як це має відбуватися в освітньому процесі.

Які освітні підходи використовувати:

У вітчизняній практиці під час формування спостережливості в дітей дошкільного віку педагоги часто спрямовують зусилля на просте фіксування фактів: «Спостерігаємо за вітром. Який вітер — сильний чи ні?». При цьому вони намагаються спланувати освітню роботу так, щоб охопити упродовж дня якомога більшу кількість об’єктів для спостереження: «Зранку спостерігаємо за погодою, удень — за листям на деревах, а ввечері — за вітром, комахами чи пташками». І всі ці спостереження зазвичай зводяться до банального: «Подивіться на…». Такий підхід принципово відрізняється від, скажімо, східної системи, для якої характерне глибоке емоційне проживання процесу спостереження за природою. Для того щоб розвинути в дітей спос­тережливість, варто навчити їх не просто дивитися на той чи той об’єкт, а бачити його. Тобто помічати в ньому найдрібніші деталі, порівнювати його попередній стан із теперішнім, повертаючись до нього знову й знову. Для того щоб зберегти цікавість дітей до об’єкта спостереження, їм потрібно ставити дослідницькі запитання. Завдяки цьому навички спостереження, відпрацьовані на одному об’єкті, вони потім застосовуватимуть і на інших.

Отже, в організації спостережень обов’язково потрібна система.

Особливе значення в організації спостереження має ведення  журналу спостережень. Підготуйте такий журнал і обговоріть з дітьми, як саме фіксувати в ньому результати. Запропонуйте їм робити це по черзі. Як варіант можна виготовити Картки спостережень, із якими кожен працюватиме індивідуально.

Не менш важливо пробуджувати в дітях і здатність милуватися тим, за чим спостерігаєш, знаходити в об’єкті спостереження цікаві особливості, прояви краси тощо.

Ось цікавий приклад із практики. Діти однієї групи цілий рік приходили до того самого дерева на ігровому майданчику, щоб подружитися з ним, і щодня відкривали щось нове для себе. Зрештою навіть вигадали для дерева власне свято, яке дружно відсвяткували. Також слід зауважити, що формувати в дітей спостережливість потрібно під час різних видів активностей, спрямованих на пізнання не лише природи, а й соціальних взаємин.

Які завдання розв’язувати :

Спираючись на принцип свідомого сприйняття, допоможіть дітям розібратися: чим спостереження відрізняється від простого споглядання, що означає «дивитися широко розплющеними очима», чому для людей важливо бути спостережливими. Водночас зосередь­теся і на практичних діях — спонукайте дошкільників уважно, націлено вдивлятися в об’єкт спостереження, вербалізувати побачене, вчіть їх фіксувати результати своїх спостережень.

Зупинимося на окремих освітніх завданнях детальніше.

Навчайте спостерігати. Для того щоб мотивувати дітей до спостережень у природі, розкажіть їм, що природа має багато секретів, які розкриє лише уважним і спостережливим. Наголосіть, що все в природі варте уваги й уважного ставлення.

Обговоріть у спільному колі зміст поняття «спостережливість», а також те, яку роль відіграє уміння спостерігати під час різних видів діяльності.

Організуйте полілог «Що таке спостережливість?» та запропонуйте дітям поміркувати: Чи однакові за значенням слова «дивитися» і «спостерігати»? Чи траплялося їм за чимось спос­терігати? Також попросіть дітей розглянути й пояснити, як пов’язані з поняттям «спостережливість» такі символьні позначки, як-от: лупа, бінокль, мікроскоп.

Відтак визначте разом із дітьми, що таке спостережливість і для чого вона потрібна.

Спонукайте дітей розмірковувати, за чим і за ким можна спос­терігати в природі, як дізнатися про об’єкт спостереження більше. Вправляйте їх в умінні виокремлювати особливі характеристики різних об’єктів, проговорювати вголос й фіксувати на папері результати спостережень.

При цьому заохочуйте висловлювати свою думку й ділитися відчуттями.

Під час освітньої взаємодії діти мають усвідомити, що спос­тереження дає нам багато нових знань. Утім, щоб отримати їх, треба бути уважним, уміти порівнювати, встановлювати зв’язки, робити висновки. Спостерігати можна за природою, людьми, подіями й навіть за самим собою.

 Але якщо ти до всього байдужий, ти ніколи не станеш спостерігачем.

Підкажіть дітям, що виокремлюючи в природі якийсь об’єкт, варто порівнювати його з іншими відомими об’єктами, шукати між ними схожі й відмінні ознаки. Запропонуйте їм повправлятися в цьому, наприклад під час спостережень за жучком-сонечком. Спрямувати дітей на порівняння й певні асоціації допоможуть літературні твори, наприклад казка Ліни Ра «Чому на спині сонечко має чорні крапочки?». За таким принципом можна організовувати спостереження й за іншими комахами, рослинами тощо.

Обов’язково навчайте дітей самостійно формулювати завдання для спостереження («простежити, як…», «визначити, коли…»), а не лише виконувати готові інструкції.

Для того щоб формувати в дітей уміння обирати об’єкт спос­тереження, проведіть гру «Слідчі». Об’єднайте дітей у дві команди. Гравці однієї з команд уявляють себе слідчими. Кожен з учасників обирає в кімнаті об’єкт для спостереження і непомітно для інших спостерігає за ним. За командою вихователя усі діти рухаються приміщенням у довільному порядку. Відтак збираються кружка. Кожен зі слідчих за допомогою засобів пантомімічної виразності зображає об’єкт, за яким спостерігав. А учасники другої команди відгадують, що це за об’єкт. Потім команди міняються ролями.

Поглиблюйте знання. Допоможіть дітям усвідомити, що спостереження ґрунтується на знаннях. Адже, маючи знання, можна не лише побачити, а й оцінити те, що бачиш. Для того щоб закріпити цю тезу, запросіть дітей у віртуальну мандрівку різними природними зонами. Запропонуйте їм уважно оглянути й порівняти місцевість у посушливому й вологому кліматах.

Окремо ознайомте дітей із атрибутами, які поліпшують процес спос­тереження. Обговоріть із ними, чим у своїх спостереженнях користуються науковці. А також поміркуйте, за допомогою яких пристроїв кожен може поспостерігати за цікавими об’єктами, особливо якщо вони невеликого розміру або перебувають вдалині.

Запропонуйте дітям поміркувати, як можна розглянути цікавий об’єкт, якщо підійти до нього неможливо. Які пристрої допоможуть це зробити? (Бінокль, підзорна труба.) Відтак пограйте разом із ними в гру «Ближче — далі», щоб діти мали змогу порівняти, яку інформацію про об’єкт дає змогу отримати збільшувальний пристрій.

Спонукайте до творчості. На основі спостережень за змінами, що відбуваються з кольорами за різних умов, організуйте художньо-продуктивну діяльність дітей. Ігри з фарбами — одна з найулюбленіших розваг дітей. Утім, навіть добре відомі ігрові завдання можна наповнити новим змістом, який зробить процес спостереження більш націленим і водночас сприятиме розвитку в дошкільників спостережливості. Віднайти цей зміст можна як у довкіллі, так і в літературних творах.

Опрацюйте разом із дітьми зміст казки Олени Кукуєвицької «Фарби-різнобарв’я». Зробіть це в кілька етапів: спочатку прочитайте лише половину твору й, визирнувши у вікно, пофантазуйте з дітьми, як змінився б світ довкола, якби якийсь із кольорів просто зник. Потім дочитайте твір і поекспериментуйте зі змішуванням фарб: «Який колір утвориться, якщо поєднати…».

   Насамкінець залучіть дітей до спільної творчості, під час якої вони зможуть використати набуті в процесі спостережень знання для створення нових художніх образів. Обов’язково запросіть дітей помилуватися результатами своєї діяльності. Пам’ятаймо, що спостережливість — надзвичайна за значенням і роллю в особистісному розвитку якість, яка допомагає ліпше пізнати і себе, і своє оточення, і природу довкола.

Отож, варто використати усі освітні можливості, щоб сформувати цю якість у дітей.