Embedded Files
Українське народне мистецтво завжди охоплювало різні аспекти людського життя. Виготовляючи різноманітні знаряддя праці, предмети побуту, одяг, людина прикрашала їх, щоб вони були не тільки практичними, а й красивими. Майстри в орнаментах вишивки намагались передати всю красу природи, стилізуючи та змінюючи все побачене.
До наших часів дійшли пам’ятки народного мистецтва, але вони не завжди цінуються тими, хто їх має. Тому і виникла ідея створити музей, де будуть зібрані експонати, які несуть в собі культурну спадщину нашого народу.
Етнографічний музей «Українська вишивка» заснований при Черкаській загальноосвітній школі I-III ступенів № 12 Черкаської міської ради Черкаської області в 2000 р.
Офіційне відкриття музею відбулося у 2006 році (наказ № 59/а від 27.06.2006 по ЗОШ № 12).
Музей має «Свідоцтво №23124 про відомчу реєстрацію при закладі освіти системи Міністерства освіти і науки України».
Музею присвоєно звання «Зразковий музей» згідно наказу Міністерства освіти і науки України №622 від 21.04.2017 року.
Керівниками музею впродовж 2000 – 2013 років були вчителька трудового навчання Мороз Ольга Олексіївна та вчителька української мови та літератури Комар Валентина Іванівна. Протягом 2013 – 2023 років музей очолювала вчителька трудового навчання Миронюк Катерина Валентинівна. З 2024 року музей очолює вчителька історії Гриценко Олена Леонідівна
Музей «Українська вишивка» розміщений на 4-му поверсі Черкаської загальноосвітньої школи №12 в приміщенні загальною площею для експозиції 60 м2.
Експозиція музею приваблює своїм естетичним виглядом. В закритих скляних вітринах можна побачити дерев’яні мальовані ложки, шкатулки, предмети прядильно-ткацького промислу: веретено, гребінці; мисочки керамічні, сувенірну керамічну продукцію. На стінах – традиційні вишиті рушники. На головній стіні можна побачити полотно домоткане початку XX століття, а поряд із ним вишиті картини в техніці рушникових швів – проектні роботи учениць 9-го класу.
В музеї є предмети прядильно-ткацького промислу: прядка, мотовило, витушка, підставка до кужіля, гребені. Широко представлено керамічні вироби Черкащини. За час існування музею кількість експонатів основного фонду збільшилась до понад 300 одиниць.
Основні експозиційні розділи музею:
Традиційний рушник
Українська народна вишивка
Головні убори
Кераміка
Прядильно-ткацький промисел
Традиційний та сценічний одяг
Речі домашнього вжитку
Сувенірна продукція
Традиційний рушник
Експозицію музею відкривають рушники.
Рушник вишитий на полотні (40 р. р. XX ст.) рослинним орнаментом червоного і чорного кольорів: одна поперекова смуга обрамлена гілочками в напрямку донизу, доверху вензель.
Рушник вишитий на полотні (40 р. р. XX ст.) рослинно- геометричним орнаментом червоного і чорного кольорів: чотири поперекові смуги, зверху напис «МК».
Рушник вишитий на полотні (30 р. р. XX ст.). Вишивка червоного і чорного кольорів: ваза з квітами, птахи виноград, напис «ШЛ».
Рушник вишитий на полотні (30 р. р. XX ст.). Вишивка червоного і чорного кольорів, поперечна смуга обрамлена стилізованими рослинними зображеннями, зверху троянда.
Українська народна вишивка
Довгими зимовими вечорами дівчата збирались на вечорниці та вишивали собі придане: рушники, сорочки, фіранки, картини, скатерки.
Картини вишиті хрестиком в дерев’яних рамах під склом: «Зима», «Дівчина з кошенятами», «Дівчина з квітами», «Пара лебедів».
Головні убори
Хустка завжди була невід’ємним елементом народного одягу. Вона закривала волосся жінки та залишала лице відкритим. Хустка виконувала й обрядове значення: на родинах, хрестинах, під час весільного обряду. Хустку великого розміру надівали на плечі, меншого – на голову, обрядові були маленьких розмірів.
Хустка жіноча (30 р. р. XX ст.) плечова чорного кольору з квітковим узором, краї оздоблені китицями.
Хустка жіноча (40 р. р. XX ст.) плечова білого кольору з квітковим узором, краї оздоблені китицями.
Хустка для зав’язування голови зелена з квітковим вишитим орнаментом.
Вінок весільний з штучних квітів (60 р. р. XX ст.).
Кераміка
Експозицію народної кераміки сформовано на основі місцевих осередків, що несуть в собі тисячолітні традиції. Значний асортимент виробів свідчить про широке побутування даного промислу на Черкащині. Цьому сприяли наявність високоякісних гончарних глин та сировини для випалу.
Представлені матеріали хронологічно охоплюють період з 30-х до поч. 80-х р. р. ХХ ст.
Глечики з середини та частково зверху покриті поливом та глечики з під поливним розписом – рослинно-геометричним орнаментом.
Тиква (30-40 р. р. XX ст.) світло-коричневого кольору, в верхній частині є малюнок з концентричних кіл коричневого кольору, має ручку.
Горщики (30-40 р. р. XX ст.) запечені, найширша частина знаходиться вище середини висоти.
Макітра (30-40 р. р. XX ст.) коричневого кольору, горлечко зав’язане дротом, найширша частина знаходиться вище середини висоти.
Гладущик (30-х р. р. XX ст.) з ручкою.
Миски під поливний розпис, орнамент фляндрівка.
Горщик (30 р. р. XX ст.) в середині покритий поливом, зовні запечений.
Ринка (30 р. р. XX ст.) покрита поливом коричневого кольору з середини, зверху перев’язана металевим дротом.
Прядильно-ткацький промисел
В кожному господарстві виготовляли полотно з льону та конопель. Для цього використовували гребені, прядку, веретено, ткацький верстат.
Полотно використовували в побуті для виготовлення одягу та в ритуальних обрядах: на родини (крижмо), на весіллі, в поховальній церемонії, в лікувальній практиці.
Гребінь з зубцями 30-40 р. р. XX ст.
Рубель з зубцями 30-40 р. р. XX ст., зубці у формі трикутників.
Прядка 40-50 р. р. XX ст.,
Полотно домоткане початку XX ст.
Доріжка плетена (50-60 р. р. XX ст.) в смужку
Рядно вишите (30-40 р. р. XX ст.), поперечна полоса рослинного орнаменту червоного і чорного кольорів.
Традиційний та сценічний одяг
В кожному регіоні України був свій стиль в одязі. Навіть в сусідніх селах не знайти однакового орнаменту, кольорової гами, способу носіння одягу.
Основні елементи народного костюму: сорочка, плахта, запаска, пояс, керсетка, намисто, вінок. Народна сорочка була виготовлена з прямокутних смужок полотна – в господарстві кожен шматочок тканини використовувався.
Юпка осіння (30-40 р. р. XX ст.) чорного кольору, оздоблена машинними строчками, стрічками рожевого та синього кольорів, смужками з чорного оксамиту, підкладка рожева в смужку.
Юпка літня (40 р. р. XX ст.) чорного кольору з підкладкою коричневого кольору, оздоблена машинною строчкою, кантом, ґудзиками.
Керсетка (40-50 р. р. XX ст.) бордового кольору, оздоблена машинною строчкою, чорною окантовкою, коричнева підкладка, ґудзики.
Сорочка жіноча додільна (40-50 р. р. XX ст.) оздоблена вишивкою червоного та чорного кольорів. Рослинний орнамент на поликовій смузі, нижче розміщені гілочки в шаховому порядку із виноградних грон, комір-стійка, планка по вирізу горловини та низ сорочки оздоблені рослинно-геометричним орнаментом.
Сорочка жіноча (50 р. р. XX ст.) оздоблена вишивкою червоного та чорного кольорів: рослинний орнамент на поликовій смузі, у верхній частині рукава гілочки розміщені в один ряд. По розрізу горловини планочка оздоблена квітами такого ж стилю.
Речі домашнього вжитку
В повсякденному житті людина влаштовувала свій побут так, щоб було затишно в помешканні та зручно в господарстві, тому всі речі були практичними та естетично оздобленими.
Лампа гасова (50-80 р. р. XX ст.) зі скляною колбою в металевому каркасі з кришкою.
Лампа гасова (60 р. р. XX ст.) прямокутної форми з віконечками.
Ковганка (40 р. р. XX ст.) дерев’яна з ручкою.
Ночви (40 р. р. XX ст.) дерев’яні.
Праник дерев’яний з ручкою (40 р. р. XX ст.).
Качалка для тіста (30 р. р. XX ст.).
Бутиль скляний, обплетений лозою (40 р. р. XX ст.)
Валіза плетена (40 р. р. XX ст.) з кришкою та металевою застібкою.
Ступа ножна дерев’яна (30-40 р. р. XX ст.).
Рубель з зубцями (30-40 р. р. XX ст.), зубці у формі трикутників.
Коромисло дерев’яне (40-50 р. р. XX ст.).
Праска металева (20-30 р. р. XX ст.) пустотіла з дерев’яною ручкою.
8. Сувенірна продукція
Сувенірна продукція періоду СРСР представлена виробами майстрів Васильківського та Маньківського майолікового заводів, Будянського фаянсового заводу, заводу «Художній керамік» з м. Опішнє на Полтавщині, Львівської кераміко-скульптурної фабрики тощо.
Керівник музею веде облік музейних предметів в інвентарній книзі, експонати мають шифри. В музеї біля експонатів є етикетки, короткий опис основних ремесел та призначення предметів побуту.
Приміщення музею просторе, світле, сухе, тому музейні предмети зберігаються в експозиції в хорошому стані (не забруднюються, не вражаються грибками, цвіллю, не піддаються механічним пошкодженням).
Фонди музею поповнюються відповідно до тематики музею.
В музеї постійно проводяться тематичні виставки: «Т.Г. Шевченко - 200 років», «А колись... Давно колись-то! Рушники вже ткались. І хустина мережилась...», «Яка пряжа, так і полотно ляже», «Полотно - універсальний священний предмет культури», «Глечик, горщик, тиква…» тощо.
Для учнів та учениць школи проводяться екскурсії та уроки при вивченні відповідних тем з історії та трудового навчання. Стали традиційними майстер-класи для здобувачів освіти та їх батьків: різдвяні та пасхальні, присвячені дню української хустки та вишиванки.
Популяризація та висвітлення роботи музею в повному обсязі здійснюється на шкільному сайті https://school12.ck.ua/ та на сайті музею https://sites.google.com/view/museum12
Учні школи беруть активну участь в науково-дослідницькій роботі, та виконують практичні проекти, використовуючи опрацьований матеріал. Результат їх діяльності – відтворення традиційних вишивок у власних виробах.
Керівник музею веде відповідну музейну документацію: книги обліку відвідувачів, екскурсій, лекцій, масових заходів, навчальних занять, книгу відгуків відвідувачів; зберігає акти (обліку) приймання-видавання експонатів, складає план роботи музею (річний та перспективний).
Народне мистецтво завжди було самобутнім. Пізнаючи його джерела, зберігаючи та відновлюючи його, ми сприяємо формуванню справжньої етнічної культури учнів та учениць.
Page updated
Google Sites
Report abuse