Фіксація наслідків збройної агресії рф

Постанова  Кабінету Міністрів України 

Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації

Про затвердження Порядку проведення окремих видів робіт на об’єктах культурної спадщини в умовах воєнного стану 

Законодавча база

На сьогодні законодавча база України, яка б регулювала процес документування злочинів, втрат, порядок відшкодування збитків лише формується.

1) 20.03.2022 була ухвалена Постанова Кабінету Міністрів України № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації».

Цією постановою визначено 15 напрямів шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, та основні показники за кожним напрямом. Одним із напрямом:

17) втрати культурної спадщини - напрям, що включає втрати культурної спадщини та культурних цінностей.

Основні показники, які оцінюються:

• шкода, завдана об’єктам культурної спадщини;

• шкода, завдана незаконними археологічними дослідженнями, зокрема незаконним проведенням археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам’ятки, в зонах охорони, на охоронюваній археологічній території, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею та водою;

• шкода, завдана Музейному фонду України, Національному архівному фонду, бібліотечному фонду національної бібліотеки України та іншим культурним цінностям;

• шкода, завдана спорудам та центрам збереження, розміщення та/або експонування культурних цінностей;

• моральна шкода, завдана у зв’язку з відсутністю доступу громадян держави до культурної спадщини та культурних цінностей України.

Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом МКІП за погодженням з Мінрегіоном, Фондом державного майна, Укрдержархівом та Мінреінтеграції.

Відповідальним за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є МКІП.

Необхідно зібрати:

1. Докази щодо пошкодження об’єктів/майна музейних закладів. На цьому етапі важливо подбати про фіксацію злочину як кримінального правопорушення, з супровідними фото-, відеодоказами, показами свідків, оглядом місця події тощо.

2. Докази щодо прямих збитків.

3. Докази щодо вивезення, пошкодження, втрати музейних колекцій.

2).ЗУ «Про музеї та музейну справу» 29 червня 1995 року № 249/95-ВР

Розділ III Музейний фонд України

Стаття 15. Музейний фонд України

Музейний фонд України є національним багатством, невід'ємною складовою культурної спадщини України, що охороняється законом.

Музейні предмети Музейного фонду України є культурними цінностями, що постійно зберігаються на території України та за її межами або згідно з міжнародними договорами підлягають поверненню в Україну.

Музеї, юридичні і фізичні особи зобов'язані забезпечувати збереженість Музейного фонду України та сприяти його поповненню.

Положення про Музейний фонд України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Музейні предмети, музейні колекції та музейні зібрання державної частини Музейного фонду України закріплюються за музеями на праві оперативного управління.

3). Постанова КМУ від 2 грудня 2021 № 1388 «Про затвердження переліку музеїв та заповідників, в яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України»

Постанова КМУ від 29 листопада 2000 р. N 1766

Про затвердження переліку музеїв, що перебувають у віданні підприємств, установ та організацій, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України

Постановами затверджено Переліки музеїв, в яких зберігається державна частина Музейного фонду України.

4) Постанова КМУ від 20 липня 2000 р. № 1147 «Про затвердження Положення про Музейний фонд України»

41-1. У разі настання обставин непереборної сили або наявності загрози знищення, втрати, пошкодження чи руйнування музейних предметів державної частини Музейного фонду України рішення про їх передачу на постійне або тимчасове зберігання, зміну строку тимчасової передачі або повернення таких предметів, переданих на тимчасове зберігання за межами України з метою їх експонування на виставках, проведення реставрації або наукової експертизи, приймається Мінкультури.

5) Наказ МКУ від 21.07.2016 № 580 «Про затвердження Інструкції з організації обліку музейних предметів»

Розділ ІІ. Обов’язки працівників музею щодо забезпечення обліку зберігання і використання предметів фонду музею

1. Загальні положення

...

7. Про всі випадки втрати, значного пошкодження чи руйнування музейних предметів внаслідок аварійних, надзвичайних ситуацій або протиправних дій третіх осіб у 3-денний строк з моменту виявлення таких фактів керівники музеїв інформують Міністерство культури України (далі - Мінкультури) та уповноважений орган управління музею. При виявленні крадіжки предметів фонду музею керівник музею або головний зберігач невідкладно повідомляють правоохоронні органи не пізніше ніж протягом однієї доби.

8. Протягом 10 робочих днів з дня виявлення факту, зазначеного у пункті 7 цієї глави, керівник музею подає Мінкультури та/або уповноваженому органу управління музею такі документи:

• акт, складений на момент виявлення факту, в якому зафіксовані обставини втрати, пошкодження чи руйнування музейних предметів;

• висновки експертів про цінність втрачених, пошкоджених чи зруйнованих музейних предметів;

• висновки реставраторів про можливість або неможливість реставрації пошкоджених або зруйнованих предметів;

• фотографії музейних предметів, а у разі їх відсутності - повний опис, що дає змогу ідентифікувати музейні предмети;

• інформацію про заходи, вжиті за фактом втрати, пошкодження чи руйнування музейних предметів.

VІІІ. Вилучення предметів з фондово-облікової документації музею

1. Вилучення предметів зі складу Музейного фонду України (далі - вилучення) здійснюється у випадках їх знищення, руйнування, непоправного пошкодження, повернення культурних цінностей відповідно до міжнародних договорів, укладених в установленому порядку, або відповідного судового рішення, що набрало законної сили, відсутності або втрати предметом музейного значення.

Вилучення відбувається шляхом погашення облікових номерів предметів, за якими вони зареєстровані у книгах обліку. Дані про причини погашення, дата і номер рішення вносяться до граф «Примітки» книг обліку, в яких зареєстровано предмет.

2. Не підлягають вилученню предмети основного фонду музею, викрадені або не виявлені з інших причин під час поточного та попередніх звірень. Такі предмети включаються до Реєстру культурних цінностей, які знаходяться в національному розшуку, у порядку, визначеному наказом Міністерства культури України від 03 вересня 2013 року № 819 «Про затвердження форм та порядків ведення реєстрів культурних цінностей», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2013 року за № 1879/24411, та оголошуються в міжнародний розшук.

Щодо таких предметів у полі «Примітки» відповідних книг обліку здійснюється запис про дату внесення відомостей до Реєстру музейних предметів, які знаходяться в національному розшуку.

3. Вилучення здійснюється на підставі висновків ФЗК музеїв за рішенням Мінкультури, прийнятим на підставі протоколу Експертно-фондової комісії Міністерства культури України та оформленим у вигляді наказу.

4. Рішення Мінкультури про вилучення приймається на підставі листа-клопотання музею, до якого додаються:

• витяг з протоколу ФЗК музею;

• акт про звірення наявності музейних предметів з обліковою документацією;

• копія міжнародного договору або судового рішення, що набрало законної сили (у разі повернення культурних цінностей/предметів);

• акт про пошкодження предмета (у разі знищення, руйнування, непоправного пошкодження предмета);

• висновок реставратора про стан предмета і неможливість його реставрації (у разі знищення, руйнування, непоправного пошкодження предмета).

5. Вилучення предметів з експериментального фонду та фонду сировинних матеріалів здійснюється на підставі рішення керівника музею, погодженого з головним зберігачем.

6. У разі вилучення предмета із фонду музею у графах «Примітки» у відповідних рукописних книгах обліку здійснюється запис чорнилом (кульковою ручкою) червоного кольору про назву, номер і дату рішення, що є підставою для вилучення предмета з фонду музею, дату здійснення такого запису, який завіряється підписами керівника музею, головного зберігача, відповідального зберігача та скріплюється печаткою музею (у разі наявності).

6) Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» 21 вересня 1999 року № 1068-XIV

7) Наказ Міністерства економіки України, Фонд державного майна України 18.10.2022 № 3904/1223 Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності

Термін «нерухомий об’єкт культурної спадщини» - у значенні, наведеному в Законі України «Про охорону культурної спадщини», термін «культурні цінності» - у значенні, наведеному в Законі України «Про музеї та музейну справу».

8. Визначення розміру реальних збитків внаслідок втрати, пошкодження та(або) знищення культурних цінностей здійснюється з такими особливостями:

8.1. Для цілей цієї Методики розмір реальних збитків як пошкоджених, так і знищених, втрачених культурних цінностей, приймається таким, що дорівнює розміру реальних збитків внаслідок знищення такого майна.

До культурних цінностей належать об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме:

• оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

• предмети, пов’язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

• предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

• складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам’яток і пам’яток монументального мистецтва;

• старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

• манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, у тому числі кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

• унікальні та рідкісні музичні інструменти;

• різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

• рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

• рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

• зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

• рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

8.2. Оцінка (визначення розміру) реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення культурних цінностей виконується на засадах незалежної оцінки або судової експертизи (експертного дослідження) з дотриманням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», вимог міжнародних та національних стандартів оцінки, норм міжнародної оціночної практики, що склалася, у разі надання доказів (документів) щодо наявності культурних цінностей на дату заподіяння шкоди (Облікова документація, у тому числі Науково-уніфікований паспорт Музейного предмета, дані письмових джерел та(або) свідчення відповідних фахівців, або інші документи).

За необхідності під час визначення реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення культурних цінностей залучаються фахівці-мистецтвознавці.

У разі наявності матеріалів мистецтвознавчої експертизи під час проведення оцінки об’єкта, що належить до культурних цінностей, обов’язково враховується інформація цього документа.

8.3. Реальні збитки внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення культурних цінностей можуть бути визначені як ринкова вартість або вартість заміщення (відтворення) з урахуванням вимог національних, міжнародних стандартів оцінки та положень Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 13 липня 1998 року № 325, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 серпня 1998 року за № 496/2936.

8.4. З метою визначення реальних збитків від знищення, втрати культурні цінності поділяють на дві категорії:

1) категорія 1 - культурні цінності, що представлені на вітчизняному та (або) зарубіжному ринках;

2) категорія 2 - інші культурні цінності, що не належать до категорії 1.

8.5. Розмір реальних збитків культурних цінностей, що належать до категорії 1, дорівнює ринковій вартості таких об’єктів, що визначається із застосуванням порівняльного підходу.

Під час застосування порівняльного підходу обов’язково враховується кон’юнктура вітчизняного та зарубіжного ринків культурних цінностей, рівень попиту і пропозиції. Слід також ураховувати, що найбільш об’єктивно комерційну цінність об’єктів, що належать до культурних цінностей, відображає аукціонна торгівля.

Джерелами інформації для визначення ринкової вартості культурних цінностей до пошкодження є фахові довідкові видання, зокрема інформація аукціонів та інших джерел про угоди купівлі-продажу подібного до об’єкта оцінки майна. Інформація джерел, що використовується, повинна бути актуальною на дату, що передує початку військових дій (23 лютого 2022 року).

8.6. Розмір реальних збитків культурних цінностей, що належать до категорії 2, встановлюється на рівні вартості заміщення (відтворення) таких об’єктів з урахуванням їх культурної цінності та визначається із застосуванням витратного підходу.

При реалізації витратного підходу для визначення вартості заміщення (відтворення) вартості культурних цінностей можна використовувати положення існуючих авторських методик оцінки культурних цінностей.

Якщо оцінюваний об’єкт містить дорогоцінні метали та (або) дорогоцінне каміння, до показника вартості реальних збитків додається ринкова вартість дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння. Вартість дорогоцінного каміння визначається на основі порівняльного підходу з урахуванням особливостей вітчизняного ринку. Вартість роботи з огранювання або різьблення дорогоцінного каміння не враховується.

8) Наказ Міністерства культури України від 05 листопада 2014 року № 943 «Про деякі питання обліку державної частини Музейного фонду України»

Якщо музеєм було здійснено цифрове фотокопіювання інвентарних книг основного фонду, можна звернутися до МКІП за наданням копій для відновлення переліків державної частини Музейного фонду України