ХХ століття вирізняється своєю буремністю й темпом розвитку. Не дивно, чому саме тоді почали прориватися з небуття молодіжні організації. Відтак субкультури завше асоціюються з чимось підпільним, оскільки підлітки вважають їх особистим закритим простором від соціалізації. Зародження неформальних угруповань зумовлено настроями не підпорядковуватися системі, що насправді суголосно із сучасною молоддю. Та існує одна відмінність, яка почасти руйнує зв’язок між субкультурами того часу й сьогоденням – це поява Інтернету. Відповідно видозмінилася комунікація між членами організацій: ідеї розліталися світом, що ефективніше згуртовувало підлітків. 

Спілкування, самовираження, розваги й пошук потрібної інформації стали пов’язані з субкультурами, але водночас змінилася низка небезпек з фізичних (аморальна поведінка, бійки, рейви тощо) на віртуальні ( диктування ідей, дискримінація, булінг, трансляція негативного способу життя тощо). Тож, медіа “Момент” розібралося із субкультурами теперішнього часу. Які різновиди фігурують зараз, як впливають на свідомість підлітків та чи буде кінець молодіжному бунту? 

“Тіктоковий бум”

Насамперед виникнення соцмереж дало імпульс для створення нових угруповань. Нині Тік Ток демонструє сукупність усіх субкультур, і вважається осередком реалізації молоді. “Тіктоковий бум” стався під час пандемії Covid-19, коли вся увага підлітків була прикута до Інтернету. Тоді відбувся умовний розподіл соцмережі на альт-тіктокерів (Alt. alternative з англ.- альтернативний) та стрейт-тіктокерів (Straight з англ.- прямий). В останній яскравими представниками стали любителі танців і багатства. Вони робили акцент на зовнішності й красивій картинці, аби притягнути рекламодавців. Зазвичай стрейт-тіктокери знімали одноманітні відео-кривляння під популярні трендові пісні в будинках блогерів типу Hype House. На противагу їм, виник альтернативний Тік Ток, який був сфокусований на іронічних жартах і чорному гуморі. Його представники висміювали тренди й адаптували їх під свій лад з відголосками рофлу. На цій стороні Тік Току часто можна було знайти рухи (фемінізм, ЛГБТ-спільноту абощо), а також діяльність субкультур. Фактично, альт-тіктокери представляли локальний андеграунд, який у свою чергу поділявся на різні ніші. 

Аніме-всесвіт

Після розподілу Тік Току в альтернативному пласті перебувала незначна частина поціновувачів аніме. Із часом вона набирала обертів і стала однією з провідних в альт-субкультурі. Аніме (animation з англ.- анімація) - це японські анімаційні мультфільми, іноді створені за коміксами- манґою, які зазвичай зорієнтовані на підліткову й дорослу авдиторію. На початку ХХ століття японці опанували техніку анімації й почали експериментувати. Це призвело до “золотої доби” аніме в 1980-х роках. До речі, традиція видання ілюстрованих романів мала глибоке коріння в ранньому японському мистецтві, і зрештою це стало вагомим елементом культури. Злет популярності аніме в Україні охопив 2020-2022 роки (у деяких країнах і дотепер), адже для одних воно допомагало уникнути похмурість реального світу й сублімувати негатив у позитивні емоції, а для інших – було хобі чи натхненням. На тлі такого мейнстріму утворилася субкультура “анімешників”, які захоплюються манґою, косплеями (імітування улюблених героїв за допомогою одягу й поведінки) і фанфіками (вигадані історії, написані шанувальниками). Вони ініціюють фандоми (спільнота фанатів чого-небудь), носять одяг із символікою аніме, використовують сленг або уподібнюються поведінці своїх героїв. Водночас людей, які запекло цікавляться аніме чи манґою, називають «отаку». Однак у лісі не без звіра, у болоті не без чорта, існують радикальні шанувальники, які маніфестують нездоровий фанатизм. 

ПВК «Редан» викликає на дуель 

Певно, більшість підлітків не оминула хвиля новин про рух «реданівців», який виник у лютому 2023 року. Абревіатура ПВК «Редан» не повʼязана з військовою діяльністю, але назва походить від аніме-серіалу «Hunter x Hunter», сюжет якого базується на криміналі злочинної організації «Павуки». Її ватажком є Геней Редан, звідки й бере коріння наймення цієї субкультури. За словами учасників молодіжного руху, через часті напади на них з боку «офніків» (субкультура, яка асоціюється з агресивною поведінкою й бійками) неформали почали самоорганізовуватися, щоб захистити себе. Зазвичай реданівці носили одяг із символікою павуків, ходили великими групами людей і йшли на сутички проти «офніків». Та головний нюанс полягає в тому, що рух започаткувався «на росії», а українські підлітки абсорбували його. Правоохоронні органи стверджували, що це була спроба російських пропагандистів провести інформаційно-психологічну операцію (ІПСО) для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні. Тобто навіть молодіжні рухи іноді частково, іноді цілком піддаються впливу фальшивих російських ідей, що абсолютно викривляють свідомість.

K-pop ера 

K-pop або кей-поп (абревіатура від англійського korean pop) — музичний жанр, який охоплює безліч стилів попмузики Південної Кореї. Корейських виконавців називають "айдолами" від англійського "idol". Популярність K-pop культури стрімко зросла після 90-х, згодом концерти «айдолів» почали збирати стадіони. Зазвичай їхні пісні розкривають важливі теми для підлітків: любов до себе й оточення, добро й оптимізм. Не дивно, чому молодь вбачає підтримку у творчості К-pop. Однак за лаштунками красивої картинки завжди існують жорстокі реалії, де виконавці залежать від компанії, а їхній імідж повністю керується менеджерами. 

Шипіт шепоче 

Цьогоріч простори Тік Току заполонив «Фестиваль Шипіт». «Шипіт» умовна назва щорічного неформального зібрання представників молодіжних субкультур на гірській галявині неподалік водоспаду біля села Пилипець. Кульмінацією гулянь вважають 6-7 липня, тому кожне літо гірська романтика наповнюється іскрами вогнищ і звуками веселощів (звуками оргії й пахощів канабісу). Не дарма фестиваль асоціюють із традиційним зборищем хіпі, бо саме вони є засновниками дійства. Ба більше, окрім свободолюбивих пацифістів, на Шипоті можна зустріти панків, растаманів, готів тощо. Це доводить факт, що попри розвиток і зміни, вогник субкультур жевріє в надії й еволюціонує відповідно до певних поколінь. Та є люди, які вважають, що молодіжні рухи втратили істинне й первісне значення, перетворившись на масовість, і навіть гуляння на Шипоті позбулися автентичності. 

Можемо простежити, що іноді субкультури пропагують моду на певний стиль життя, який провокує молодь на небезпечні вчинки. Інтернет фактично став плацдармом, де диктуються тренди, культи або маніфести, які можуть бути кітчем або навіть маніпуляцією. Субкультури несуть серйозний психологічний вплив, а тому підлітки стають жертвами власних ідей. Утім потреба в бунті це не причина, а наслідок вакуумної порожнечі у взаєморозумінні старшого й молодшого поколінь. Ми приречені на розбіжність поглядів, бо кожна генерація виховувалася в різних контекстах. До того ж підлітковий максималізм нівелює раціональне мислення. Це означає, що ми маємо надавати підтримку одне одному, асертивно відстоювати власні принципи, усвідомлювати унікальність кожного, і найголовніше -маємо право бути вислуханими.