Навчально-планувальна документація від А до Я

ЗАНЯТТЯ 3

За програмою викладачів

1. Підготовка викладача до уроку.

vimogi_do_suchasnogo_uroku.pdf

3. Технології навчання.

Сучасні педагогічні технології

1. Особистісно орієнтоване навчання – це таке навчання центром якого є особистість учня, його самобутність, самоцінність.

Мета - створення умов для розвитку пізнавальної активності учнів.

Завдання:

- розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожного учня;

- допомогти особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись.

2. Проблемне навчання – це процес активізації мислення учнів розвитку їх творчих здібностей

Мета – активізувати мислення учнів, розвинути їх творчі здібності за допомогою різних методів проблемних ситуацій.

Завдання: можливість висування не однієї а кількох гіпотез, послідовне відхилення помилкових гіпотез і знайдення правильної відповіді.

3. Технологія різнорівневої диференціації – це навчання, яке забезпечує розвиток особистості учнів з урахуванням його можливостей, інтересів, здібностей, нахилів.

Мета – забезпечити базовий рівень знань кожному учневі, а здібним учням – надати можливість глибше опанувати предмет.

Завдання: створити сприятливі умови для того, щоб кожен учень міг оволодіти навчальним матеріалом відповідно до рівня своїх навчальних можливостей.

4. Модульне навчання – це система послідовного засвоєння учнями модульних елементів і модульних одиниць.

Мета – забезпечити поступове самостійне здобуття знань, умінь та навичок кожним учнем, з гарантованою якістю підготовки та можливим скороченим терміном навчання.

Завдання:

- забезпечення індивідуального підходу до кожного учня;

- відповідне матеріально-технічне забезпечення навчальних модулів.

5. Технологія розвиваючого навчання – це процес діяльності учнів у ході якого кожен учень повинен самостійно або з допомогою викладача осмислити матеріал, творчо застосовувати його в нестандартних умовах та свідомо запам’ятати для подальшого навчання.

Мета – формування активного самостійного творчого мислення учня і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання.

Завдання: формування особистості з:

- гнучким розумом;

- розвиненими потребами до дальшого пізнання та самостійних дій;

- певними навичками та творчими здібностями.

6. Проектні технології навчання – це навчання яке передбачає розв’язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми.

Мета - стимулювати інтерес учнів до розв’язання певних проблем через проектну діяльність, показати практичне застосування надбаних знань.

Завдання:

- не тільки передати учням знання, а й навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання практичних завдань;

- прищепити учням уміння користуватись дослідницькими прийомами, збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, вміти робити висновки.

7. Технологія розвитку критичного мислення – це система спрямована на формування в учнів аналітичного мислення.

Мета – навчити учня сприймати навчальний матеріал так, щоб він міг цю інформацію розуміти, сприймати, порівнювати з особистим досвідом і на її ґрунті формувати свою думку.

Завдання: створити такий механізм, який постійно підтримував би необхідну увагу й зацікавленість.

8. Інтерактивні технології навчання – це навчання в режимі діалогу під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

Мета – створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Завдання:

- створення сприятливих умов для співнавчання, взаємонавчання;

- формування вмінь і навичок творчого мислення, бажання до творчої продуктивної праці, активних дій;

- створення атмосфери співробітництва, взаємодії;

- розвиток навичок спілкування, вміння висловлюватись, переконувати і вести дискусію.

9. Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу (система В.Шаталова) - це навчання, під час якого навчальний матеріал учні вивчають укрупненими одиницями; навчальний процес забезпечений оригінальними дидактичними засобами і посібниками (опорні аркуші, сигнали, конспекти); використовуються численні прийоми колективної пізнавальної діяльності (взаємоконсультації, взаємонавчання, взаємоперевірка).

Для досягнення цієї мети навчальний процес організовується у вигляді алгоритму навчальної діяльності:

- розгорнуте пояснення викладача;

- стислий виклад навчального матеріалу за опорними плакатами;

- вивчення аркушів з опорними сигналами;

- робота за підручником і аркушем опорних сигналів у домашніх умовах;

- письмове відтворення опорних схем на наступному уроці;

- відповіді біля дошки або взаємоопитування.

За програмою майстрів виробничого навчання

1. Документація майстра виробничого навчання

ОСНОВНІ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ДОКУМЕНТИ МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ З ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ

(у відповідності до “Положення про організацію навчально-виробничого процесу в ПТНЗ” , наказ Міністерства освіти України від 30.05.2006р. № 419)

У відповідності до «Положення про організацію навчально-виробничого процесу в ПТНЗ» затвердженого наказом Міністерства освіти України від 30 травня 2006року №419 основними навчально-методичними документами майстра виробничого навчання ПТНЗ з планування навчально-виробничого процесу є:

1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника – відображає основу галузевого компоненту сутності професій та конкретизована з урахуванням зауважень і пропозицій фахівців підприємства-замовника у відповідності із специфікою конкретного виробництва.

2. Навчальна програма з професійно-практичної підготовки – це документ, що визначає зміст тем професійних знань, умінь, навичок, способи і методи їх формування, вимоги до знань і умінь з кожної теми. Вимоги до знань і умінь повинні бути сформульовані таким чином, щоб після закінчення вивчення теми можна було перевірити ступінь засвоєння учнями знань та набутих умінь, навичок за 12-бальною системою. Робоча навчальна програма розробляється на основі типової з урахуванням змін у відповідній галузі виробництва та сфери послуг.

Робоча навчальна програма з професійно-практичної підготовки включає пояснювальну записку, тематичний план та зміст програми. Цей документ розглядається відповідною методичною комісією, узгоджується із замовником робітничих кадрів і затверджується директором навчального закладу.

Пояснювальна записка з професійно-практичної підготовки містить:

· цілі і завдання виробничого навчання та виробничої практики;

· розподіл бюджетного часу;

· бази виробничого навчання та виробничої практики;

· організацію виробничого навчання та виробничої практики;

· контроль знань, умінь, навичок.

Тематичний план – складається у відповідності до робочої навчальної програми, містить найменування тем та відомості про обсяги навчального часу на їх вивчення.

Зміст програми – включає зміст тем професійних знань, умінь та навичок, вимоги до знань і умінь.

3. Детальна програма з виробничої практики – це документ, який визначає зміст робіт відповідного рівня кваліфікації для практичного закріплення знань, умінь та навичок учнів, одержаних в процесі теоретичного та виробничого навчання з професії.

Детальні програми виробничої практики розробляються на кожний кваліфікаційний рівень з урахуванням особливостей конкретного виробництва, технологічного процесу, номенклатурою, складом робіт, умовами організації праці.

4. Перелік навчально-виробничих робіт з професії визначає роботи, які виконують учні з метою оволодіння професійними знаннями, вміннями та навичками, що передбачено програмою виробничого навчання.

Перелік навчально-виробничих робіт з професії складається на півріччя майстром виробничого навчання під керівництвом старшого майстра.

Переліки обговорюються методичними комісіями та затверджуються заступником директора з НВР навчального закладу.

Для всіх навчально-виробничих робіт, що внесені в перелік, повинна бути розроблена технічна документація, креслення та технічні умови відповідно до діючих державних стандартів, інструкційні, технологічні, інструктивно-технологічні картки.

При проведенні уроків виробничого навчання безпосередньо на виробництві, у переліку робіт зазначається загальна характеристика робочих місць, або найменування робіт, які учні повинні виконувати з кожної теми чи розділу програми.

5. План виробничого навчання групи (місячний) – визначає конкретний зміст навчально-виробничих завдань для групи учнів, послідовність та організацію їх виконання.

План виробничого навчання складається на місяць на основі робочого навчального плану, робочої програми виробничого навчання і переліку навчально-виробничих робіт для даної групи (при навчанні в майстернях і для періоду навчання на виробництві чи в сфері послуг).

За відсутності умов для фронтального навчання учнів окремим видам робіт, окрім плану, складаються графіки переміщення учнів на робочих місцях.

У графіку переміщення вказуються прізвища учнів, теми програми, назви робочих місць, дільниць чи найменування роботи на кожному робочому місці.

6. План уроку виробничого навчання складається майстром виробничого навчання відповідно до навчальної програми на кожний день занять з виробничого навчання в майстернях училища або на виробництві.

План уроку є робочим документом майстра виробничого навчання.

Під час виробничої практики учнів майстер виробничого навчання розробляє план роботи на день.

У дні, коли закріплена група проходить теоретичні заняття, майстри виробничого навчання працюють за індивідуальними планами роботи на день, які погоджуються зі старшим майстром.

7. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (типові, робочі) - відображають єдині вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів, виступають конкретними нормами, що регулюють виставлення балів з різних навчальних предметів та виробничого навчання (“Типові критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з професійної підготовки у системі професійно-технічної освіти” наказ № 459 від 14.06.01. Міністерства освіти і науки).

Робочі критерії оцінювання розробляються на основі “Типових” з кожного розділу професійно-практичної підготовки, навчальної теми та кожної навчально-виробничої роботи.

8. Паспорт комплексно-методичного забезпечення професії документ, що забезпечує оптимальну систему навчально-методичної документації та формування необхідного набору засобів навчання і контролю.

2. Порядок заповнення журналу обліку виробничого навчання.